Тема 11. Перевезення. Транспортне експедирування : Завдання до практичних занять з навчальної дисципліни Цивільне право України для студентів ІІІ курсу - Л.М. Баранова та ін : Книги по праву, правоведение

Тема 11. Перевезення. Транспортне експедирування

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 
РЕКЛАМА

 

Д о д а т к о в и й  м а т е р і а л

 

ЦК України. Глави 64, 65. Ст.ст. 908-935.

Про транспорт: Закон України від 10. 11. 1994 р. з наступ. зм. та доп. // Відомості ВР України. - 1994. - № 51. - Ст. 446; Голос України. – 1995. – 11 січня.

Про залізничний транспорт: Закон України від 04. 07. 1996 р. з наст. зм. та доп. // Відомості ВР України. - 1996. - № 40. - Ст. 183; Голос України. – 1996. – 13 червня.

Про автомобільний транспорт: Закон України від 05. 04. 2001 р. // Відомості ВР України. - 2001. - № 22.- Ст. 105; Офіційний вісник України. – 2001. - № 17. – Ст. 719.

Кодекс торговельного мореплавства України, прийнятий 23. 05. 1995 р. // Відомості ВР України. - 1995. - № 47-52. - Ст. 349; Голос України. – 1995. – 12-13 липня.

Повітряний кодекс України, прийнятий 04. 05. 1993 р. // Відомості ВР України. - 1993. - № 25. - Ст. 274.; Голос України. – 1993. – 11 червня.

Статут залізниць України: Затв. постановою КМ України від 06. 04. 1993 р. № 457 // Офіційний вісник України. - 1998. - № 14. - Ст. 548; Урядовий кур’єр. – 1998. – 25 червня.

Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів: Затв. наказами Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644; від 20.08.2001р. № 542; від 28.05.2002 р. № 334; від 09.12.2002 р. № 873; від 18.04.2003 р. № 299 // Офіційний вісник України. – 2000. - № 48. – Ст. 2108.; Офіційний вісник України. – 2001. - № 37. – Ст. 1721; Офіційний вісник України. – 2002. - № 28. – Ст. 1345; Офіційний вісник України. – 2003. - № 3. – Ст. 88; Офіційний вісник України. – 2003. - № 29. – Ст. 1495.

Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджені наказом Мінтрансу України від 28.07.1998р. № 297. // Офіційний вісник України. - 1998. - № 40. - Ст. 1506.

Порядок обслуговування громадян залізничним транспортом, затверджений постановою КМУ від 19.03.1997р. № 252 з наст. змін. та доп. // Офіційний вісник України. – 1997. – число 12 (книга 1). – Ст. 167.

Статут внутрішнього водного транспорту Союзу РСР, затверджений постановою РМ СРСР від 15. 10. 1955 р. № 1801 // Транспортне право України / Укл. В. В. Сунцов. -X.: Консум, 1998. - С. 256-325.

Статут автомобільного транспорту, затверджений постановою Ради Міністрів УРСР від 27.06.1969р.// Транспортне право України / Укл. В. В. Сунцов. -X.: Консум, 1998. -С. 110-163.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363 // Офіційний вісник України. – 1998. - № 8. – Ст. 312.

Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.07.2003р. № 568 // Офіційний вісник України. – 2003. - № 36. – Ст. 1958.

Правила повітряних перевезень вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2003р. № 793 // Офіційний вісник України. – 2003. - № 46. – Ст. 2407.

Правила надання населенню послуг з перевезення міським електротранспортом: Затв. постановою КМУ від 22.04.1997р. № 386 з наст. змін. та доп. // Офіційний вісник України. – 1997. – №17. – Ст. 66.

Тимчасове положення про місячне планування та організацію перевезень експортних, імпортних та транспортних вантажів залізничним, морським та річковим транспортом, затверджене постановою КМ України від 17. 05. 1993 р. № 357 // ЗПУ України. -1993. - № 10. - Ст. 217.

Про транспортно-експедиторську діяльність: Закон України від 01.07.2004 р. // Юридичний вісник України. – 2004. – № 33.

Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею: Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601 // Юридичний вісник України. – 2002. – Серпень. - № 31; Бухгалтерская газета. – 2002. – Август. - № 47 – 48.

Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають при перевезень вантажів автомобільним транспортом: Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 21. 07. 1992 р. № 01-6/856 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1999. - № 3.

Станюк Р. Транспортно-експедиційні послуги // Юридичний вісник України. - 2002., 5-11 жовтня (№ 40).- С.8.

Красько И. О договоре экспедиции // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000.- № 6. С.24-25.

 

Завдання

 

73. Донецька залізниця звернулась в господарський суд з позовом до ВАТ “Вантажтранс” про стягнення плати за користування вагонами, оскільки на протязі місяця Залізниця на під’їзні колії, власником яких є ВАТ “Вантажтранс”, подавала вагони під навантаження і розвантаження вантажів. В судовому засіданні було встановлено, що фактично ВАТ “Вантажтранс” у вказаний період будь-яких вантажів не отримував та не відвантажував, а вагони використовувалися його контрагентами.

Суд першої інстанції позов задовольнив, мотивуючи тим, що ВАТ “Вантажтранс” як власник під’їзних колій повинен вносити плату за користування вагонами.

Апеляційна інстанція рішення скасувала і постановила нове, яким в позові відмовила, мотивуючи тим, що власник під’їзних колій повинен сплачувати Залізниці плату за користування вагонами для власних потреб, тобто тоді, коли він є вантажовласником. Постанову було оскаржено в касаційному порядку.

Яке рішення повинна винести касаційна інстанція? Чи змінилося б рішення суду, якби між Залізницею, власником під’їзних колій та контрагентом – безпосереднім користувачем вагонів було укладено трьохсторонній договір, який покладав би обов’язок по внесенню плати за користування вагонами безпосередньо на контрагента?

 

74. На адресу трикотажної фабрики залізницею надійшло дві партії товарів. У першій партії, що прибула на станцію призначення на 10 днів пізніше передбаченого триденного терміну доставки, вантаж виявився пошкодженим. В другій партії товару була виявлена недостача. На підставі комерційних актів, складених при одержанні вантажу, фабрика звернулась до суду і зажадала від залізниці відшкодування збитків і сплати штрафу за прострочення доставки вантажу в сумі 10 178 грн. В судовому засіданні було встановлено, що за перевезення кожної партії вантажу було сплачено провізну плату в розмірі 516 грн.

В господарському суді представник залізниці пояснив, що дана ситуація виникла в зв'язку з аварією потягу, який перевозив вантаж, тому залізниця повинна бути звільнена від відповідальності. Окрім того, на його думку, слід врахувати, що позивач не подав претензії до залізниці про стягнення завданих збитків.

Чи є підстави для задоволення вимог фабрики? Розберіть доводи сторін.

 

75. До ЗАТ “Древінвест” було відправлено залізницею ліс-кругляк. Вантаж на станцію призначення не прибув. Вважаючи вантаж загубленим, на підставі п. 117 Статуту залізниць України ЗАТ “Древінвест” пред'явило претензію до залізниці про відшкодування 58 000 грн. - вартості вантажу. Залізниця відхилила претензію, посилаючись на п. 135 Статуту, вказавши, що вантаж видано ТОВ "Піраміда", до якого і належить пред'явити претензію про відшкодування вартості вантажу.

ЗАТ “Древінвест” подало позов до суду. В суді доказів про переадресування вантажу сторони не надали. Рішенням суду залізницю було звільнено від відповідальності, а вартість загубленого вантажу стягнуто з ТОВ "Піраміда".

Чи є підстави для оскарження рішення суду?

 

76. Адвокат, прямуючи за дорученням клієнта на засідання суду до м. Сімферополя, звернувся до каси залізничного вокзалу за квитком. Касир в продажі квитка відмовила, повідомивши, що на жоден з найближчих потягів в кримському напрямку квитків немає. Тоді адвокат придбав білет на літак, але рейс було затримано в зв’язку з несприятливими метеорологічними умовами. Адвокат з запізненням прибув до Сімферополю і тому не зміг бути присутнім на судовому засіданні і відповідно умовам договору з клієнтом втратив право на винагороду в розмірі 1000 гривень.

Адвокат подав судовий позов до авіакомпанії та залізниці з вимогою відшкодувати завдані збитки в розмірі неотриманої винагороди (1000 грн.), різниці між вартістю залізничного та авіа квитка (200 грн.) та моральної шкоди в розмірі 2000 гривень. Свої вимоги до авіакомпанії він обґрунтував неналежним (несвоєчасним) виконанням зобов’язань, а до залізниці – неправомірною відмовою у продажі квитка. В судове засідання було надано довідку про те, що в одному із потягів, квиток на який мав намір придбати адвокат, були вільні місця.

Чи є підстави для задоволення вимог адвоката?

 

77. Громадянка Петренко придбала квиток у плацкартний вагон потягу Харків - Ужгород. Зайшовши до вагону, вона з’ясувала, що її місце зайнято іншим пасажиром, який мав на руках квиток на це ж місце. Петренко попросила провідника звільнити її місце або надати інше. У зв'язку з відсутністю вільних місць в цьому вагоні пасажирці було запропоновано зайняти місце у загальному вагоні або доплатити різницю вартості квитка і перейти до купейного вагону. Петренко зайняла місце у купейному вагоні, а доплатити різницю у вартості квитків відмовилася, вказавши що у видачі двох квитків на одне і теж місце винна залізниця.

Вирішіть спір.

 

78. На замовлення ЗАТ “Харківскло” автотранспортною організацією ТОВ “Трансавто” було подано автомобіль під навантаження для перевезення кришталевих виробів. Навантаження здійснювалось робітниками ЗАТ “Харківскло”. Після навантаження водій – експедитор з перевезення вантажів розписався у товарно-транспортній накладній і дорожньому листі і відправився в рейс. При прибутті вантажу до пункту призначення було виявлено пошкодження значної частини вантажу, про що було складено відповідний акт.

Вантажоотримувач, отримавши відмову від ТОВ “Трансавто” в задоволенні претензії щодо відшкодування збитків в розмірі вартості пошкодженого вантажу, звернувся до суду. У відзиві на позов ТОВ “Трансавто” вказувало, що відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом, перевізник перевіряє складування і кріплення вантажу лише з точки зору безпеки руху і збереження рухомого складу, а не самого вантажу і не відповідає за неналежне кріплення вантажу у кузові автомобіля і яке призвело у даному випадку до пошкодження вантажу.

Зробіть аргументований висновок по справі.

 

79. Рудовоз "Академік Паладій", що йшов із м. Керчі до м. Одеси з агломератом, неподалік від м. Одеси одержав пробоїну. Щоб уникнути загибелі судна, капітан прийняв рішення посадити його на мілину. Проте при виконанні цього маневру рудовоз одержав ще одну пробоїну і затонув.

Одержувач вантажу - Одеський завод ім. Січневого повстання вимагав сплати вартості затонулого вантажу. Пароплавство заперечило проти вимог заводу на таких підставах: рішення капітана було викликане наміром зберегти судно та вантаж; за таких умов кожен з учасників перевезення несе відповідальність за наслідки, викликані обставинами, які не могли бути передбачені капітаном судна.

Дайте правову оцінку доводів сторін.

 

80. До юриста звернувся директор ТОВ “Транс-сервіс”, яке займалося транспортним експедируванням на залізниці, з проханням скласти проект договору для потенційних контрагентів з внесенням таких умов:

ТОВ “Транс-сервіс” надає послуги з організації відправки та одержання вантажів Одеською залізницею, які включають: укладення договору перевезення з залізницею; виконання навантажувальних і вивантажувальних робіт; перевірку власними засобами стану та кількості вантажу, що прибув або відправляється; оформлення всієї необхідної для перевезення документації на вантаж; сплату всіх необхідних платежів, а також надання послуг по зберіганню вантажів, що прибули на адресу клієнта, у власних складських приміщеннях.

Контрагент повинен завчасно погоджувати з експедитором найменування, кількість і місце призначення вантажів, що відправляються, та повідомляти про найменування і кількість вантажу, який повинен прибути на адресу клієнта.

Контрагенти ТОВ “Транс-сервіс” зобов’язані компенсувати експедиторові понесені витрати при відправленні вантажів - протягом трьох днів з дня погодження найменування, кількості вантажу і перевізних реквізитів, а при отриманні вантажу - протягом трьох днів з дня надання клієнтові копії залізничної накладної про одержання вантажу. Винагорода експедитора складає 25 гривень за кожен відправлений (одержаний) вагон і 100 гривень на добу за зберігання однієї тонни вантажу і сплачується щомісячно після підписання акту виконаних робіт.

Окрім того, директор звернувся за консультацією з таких питань:

Хто несе відповідальність перед залізницею за несвоєчасне вивантаження вантажу у разі укладення такого договору: клієнт чи експедитор?

Чи зобов’язаний клієнт компенсувати додаткові витрати експедитора, пов’язані з виконанням цього договору, які не були спеціально зазначені в договорі і виникли після його укладення?

Чи несе експедитор відповідальність за збереження відправленого ним вантажу під час перевезення?

Дайте аргументовану відповідь на поставлені запитання та складіть проект договору транспортного експедирування.