§2. Місце уряду в системі влади зарубіжних

країн

Відносини між урядом і парламентом складаються залеж­но від форми правління.

У парламентарних країнах глава держави здійснює свої повноваження через уряд. У президентських республіках він є главою уряду. Відносини уряду і політичних партій тісно взаємопов'язані, особливо в парламентарних країнах, оскільки уряд спирається на партійну більшість у парламенті.

Порядок формування уряду. Основними способами фор­мування уряду є:

позапарламентський - у президентських поліархіях, де
джерелом формування є виборчий корпус, оскільки уряд фор­
мується президентом позапарламентським шляхом (США,
країни Латинської Америки та тропічної Африки);

парламентський - у парламентарних "республіках",
вищий представницький орган безпосередньо формує уряд і
може примусити його піти у відставку;

змішаний - характерний для змішаних поліархій, де у
формуванні уряду беруть участь і парламент, і президент.

У парламентарних країнах є дві процедури формування уряду:

Італія, Греція - глава держави призначає голову уряду
(прем'єр-міністра) і за пропозицією останнього призначає
інших членів уряду. Після його утворення він повинен зверну­
тися до  парламенту з  метою  отримання вотуму довіри
(т.зв. інвеститура уряду);

Німеччина, Японія - з висунутих кандидатур обира­
ють главу уряду, який формує кабінет уряду і затверджує ці
кандидатури в парламенті.

Глава уряду. В країнах використовуються різні назви:

Великобританія та країни співдружності - прем'єр-
міністр;

ФРН, Австрія - канцлер;

♦              Італія - голова ради міністрів тощо.
Повноваження уряду:

і. управління державним апаратом;

виконання законів;

контроль    (певною    мірою)    над    законодавчою
діяльністю парламенту через те, що уряд а) є головним джере­
лом законодавчої ініціативи; б) має вирішальний вплив на за­
конодавчий процес;

нормотворча діяльність уряду:

♦              видає підзаконні акти;

♦              видає нормативні акти по прямому або непрямому
уповноваженню парламенту - інституту делеговано­
го законодавства;

складання і виконання бюджету;

здійснення зовнішньої політики.

D    н.