§ 1. Органи, які забезпечують захист    та розвиток конкуренції в Україні.     Загальні засади діяльності                     Антимонопольного комітету України           

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 

Розвиток і вдосконалення конкуренції у підприємницькій ді­яльності належать до загальносуспільних питань, на вирі­шення яких відповідно до їх компетенції спрямована діяль­ність органів державної влади та органів місцевого самовря­дування. Правила добросовісної конкуренції втілюють у життя: Верховна Рада України — шляхом відповідного за­конодавчого забезпечення; Президент України — спряму­ванням діяльності органів виконавчої влади усіх рівнів на реалізацію ринкових перетворень і забезпеченням економіч­ного зростання в Україні, проведенням відповідної внутріш­ньої і зовнішньої політики держави; Кабінет Міністрів Украї­ни — реалізовуючи завдання щодо управління економічни­ми процесами в державі, визначених Президентом та Вер­ховною Радою України.

Важливу роль у реалізації конкурентної політики відіграє Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, яке не лише забезпечує розробку відповідних про­грамних документів, а й разом з іншими органами виконав­чої влади здійснює регулювання монополій, забезпечує моні­торинг процесів розвитку ринкових відносин.

Свій внесок у реалізацію конкурентної політики під час приватизації державного майна і створення структурних пе­редумов розвитку конкуренції вносить Фонд державного майна України, а також Державний комітет України з пи­тань регуляторної політики і підприємництва, забезпечуючи вирішення проблем з оптимізації обсягів втручання держави у підприємницьку діяльність.

Слід зазначити, що істотним фактором, який сприяє роз­виткові конкуренції, є кардинальні зміни, що відбулися ос­таннім часом у підходах до розвитку конкуренції з боку дер­

жавних органів усіх рівнів, а значить і в їх діяльності, злам у розумінні ними того, що ефективна конкурентна політика — одна із головних складових державної/а не вузьковідом-. чої чи регіональної, політики.

Важливу роль у реалізації конкурентної політики держави відіграють судові органи, насамперед, господарські суди, які дають можливість підприємцям захистити своє право займа­тися незабороненою законом діяльністю.

Центральне місце у державному захисті економічної кон­куренції, обмеженні монополістичної діяльності, виявленні та припиненні порушень законодавства про захист економіч­ної конкуренції посідає Антимонопольний комітет України (далі — Комітет).

На відміну від країн з розвинутою ринковою економікою, таких, як Німеччина чи США, де, як правило, антимоно-польні відомства виникали на базі структур, що існували ра­ніше, з використанням їх спеціалістів та матеріально-техніч­ної бази, в Україні створювати систему антимонопольних органів довелося з нуля.

Створення Антимонопольного комітету України відбува­лося у кілька етапів. Перший розпочався з прийняттям у лю­тому 1992 р. Закону України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприєм­ницькій діяльності». У жовтні 1992 р. було призначено Голо­ву Антимонопольного комітету України, а прийняття 26 лис­топада 1993 р. Закону України «Про Антимонопольний комі­тет України» та призначення у грудні того ж року держав­них уповноважених Антимонопольного комітету започатку­вало його повномасштабну діяльність як колегіального орга­ну. Тому саме 26 листопада 1993 р. вважається офіційною датою створення Комітету. З утворенням протягом 1994— 1995 років мережі територіальних відділень завершився дру­гий етап формування системи органів Антимонопольного ко­мітету України. Сучасний етап діяльності Комітету щодо розбудови ефективного конкурентного середовища визначив прийнятий у січні 2001 р. Закон України «Про захист еконо­мічної конкуренції», в основу якого покладено принципово нові правові норми, що мають сприяти захистові та розвитку конкуренції в Україні.

Відповідно до Закону України «Про Антимонопольний ко­мітет України», Комітет є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, мета діяльності якого — за-

безпечити державний захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Особливості спеціального статусу Комітету обу­мовлюються його завданнями та повноваженнями, і поляга­ють, зокрема, в особливому порядку призначення та звіль­нення Голови Комітету, його заступників, державних упов­новажених, голів територіальних відділень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Комітету, наданні соціаль­них гарантій, охороні особистих і майнових прав його пра­цівників на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Комітет підконтрольний Президентові України та підзвіт­ний Верховній Раді України. Такий подвійний контроль в повній мірі повинен забезпечувати законність його діяльнос­ті та неупередженість його органів при прийнятті ними своїх рішень.

Основним завданням Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики держави, а це включає в себе: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на заса­дах рівності суб’єктів господарювання перед законом та прі­оритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припи­нення порушень законодавства про захист економічної кон­куренції; 2) контроль за концентрацією, узгодженими діями суб’єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб’єктами природ­них монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конку­ренції; 4) методичне забезпечення застосування законодав­ства про захист економічної конкуренції.

Якщо порівнювати основні принципи діяльності Комітету з конституційними то можна стверджувати про їх схожість. У своїй діяльності Комітет керується конституційними прин­ципами: законності, гласності, захисту конкуренції на заса­дах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів. Свою діяльність він здійснює виключно відповідно до Конституції України, законів Украї­ни «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про Антимонопольний комі­тет України», інших законів та нормативно-правових актів.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України, то за­стосовуються правила міжнародного договору.