4. Хто може бути дарувальником? : Договір дарування - Горбунова, Богачов : Книги по праву, правоведение

4. Хто може бути дарувальником?

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
РЕКЛАМА
<

Сторонами у договорі дарування є дарувальник і обдаровува-

ний. Перший добровільно позбавляє себе певного майна, другий

– набуває ці права.

Дарувальником і обдаровуваним можуть бути фізичні особи

(громадяни), юридичні особи (підприємства, установи, організа-

ції), держава Україна, Автономна Республіка Крим в особі уповно-

важених органів із дотриманням вимог Конституції України, Кон-

ституції АРК та чинного законодавства, територіальні громади.

Фізичні особи - дарувальники повинні володіти відповідним

обсягом дієздатності.

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов’яз-

ки (цивільну правоздатність), як і фізична особа. Таким чином,

юридична особа може бути стороною договору дарування, якщо

останнє не суперечить установчим документам такої юридної особи.

Зауважимо, що дарування – цивільно-правова угода, тому да-

рувальник і обдаровуваний повинні бути дієздатними.

Крім того, встановлено додаткові гарантії захисту осіб, які пе-

ребувають під опікою або піклуванням. Виходячи з інтересів ді-

тей, осіб, над якими встановлена опіка чи піклування, у цивільному

законодавстві зазначається, що батьки (усиновлювачі), опікуни

не мають права дарувати майно дітей, підопічних. Але в свою чергу, вони мають право від імені осіб, над якими встановлена опіка

чи піклування, приймати майно у подарунок, а піклувальники над

неповнолітніми мають змогу давати згоду на прийняття дару.

Опікуни та піклувальники можуть відмовитися від пропозиції

прийняти дар, якщо він не відповідає інтересам підопічного.

Договори дарування дозволяються відносно будь-якої особи

за вибором дарувальника. Закон не обмежує здійснення договору

дарування між подружжям.

Увага! Опікун не має права без дозволу органів опіки і піклу-

вання укладати угоди, а піклувальник – давати згоду на їх здій-

снення, якщо вони виходять за межі побутових. Такими угодами,

зокрема, є договори, що підлягають нотаріальному посвідченню і

спеціальній реєстрації, відмова від належних підопічному майно-

вих прав, поділ майна тощо.

Що ж стосується неповнолітніх, то вони можуть бути дару-

вальниками стосовно предметів, які мають невисоку вартість. Не-

повнолітні, віком від 14 до 18 років можуть укладати договори да-

рування за згодою своїх батьків, усиновителів, піклувальників.

Як уже зазначалось, юридичні особи виступають сторонами

у договорі дарування у межах своєї спеціальної дієздатності. При

цьому юридичні особи можуть без будь-яких обмежень щодо їх

дієздатності прийняти дарунок. Водночас безоплатне відчуження

майна (у тому числі за договором дарування) вони мають здій-

снювати тільки відповідно до вимог їх установчих документів та

законодавчих актів.

Зауважимо! Дарування між юридичними особами, які здій-

снюють підприємницьку діяльність, не дозволяється у випадку,

якщо право дарування не передбачено у статуті дарувальника. Але

ця умова не поширюється на право юридичної особи укладати до-

говір пожертви (тобто дарування нерухомого та рухомого майна,

зокрема грошей та цінних паперів фізичним та юридичним осо-

бам, державі Україна, АРК, адміністративно-територіальним утво-

ренням для досягнення ними певної, раніше визначеної мети).

Тобто, юридичні особи можуть бути сторонами у договорі дарування тільки у випадках, коли ці договори не суперечать їх меті та

предмету діяльності, передбаченому в установчих документах або

положеннях про них, а також у випадках, прямо передбачених за-

конодавством України.

Не тільки дарувальник особисто може укладати договір дару-

вання. Від його імені такий договір може укласти його пред-

ставник.

Увага! Представник дарувальника повинен діяти на підста-

ві письмового уповноваження (доручення), що видається однією

особою іншій особі, представляти його інтереси перед третіми осо-

бами. Якщо у дорученні на укладання договору дарування не вста-

новлено імені обдарованого, воно визнається нікчемним.


<