§3. Система судів загальної юрисдикції : Державне право зарубіжних країн -Бостан - Тимченко : Книги по праву, правоведение

§3. Система судів загальної юрисдикції

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 
РЕКЛАМА
<

Судові системи переважної більшості зарубіжних держав належать до однієї з двох найбільш поширених моделей: анг­лосаксонської (англо-американська) і романо-германської (континентальна).

Основні ознаки англосаксонської моделі:

історична прихильність до загального права, визнання
правотворчої ролі суду і судового прецеденту як дже­
рела права;

відпрацювання процесуальних форм судового пе­
реслідування, передусім судовою практикою, а не за­
конодавчими встановленнями;

виключно апеляційна форма оскарження вироків
(див.: §4);

гранична змагальність, при якій суд в основному виконує пасивну роль і стежить головним чином за дотри­манням сторонами процесуальних норм;

допущення у кримінальному процесі операції про виз­
нання провини;

більш широке використання інститутів присяжних
засідателів і мирових суддів;

більш широка практика обрання суддів.

Ця модель виникла раніше континентальної і традиції, що склалися в її рамках, досить стійкі до законодавчих новацій. Основні ознаки континентальної моделі:

досить розвинена законодавча база, що визначає ор­
ганізацію і діяльність судів;

формальне невизнання судового прецеденту як джере­
ла права;

використання нарівні з апеляційною формою ка­
саційної і ревізійної (наглядової) форм оскарження
вироків (див.: §4);

активна роль судді в процесі;

відносно менше поширення інституту присяжних;

переважне призначення професійних суддів низового
рівню (дільничних суддів, помічників суддів тощо.).

Щодо загальної схеми судів загальної юрисдикції, то пер­винна ланка - мировий суддя, поліцейський суддя, дільнич­ний суддя і т.д.; основна ланка - окружний суд, трибунал і т.д.; апеляційна ланка - апеляційний суд, Верховний Суд; вища ланка - касаційний суд, Верховний суд, Вищий суд. Ця схема в кожній країні знаходить свій конкретний вираз, причому якої-небудь з званих ланок може і не бути.

Потрібно зазначити, що територіальна організація судів, як правило, не співпадає з політико-адміністративним роз­поділом. Судовий округ або дільниця - особлива територіаль­на одиниця, для якої ніяких інших органів, крім суду, не ство­рюється. Це покликано посилити незалежність суду від інших державних органів і органів місцевого самоврядування.


<