КОНСТИТУЦІЯ США (витяги) (17 вересня 1787 р.) : Державне право зарубіжних країн -Бостан - Тимченко : Книги по праву, правоведение

КОНСТИТУЦІЯ США (витяги) (17 вересня 1787 р.)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 
РЕКЛАМА
<

Ми, народ Сполучених Штатів, заради створення досконалішої Спілки, утвердження правосуддя, збереження спокою в краї, налаго­дження спільної оборони, сприяння загальному добробуту й забезпе­чення нам та нашим нащадкам благ свободи, установлюємо й запро­ваджуємо цю Конституцію для Сполучених Штатів Америки.

СТАТТЯ І

Розділ 1. Всі ухвалені тут повноваження законодавчої влади на­даються Конгресові Сполучених Штатів, який складається з Сенату й Палати представників.

Розділ 2. Палата представників складається з членів, обираних що два роки народом усіх штатів, причому виборці кожного із штатів повинні відповідати тим самим вимогам, що визначені для виборців найчисленнішої палати законодавчих зборів штату.

Не може бути представником той, хто не досяг двадця­тип'ятилітнього віку, не був протягом останніх семи років громадя­нином Сполучених Штатів і не є на момент обрання жителем того штату, де його обирають.

Представники й прямі податки розподіляються поміж окреми­ми штатами, що можуть вступити до цієї Спілки, пропорційно до чи­сельності їх населення, для визначення якої до числа всіх вільних людей, включаючи осіб, зобов'язаних кому-небудь службою на кілька років, і виключаючи індіанців, котрі не платять податків, до­даються три п'ятих від усіх інших осіб. Такий облік провадитиметь­ся протягом трьох років після першої сесії Конгресу Сполучених Штатів, а потім через кожні десять років таким способом, який буде визначено спеціальним законом. Від кожних тридцяти тисяч жи­телів не може бути обрано більш як одного представника, але кожен штат повинен мати хоча б одного представника; а до вчинення тако­го обліку штат Нью-Гемпшир має обирати трьох, Массачусетс -вісьмох, Род-Айленд і колонія Провиденс - одного, Коннектикут -п'ятьох, Нью-Йорк - шістьох, Нью-Джерсі - чотирьох, Пенсильванія - вісьмох, Делавер - одного, Меріленд - шістьох, Віргінія - де­сятьох, Північна Кароліна - п'ятьох, Південна Кароліна - п'ятьох і Джорджія - трьох.

Коли відкриваються вакансії у представництві од якого-небудь штату, тоді його виконавча влада повинна призначити вибори для заповнення цих вакансій.

Палата представників обирає свого Спікера та інших посадових осіб, і тільки їй одній належить право виголошувати й провадити імпічмент.

Розділ 3. Сенат Сполучених Штатів складається з двох сена­торів од кожного штату, обираних на шість років законодавчими збо­рами штатів, і кожний сенатор має один голос.

Негайно після того, як сенатори зберуться внаслідок свого пер­шого обрання, вони повинні розділитися на три по змозі однакові групи. Місця сенаторів першої групи стають вакантні по закінченні другого року, другої групи - по закінченні четвертого року й третьої групи - по закінченні шостого року, так щоб третина

Сенату переобиралася кожні два роки; а коли через відставку чи з якої іншої причини вакансії відкриються в перерві між сесіями за­конодавчих зборів того чи іншого штату, тоді його виконавча влада може зробити тимчасові призначення, аж поки наступна сесія зако­нодавчих зборів заповнить ці вакансії.

Не може бути сенатором той, хто не досяг тридцятилітнього віку, хто не був протягом останніх дев'яти років громадянином Спо­лучених Штатів і не є на момент обрання жителем того штату, де йо­го обирають.

Віце-президент Сполучених Штатів є голова Сенату, але може голосувати лише в тому випадку, коли голоси розділяться порівну.

Сенат обирає інших своїх посадових осіб, а також Голову pro tempore для заміщення Віце-президента на час його відсутності або коли він виконує обов'язки Президента Сполучених Штатів.

Сенатові належить виняткове право здійснювати судочинство у справах імпічменту. Засідаючи з цією метою, сенатори складають присягу або дають урочисту обіцянку. Якщо судять Президента Спо­лучених Штатів, головує Головний суддя. Жодна особа не може бу­ти засуджена без згоди двох третин присутніх сенаторів.

Присуд у випадках імпічменту обмежується лише усуненням із посади й позбавленням права обіймати й використовувати будь-яку почесну, відповідальну чи прибуткову посаду на службі Сполучених Штатів; але опісля особа, визнана винною, все ж улягає звинувачен­ню, розслідуванню, суду й покаранню у відповідності із законом.

Розділ 4. Час, місце й спосіб обрання сенаторів та представників визначаються в кожному штаті його законодавчими зборами; але Конгрес може в будь-який час своїм законом запровадити чи зміни­ти такі правила, за винятком положення про місце обирання сена­торів.

Конгрес збирається не рідше одного разу на рік, і його сесії по­чинаються в перший понеділок грудня, якщо законом не буде визна­чено іншого дня.

Розділ 5. Кожна палата вирішує питання, пов'язані з результата­ми виборів, повноваженнями й правомірністю обрання її членів, і більшість кожної з палат складає кворум, необхідний для ведення справ; але присутня меншість може переносити засідання з одного дня на другий і має право вживати до відсутніх членів такі стягнен­ня й примусові заходи, до яких та чи інша палата вважатиме за не­обхідне вдатися.

Кожна палата може установляти собі регламент засідань, карати своїх членів за порушення порядку й двома третинами голосів ви­ключати таких із свого складу.

Кожна палата веде протокол своїх засідань і періодично публікує його, за винятком тих розділів, які, на думку членів палати, мають таємний характер; а відомості про голоси "за" і "проти", подані членами тієї чи тієї палати з якого-небудь питання, за бажанням однієї п'ятої присутніх записують до протоколу.

Жодна з палат під час сесії Конгресу не може без згоди другої палати відкласти свої засідання більш ніж на три дні або ж призна­чити їх не в тому місці, де повинні засідати обидві палати.

Розділ 6. Сенатори й представники дістають за свою службу ви­нагороду, визначену законом і виплачувану із скарбниці Сполуче­них Штатів. У всіх випадках, окрім державної зради, тяжкого карно­го злочину й порушення громадського порядку, вони захищені від арешту під час їхньої присутності на сесії відповідної палати, а також по дорозі туди чи назад; за слова ж і суперечки в тій чи тій палаті во­ни не можуть бути притягнені до відповідальності в будь-якому іншому місці.

Жоден сенатор чи представник не може бути призначений про­тягом часу, на який його обрано, на будь-яку цивільну посаду на службі Сполучених Штатів, якщо цю посаду створено або пов'язану з нею платню збільшено в означений період, і жодна особа, що обіймає будь-яку посаду на службі Сполучених Штатів, не може бу­ти членом тієї чи тієї палати, поки перебуває на тій посаді.

Розділ 7. Всі біллі про збір державних доходів складаються в Палаті представників, але Сенат може пропонувати поправки до них і брати участь у їх обговоренні, як і з приводу інших законопроектів.

Кожен білль, ухвалений Палатою представників та Сенатом, перш ніж стати законом, подається на розгляд Президентові Сполу­чених Штатів. Якщо Президент схвалює білль, то підписує його, а в супротивному разі повертає із своїми запереченнями до тієї палати, звідки він вийшов, і палата, внісши ті заперечення повністю до свого протоколу засідання, переглядає білль. Якщо по такому перегляді білль буде схвалено двома третинами голосів палати, він разом із за­переченнями Президента передається до другої палати, де його та­кож переглядають, і, коли схвалять двома третинами голосів цієї па­лати, білль стає законом. Але в усіх таких випадках обидві палати вдаються до поіменного голосування, й імена осіб, що голосували "за" чи "проти" білля, вносяться відповідно в протоколи засідань кожної з палат. Якщо Президент не поверне білля протягом десяти днів (не рахуючи неділь), білль стає законом, так само як коли б Пре­зидент підписав його; білль не стає законом лише в тому разі, коли його неможливо було повернути до Конгресу через те, що Конгрес переніс свої засідання.

Всяка ухвала, резолюція чи постанова, для яких необхідна згода Сенату й Палати представників (за винятком рішень про перенесен­ня засідань), подаються Президентові Сполучених Штатів і тільки після його схвалення набувають чинності; у разі ж несхвалення вони повинні бути знов затверджені двома третинами голосів Сенату й Палати представників у відповідності з тими правилами й умовами, які визначені щодо біллів.

Розділ 8. Конгрес має право:

запроваджувати й стягувати податки, мита, данини й акцизні збори для того, щоб сплачувати борги й забезпечувати спільну обо­рону та загальний добробут Сполучених Штатів; причому всі мита, податки й акцизні збори мають бути однакові на всій території Спо­лучених Штатів;

робити позики від імені Сполучених Штатів;

регулювати торгівлю з чужоземними державами, між окремими штатами й з індіанськими племенами;

установляти однакові правила про натуралізацію та однакові за­кони про банкрутства на всій території Сполучених Штатів;

карбувати гроші, регулювати їхню вартість та вартість чужозем­ної монети, визначати одиниці мір і ваги;

визначати покарання за підробку державних цінних паперів та обігових грошей Сполучених Штатів;

засновувати поштові служби та поштові шляхи;

заохочувати розвиток наук і ремесел, забезпечуючи на певний термін авторам та винахідникам виняткове право на їхні відповідні твори й відкриття;

засновувати підлеглі Верховному суду судові органи;

визначати й карати морський розбій, тяжкі злочинства у відкри­тому морі та інші порушення міжнародного права;

оголошувати війну, видавати каперські свідоцтва та дозволи на репресалії й установляти правила стосовно арештів на суходолі й на морі;

набирати й утримувати війська; проте ніякі грошові асигнуван­ня на ці потреби не повинні робитися більш ніж на дворічний термін;

створювати й утримувати флот;

видавати правила для керування й організації суходільних та морських сил;

забезпечувати скликання міліції для виконання законів Спілки, придушення повстань і відбиття нападів;

вживати заходів щодо організації, озброєння й дисциплінування міліції та щодо керування тією її частиною, яка може бути викорис­товувана на службі Сполучених Штатів, зберігаючи за відповідними штатами право призначати офіцерів і навчати міліцію згідно із ста­тутними правилами, визначеними Конгресом;

користуватися в усіх випадках винятковою законодавчою вла­дою в наданому котримсь із штатів окрузі (що не перевищуватиме десяти квадратних миль), який, за згодою Конгресу, стане місцем пе­ребування Уряду Сполучених Штатів, а також здійснювати подібну владу на всіх місцях, придбаних за згодою законодавчих зборів штату, що стане місцем перебування Уряду для побудови фортів, дер­жавних складів, арсеналів, доків та інших необхідних споруд; а та­кож створювати всі потрібні й належні закони для здійснення як зга­даних вище прав, так і всіх інших прав, якими ця Конституція наділяє Уряд Сполучених Штатів або ж його органи чи урядовців.

Розділ 9. До тисяча вісімсот восьмого року Конгрес не може за­бороняти переміщення чи ввезення тих осіб, кого будь-який із існу­ючих нині штатів матиме за потрібне допустити, але таке ввезення може обкладатися податком чи митом, не більшим ніж десять до­ларів за кожну особу.

Не повинна припинятися дія привілею habeas corpns, якщо тільки цього не вимагатиме громадська безпека у випадку заколоту чи вторгнення.

Не можуть ухвалюватися біллі про позбавлення громадянських та майнових прав чи будь-які закони ex post facto.

Не дозволяється обкладання подушним чи іншими прямими по­датками інакше як у відповідності з переписом чи згаданим вище обліком населення.

Не можуть накладатися податки чи мита на предмети, що виво­зяться з будь-якого штату.

Не повинна віддаватися перевага портам одного штату перед портами іншого через будь-які торгівельні чи фінансові розпоряд­ження, а судна, що пливуть до чи із котрогось штату, не повинні за­знавати примусу, щоб заходити до порту іншого штату й там розван­тажуватися чи платити мита.

Ніякі грошові виплати із скарбниці не повинні робитися інакше як у відповідності з передбаченим законом призначенням, і час від часу мають публікуватись докладні звіти про державні прибутки й

видатки.

Сполучені Штати не дарують ніяких дворянських титулів, і жодна особа, що обіймає яку-небудь оплачувану чи почесну посаду на службі Сполучених Штатів, не може без згоди Конгресу прийня­ти той чи інший дарунок, винагороду, посаду чи титул від будь-яко­го короля, принца або чужоземної держави.

Розділ 10. Жоден штат не може входити в будь-які договори, спілки чи конфедерації; видавати каперські посвідчення та дозволи на репресалії; карбувати гроші; випускати кредитні білети; дозволя­ти виплату боргів будь-чим, окрім золотих та срібних монет; ухвалювати біллі про позбавлення громадянських та майнових прав, закони або закони ex post facto, що порушують договірні зобов'язання, а та­кож дарувати дворянські титули.

Жоден штат не може без згоди Конгресу обкладати митом чи зборами імпорт і експорт товарів, за винятком випадків, коли це не­обхідно для здійснення законів штату про нагляд, причому чистий прибуток із усіх зборів і мита, накладених штатом на імпорт і екс­порт, надходить у користування скарбниці Сполучених Штатів, і всі подібні закони підлягають перегляду й контролю Конгресу.

Жоден штат не може без згоди Конгресу ухвалювати будь-які тоннажні збори, утримувати в мирний час війська чи військові ко­раблі, укладати будь-які угоди чи заставні договори з іншим штатом чи з чужоземною державою, а також вступати у війну, якщо тільки він не зазнав нападу або ж не перебуває в такій безпосередній небез­пеці, коли зволікання неприпустиме.

СТАТТЯ II

Розділ 1. Виконавча влада надається Президентові Сполучених Штатів Америки. Він перебуває на своїй посаді протягом чоти­рирічного терміну, і вибори його та обираного на той самий термін Віце-президента здійснюються таким чином.

Кожен штат призначає в ухваленому його законодавчими збора­ми порядку вибірників у кількості, що дорівнює загальному числу сенаторів і представників, яких штат має право посилати до Конгре­су, але не можуть бути призначені вибірниками сенатори, представ­ники й особи, що обіймають відповідальну або оплачувану посаду на службі Сполучених Штатів.

Вибірники сходяться по своїх відповідних штатах і голосують бюлетенями за обох осіб, із котрих хоча б одна не повинна бути жи­телем одного з ними штату. Потім вони складають список усіх осіб, за яких подавались голоси, із зазначенням числа голосів, поданих за кожного з них. Вибірники підписують і засвідчують список, а тоді пересилають, у запечатаному вигляді, в місце перебування Уряду Сполучених Штатів на ім'я Голови Сенату. Голова Сенату в присут­ності Сенату й Палати представників розпечатує всі засвідчені спис­ки, після чого підраховуються голоси.

Особа, що дістала найбільше число голосів, стає Президентом, якщо тільки це число перевищить половину всього числа вибірників. Коли ж цю більшість голосів дістали кілька осіб чи за них подано однакове число голосів, то Палата представників безпо­середньо обирає бюлетенями одного з них Президентом; а коли жод­на особа не збере більшості голосів, то Палата представників таким самим способом обирає Президента з числа п'ятьох осіб, котрі діста­ли найбільше число голосів. Але при такому обиранні Президента голоси подаються по штатах і представництво кожного штату має один голос, виборчий кворум для цієї мети складає дві третини штатів, а для обрання необхідна більшість усіх голосів. Особа, що дістала після обрання Президента найбільше число голосів, у будь-якому випадку вважається Віце-президентом. Але якщо з'ясується, що двоє осіб чи більше мають однакову кількість голосів, то Сенат обирає з-поміж них Віце-президента шляхом подання бюлетенів.

Конгрес може визначати час обирання вибірників і день, коли вони подають свої голоси; цей день повинен бути єдиний для всієї території Сполучених Штатів.

Не може бути обраний на посаду Президента той, хто не є гро­мадянином Сполучених Штатів за народженням чи не мав грома­дянства Сполучених Штатів під час прийняття цієї Конституції; так само не може бути обраний на цю посаду той, хто не досяг тридця-тип'ятилітнього віку й не проживав протягом останніх чотирнадця­ти років у Сполучених Штатах.

У разі усунення Президента з посади чи його смерті, відставки або неспроможності здійснювати пов'язані з посадою права та обов'язки, ці останні переходять до Віце-президента; на випадок усу­нення, смерті чи неспроможності Президента й Віце-президента Конгрес може визначити законом, котра посадова особа повинна діяти як Президент, і така особа діятиме надалі відповідно, аж поки будуть усунені причини, що перешкоджають Президентові здійсню­вати свої обов'язки, чи буде обрано нового Президента.

Президент у визначені строки дістає за свою службу винагоро­ду, що не може збільшуватися чи зменшуватися протягом періоду, на який його обрано, і протягом цього періоду він не може діставати ніякої іншої грошової винагороди від Сполучених Штатів чи від ко­трогось із штатів.

Перед заступанням на посаду Президент складає таку присягу або дає урочисту обіцянку: "Я урочисто клянусь (або обіцяю), що я чесно виконуватиму обов'язки Президента Сполучених Штатів і в міру сил своїх охоронятиму, захищатиму й підтримуватиму Консти­туцію Сполучених Штатів".

Розділ 2. Президент є головнокомандувачем армії та військово-морського флоту Сполучених Штатів і міліції окремих штатів, коли вона призивається на дійсну службу Сполучених Штатів; він може вимагати від керівника кожного виконавчого департаменту письмо­вої думки з будь-якого питання, що стосується його компетенції; він має право відстрочувати виконання вироків, а також надавати поми­лування за злочини, скоєні проти Сполучених Штатів, за винятком засудження шляхом імпічменту.

Він має право, за порадою і згодою Сенату, укладати міжнародні угоди за умови, що їх схвалять дві третини присутніх сенаторів;

за порадою і згодою Сенату призначати послів та інших повно­важних представників і консулів, суддів Верховного суду, а також усіх інших урядовців Сполучених Штатів, про призначення яких у цій Конституції немає інших настанов і посади яких засновані зако­ном; одначе Конгрес може законом надати право призначати нижчих урядовців, яких вважатиме за потрібне, самому лише Президентові, судам або головам департаментів.

Президент має право заповнювати всі вакансії, що відкриються в період між сесіями Сенату, надаючи посадові повноваження на термін до закінчення найближчої сесії Сенату.

Розділ 3. Президент періодично подає Конгресові інформацію про стан Союзу й пропонує на його розсуд такі заходи, які вважати­ме за необхідні й корисні; в надзвичайних випадках він може склика­ти обидві палати або одну з них, а в випадку незгоди між палатами щодо часу відкладення сесій може сам переносити їх на такий час, який вважатиме за потрібний; він приймає послів та інших повно­важних представників, забезпечує точне виконання законів і визна­чає повноваження всіх посадових осіб Сполучених Штатів.

Розділ 4. Президент, Віце-президент і всі цивільні урядовці Сполучених Штатів усуваються з посади, якщо при обговоренні шляхом імпічменту вони будуть визнані винними в державній зраді, хабарництві чи в інших тяжких злочинах та проступках.

СТАТТЯ III

Розділ 1. Судова влада Сполучених Штатів надається єдиному Верховному судові й тим нижчим судам, що їх час від часу може при­значати й засновувати Конгрес. Судді як Верховного, так і нижчих судів зберігають свої посади, поки до них немає претензій, і в визна­чені строки дістають за свою службу винагороду, яка не може бути зменшена, поки вони перебувають на посаді.

Розділ 2. Судова влада поширюється на всі справи, що розв'язу­ються за законом і правом справедливості, виникають на основі цієї Конституції, законів Сполучених Штатів, міжнародних угод, що ук­ладені чи будуть укладені Сполученими Штатами; на всі справи, що стосуються послів, інших повноважних представників та консулів; на всі справи адміралтейства та інші морські справи, в яких Сполу­чені Штати є стороною; на всі спори між двома чи більше штатами, між штатом і громадянами іншого штату, між громадянами різних штатів, між громадянами одного штату за позовами про землі, даро­вані різними штатами, а також між штатом чи його громадянами та чужоземними державами, громадянами чи підданцями.

Усі справи, що стосуються послів, інших повноважних пред­ставників та консулів, а також справи, де однією із сторін є котрийсь штат, підсудні Верховному судові як першій інстанції. У всіх інших згаданих вище випадках Верховний суд є апеляційною інстанцією, що розв'язує як питання права, так і факту з тими обмеженнями і відповідно до тих правил, що їх запровадить Конгрес.

Усі справи про злочини, за винятком випадків імпічменту, підсудні судові присяжних, і судовий розгляд відбувається в тому штаті, де скоєно злочин, а якщо його скоєно за межами штату, то суд відбувається в тому місці чи місцях, які визначить Конгрес.

Розділ 3. За зраду Сполучених Штатів уважається тільки розв'язання війни проти них, приєднання до їхніх ворогів, надання ворогам допомоги та послуг. Ніхто не може бути визнаний винним у державній зраді, якщо це не буде підтверджено свідченнями двох свідків інкримінованого акту чи власним зізнанням у відкритому су­довому засіданні.

Конгрес має право визначати покарання за зраду, але засуджен­ня за зраду не повинне тягти за собою позбавлення громадянських прав чи конфіскацію майна інакше, як за життя засудженого.

СТАТТЯ IV

Розділ 1. Цілковитою повагою і довірою повинні користуватися в кожному штаті офіційні акти, документи й судові рішення будь-ко­трого штату. Конгрес може через загальні закони запроваджувати способи визначення справжності таких актів, документів і судових рішень, а також їхньої сили.

Розділ 2. Громадяни кожного штату мають право на всі привілеї та зольності громадян усіх штатів.

Особа, звинувачена в будь-якому штаті у державній зраді, тяж­кому карному чи іншому злочині, яка ховатиметься від правосуддя і буде виявлена в іншому штаті, повинна на вимогу виконавчої влади штату, з якого вона втекла, бути видана для доставления в штат, юрисдикції якого улягає цей злочин.

Жодна особа, що, бувши зобов'язана до служби чи роботи в яко-му-небудь із штатів, відповідно до його законів, утече до іншого шта­ту, не може на підставі тамтешніх законів чи постанов звільнятися від цієї служби чи роботи й повинна бути видана на вимогу сторони, яка має право на таку службу чи роботу.

Розділ 3. Конгрес може приймати до цієї Спілки нові штати, але не може утворювати чи засновувати нових штатів у межах юрис­дикції іншого штату; так само не можуть без згоди законодавчих зборів зацікавлених штатів і Конгресу утворюватися нові штати шляхом злиття двох чи більше штатів або їх частин.

Конгрес має право розпоряджатися територією чи іншою власністю, що належить Сполученим Штатам, і видавати у зв'язку з цим усі необхідні правила й постанови, але ніщо в цій Конституції не може тлумачитися на шкоду законним домаганням Сполучених Штатів чи будь-якого окремого штату.

Розділ 4. Сполучені Штати гарантують кожному штатові у цій Спілці республіканську форму правління й охорону кожного з них від нападу ззовні, а на прохання законодавчих зборів чи виконавчої влади (коли законодавчі збори не можуть бути зібрані) - і від внутрішніх виявів насильства.

СТАТТЯ V

Коли дві третини членів обох палат визнають за необхідне, Кон­грес вносить поправки до цієї Конституції або ж на вимогу законодавчих зборів двох третин штатів скликає Конвент для внесення по­правок, які в обох випадках набувають обов'язкової сили й значення як частина Конституції, якщо будуть ратифіковані законодавчими зборами трьох чвертей або ж конвентами в трьох чвертях штатів, за­лежно від того, який із цих двох способів ратифікації запропонує Конгрес. Але жодна поправка, прийнята до 1808 року, не може хоч як-небудь зачіпати першого й четвертого положень дев'ятого розділу першої статті, й жоден штат без його згоди не може бути позбавле­ний однакового з іншими голосу в Сенаті.

СТАТТЯ VI

Усі борги й зобов'язання, що існували до прийняття цієї Кон­ституції, зберігають для Сполучених Штатів таку саму юридичну си­лу, яку вони мали за Конфедерації.

Ця Конституція і закони Сполучених Штатів, видані на її вико­нання, так само як і всі угоди, що укладені чи будуть укладені Спо­лученими Штатами, є найвищим законом країни, й судді кожного штату зобов'язані їх виконувати, хоч би в конституціях чи законах окремих штатів траплялися суперечні ухвали.

Згадані вище сенатори й представники, так само як і члени зако­нодавчих зборів окремих штатів, а також усі посадові особи виконав­чої та судової влад Сполучених Штатів та окремих штатів зобов'язу­ються присягою чи урочистою обіцянкою дотримуватися цієї Кон­ституції. Але при цьому ніколи не може вимагатися належність до котроїсь релігії як умова, щоб обіймати ту чи іншу посаду або вико­нувати певні громадські обов'язки в Сполучених Штатах.

СТАТТЯ VII

Достатньо ратифікації конвентами дев'яти штатів для прийнят­тя цієї Конституції штатами, що стверджують її вказаним чином.

ПОПРАВКИ ДО КОНСТИТУЦІЇ США

(витяги)

ПОПРАВКА 1(1791)

Конгрес не повинен ухвалювати законів, що запроваджували б будь-яку релігію чи забороняли б вільне відправлення релігійних об­рядів, обмежували б свободу слова чи преси або право народу мирно збиратися й звертатися до Уряду з петиціями про відшкодування збитків.

ПОПРАВКА II (1791)

Оскільки для безпеки вільної держави необхідна добре організо­вана міліція, право народу зберігати й носити зброю не підлягає об­меженню.

ПОПРАВКА III (1791)

У мирний час жоден солдат не повинен бути прикомандирова­нии на постій до будь-якого будинку без згоди його власника; а під час війни це дозволяється лише в передбачених законом випадках. ПОПРАВКА IV (1791)

Право народу на охорону особи, житла, паперів та власності від необгрунтованих обшуків чи затримань не повинне порушуватися, і ордери на обшук чи затримання не можуть видаватися без достатніх підстав, підтверджених присягою чи урочистою обіцянкою. Такі ор­дери повинні містити докладний опис місця обшуку, а також осіб чи майна, що улягають арештові.

ПОПРАВКА V( 1791)

Ніхто не повинен притягатися до відповідальності за тяжкий чи інший ганебний злочин інакше, як за постановою чи звинуваченням, ухваленим розширеною колегією присяжних, за винятком випадків порушення справ, які стосуються суходільних і морських сил або міліції, в період, коли вона у зв'язку з війною чи небезпекою, що за­грожує суспільству, перебуває на дійсній службі; ніхто не повинен двічі відповідати життям чи тілесною недоторканністю за один і той самий злочин; нікого не повинні примушувати свідчити проти само­го себе в карній справі; ніхто не повинен бути позбавлений життя, свободи чи власності без належного судового розгляду; ніякої при­ватної власності не повинні відбирати для державного використання без справедливого відшкодування.

ПОПРАВКА VI (1791)

У всіх випадках карного переслідування звинувачуваний має право на скорий і прилюдний суд безсторонніх присяжних того шта­ту й округу, де скоєно злочин, причому цей округ повинен бути за­здалегідь визначений законом; звинувачуваний має право вимагати, щоб його повідомили про характер і мотиви звинувачення й дали оч­ну ставку із свідками, які свідчать проти нього; звинувачуваний мо­же вимагати примусового виклику своїх свідків і користуватися до­помогою адвоката для захисту.

ПОПРАВКА VII (1791)

Для судових справ, заснованих на загальному праві з ціною по­зову, яка перевищує двадцять доларів, зберігається право на суд при­сяжних, і жоден факт, що його розглядають присяжні, не повинен пе­реглядатися будь-яким судом Сполучених Штатів інакше, як на ос­нові положень загального права.

ПОПРАВКА VIII (1791)

Не повинні вимагатися надмірно великі застави, стягуватися за­великі штрафи, накладатися жорстокі й незвичайні покарання. ПОПРАВКА IX (1791)

Перелік у Конституції певних прав не повинен тлумачитись як заперечення чи применшення інших прав, що зберігаються за наро­дом.

ПОПРАВКАХ (1791)

Повноваження, не надані цією Конституцією Сполученим Шта­там і не заборонені нею ж окремим штатам, залишаються відповідно за штатами або за народом.

ПОПРАВКА XI (1798)

Судова влада Сполучених Штатів не повинна тлумачитись як така, що поширюється на будь-яку судову справу, розв'язувану за за­коном чи правом справедливості, якщо ця справа порушена або про­вадиться проти одного із штатів громадянами іншого штату або ж громадянами чи підданцями котроїсь чужоземної держави. ПОПРАВКА XII (1804)

Вибірники збираються по своїх штатах і голосують бюлетенями за Президента й Віце-президента, з яких хоча б один не повинен бу­ти жителем одного з ними штату; в бюлетенях вони називають осо­бу, пропоновану на посаду Президента, і в окремих бюлетенях - особу, пропоновану на посаду Віце-президента; потім вони складають окремі списки всіх осіб, запропонованих на Президента, і всіх осіб, запропонованих на Віце-президента, з кількістю голосів, поданих за кожного з них; підписавши й засвідчивши ці списки, вони пересила­ють їх у запечатаному вигляді на ім'я Голови Сенату в місце перебу­вання Уряду Сполучених Штатів. Голова Сенату в присутності Се­нату й Палати представників розпечатує всі засвідчені списки, й тоді роблять підрахунок голосів. Особа, що дістала при виборах Прези­дента найбільше число голосів, стає Президентом, якщо тільки це число перевищує половину всіх вибірників; коли ж ніхто не дістане такої більшості, то Палата представників безпосередньо обирає бю­летенями Президента з числа трьох осіб, котрі балотувалися на поса­ду Президента й дістали найбільше число голосів. Але при виборах Президента голоси подаються по штатах і представництво кожного штату має один голос; кворум для цієї мети складає дві третини штатів, кожний з яких представлений одним або кількома депутата­ми, і для обрання необхідна більшість усіх штатів. Якщо ж Палата представників, коли право обрання перейде до неї, не обере Прези­дента до четвертого числа наступного березня, то, так само як і у ви­падку смерті чи якої іншої конституційної неспроможності Прези­дента, його обов'язки повинен виконувати Віце-президент.

Особа, що дістала найбільшу кількість голосів при виборах Віце-президента, стає Віце-президентом, якщо ця кількість переви­щує половину всіх вибірників; якщо ж ніхто не дістане такої більшості, Сенат обирає Віце-президента з двох кандидатів, котрі дістали найбільше число голосів; кворум для цієї мети складають дві третини всіх сенаторів, і для обрання необхідна їх більшість. Але жодна особа, котра згідно з Конституцією не може бути обрана на по­саду Президента, не улягає обранню й Віце-президентом Сполуче­них Штатів.

ПОПРАВКА XIII (1865)

Розділ 1. Ні в Сполучених Штатах, ні в будь-якому іншому місці, на яке поширюється їх юрисдикція, не повинні існувати ні раб­ство, ні примусові роботи, окрім випадків покарання за злочин, за скоєння якого винного належним чином засуджено.

Розділ 2. Конгресові надається право упроваджувати в життя цю статтю через відповідне законодавство.

ПОПРАВКА XIV (1868)

Розділ і. Усі особи, народжені чи натуралізовані в Сполучених Штатах і підлеглі їх владі, є громадянами Сполучених Штатів і того штату, в якому вони проживають. Жоден штат не повинен видавати чи впроваджувати закони, що обмежують привілеї та свободи грома­дян Сполучених Штатів; ані не повинен жоден штат позбавляти будь-яку особу життя, свободи чи власності без належного судового процесу й не повинен відмовляти будь-якій особі, підлеглій його владі, в однаковому для всіх захисті законами.

Розділ 2. Кількість представників визначається для штатів про­порційно їх населенню, враховуючи всіх жителів кожного штату, за винятком неоподатковуваних індіанців. Але якщо при обранні вибірників Президента й Віце-президента Сполучених Штатів, на виборах представників до Конгресу, адміністративних і судових уря­довців штату або членів його законодавчих зборів буде відмовлено в праві голосу жителеві штату чоловічої статі, котрий досяг віку двад­цяти одного року і є громадянином Сполучених Штатів, або якщо це право буде якимось чином обмежене, окрім як за участь у заколоті чи за інший злочин, то число представників цього штату мусить бути зменшене в пропорції, наявній між числом таких громадян чоловічої статі й кількістю всіх громадян чоловічої статі, які досягли двадцять одного року.

Розділ 3. Ніхто не може бути сенатором чи представником у Конгресі, вибірником Президента й Віце-президента, а також обіймати цивільну чи військову посаду на службі Сполучених Штатів або котрогось із штатів, якщо він, прийнявши спочатку при­сягу як член Конгресу або як посадова особа Сполучених Штатів, або як член законодавчих зборів котрогось штату, або як урядовець виконавчої чи судової влади штату в тому, що він дотримуватиметь­ся Конституції Сполучених Штатів, згодом візьме участь у по­встанні чи заколоті проти них або надасть допомогу чи послугу їхнім ворогам. Одначе Конгрес двома третинами голосів кожної палати може скасувати таке обмеження прав.

Розділ 4. Має незаперечну чинність зроблений з дозволу закону державний борг Сполучених Штатів, враховуючи також борги на ви­плату пенсій та винагород за службу при придушенні повстання чи заколоту. Але ні Сполучені Штати, ні будь-який штат не повинні брати на себе зобов'язання й виплачувати борги, зроблені на підтримку повстання чи заколоту проти Сполучених Штатів, і не прийматимуть претензій, пов'язаних із втратою чи звільненням яко-го-небудь раба, оскільки всі вказані борги, зобов'язання й грошові претензії визнаються незаконними й недійсними.

Розділ 5. Конгресові надається право упроваджувати цю статтю в життя відповідним законодавством.

ПОПРАВКА XV (1870)

Розділ 1. Громадяни Сполучених Штатів не повинні позбавля­тися виборчих прав чи обмежуватися в них Сполученими Штатами або окремими штатами з огляду на расу, колір шкіри чи колишнє пе­ребування в рабстві.

Розділ 2. Конгресові надасться право упроваджувати цю статтю в життя відповідним законодавством.

ПОПРАВКА XVI (1913)

Конгрес має право накладати й збирати податки з прибутків з будь-якого джерела, не розподіляючи їх між окремими штатами, і не­залежно від перепису чи підрахунку населення. ПОПРАВКА XVII (1913)

Сенат Сполучених Штатів має складатися з двох Сенаторів з
кожного штату, які обираються населенням останнього на шість
років. Кожний Сенатор має один голос. Виборці в кожному штаті по­
винні відповідати вимогам, установленим для виборів у найчис-
леннішу палату штатних законодавчих органів.

Коли відкриється вакансія в представництві окремого штату в
Сенаті, виконавча влада цього штату має видати розпорядження про
вибори, щоб заповнити цю вакансію. При цьому законодавчі органи
окремого штату можуть уповноважити орган його виконавчої влади
зробити тимчасове призначення, поки вакансія не буде заповнена на­
родними виборами, відповідно до вказівок законодавчих органів.

Ця Поправка не повинна тлумачитись так, щоб вплинути на
обрання чи термін повноважень Сенаторів, обраних перед тим, як ця
Поправка набрала сили як частина Конституції.

ПОПРАВКА XIX (1920)

1. Виборче право громадян Сполучених Штатів не повинне відбиратися чи обмежуватися Сполученими Штатами чи будь-яким окремим штатом з причин приналежності до певної статі.

2. Конгрес має право забезпечити виконання цієї Поправки відповідним законодавством.

ПОПРАВКА XX (1933)

Термін служби Президента й Віце-Президента закінчується
опівдні 20-го січня, а термін служби Сенаторів і Представників -
опівдні 3-го січня в ті роки, коли їх терміни закінчилися б, коли ця
Поправка не була ратифікована. В цей же час починаються терміни
урядування їх наступників.

Конгрес має збиратися принаймні раз на рік, і перша сесія має
починатися опівдні 3-го січня, якщо Конгрес не встановить законом

іншого дня.

3.             Якщо до часу, призначеного для початку урядування Прези­
дента, новообраний Президент помре, Президентом стає новообраний
Віце-Президент. Якщо до часу, призначеного для початку терміну йо­
го урядування, Президент ще не буде обраний, або якщо новообраний
Президент не відповідатиме вимогам закону, обов'язки Президента
має виконувати Віце-президент, поки Президент не відповідатиме ви­
могам закону. Конгрес може законом передбачити випадок, коди ні
новообраний Президент, ні Віце-президент не відповідатимуть вимо­
гам закону, вказуючи, хто в такому випадку має виконувати обов'язки
Президента, чи спосіб, яким має бути обрана особа, щоб виконувати ці
обов'язки. Така особа має відповідно діяти, поки Президент або Віце-
президент не будуть відповідати вимогам закону.

Конгрес може передбачити законом випадок смерті осіб з-
поміж тих, з кого Палата Представників може вибирати Президента,
коли до неї переходить це право, а також випадок смерті когось з тих
осіб, що з них Сенат може вибрати Віце-президента, коли до нього
переходить це право.

Пункти 1 і 2 наберуть сили найближчого 15-го жовтня після
ратифікації Поправки.

Цей параграф не буде мати сили, якщо він не буде ратифіко­
ваний як Поправка до Конституції законодавчими органами трьох
четвертих від загальної кількості штатів протягом семи років з дня
внесення його Конгресом.

ПОПРАВКА XXII (1951)

1. Ніхто не може бути обраний на Президента Сполучених Штатів більше, ніж двічі. Той, хто був Президентом чи виконував обов'язки Президента довше, ніж два роки, протягом терміну, на який інша особа була обрана Президентом, не може бути обраний на Президента більше ніж один раз. Але ця стаття не поширюється на особу, що була Президентом в той час, коли Конгрес запропонував цю статтю, і не перешкоджає особі, що буде Президентом чи викону­ватиме обов'язки Президента протягом того терміну, під час якого стаття набере сили, бути Президентом чи виконувати обов'язки Пре­зидента протягом решти цього терміну.

2. Це доповнення не набере сили, якщо воно не буде ратифіко­вано як Поправка до Конституції законодавчими органами трьох четвертих від усіх штатів, протягом семи років з дня внесення його Конгресом.

ПОПРАВКА XXIII (1961)

Округа, що є місцем перебування уряду Сполучених Штатів,
призначає способом, встановленим Конгресом, виборців Президента
і Віце-Президента у кількості, що дорівнює загальній кількості Сена­
торів та Представників, на котру мала б право округа, якби вона бу­
ла штатом, але в ніякому разі не більшій від кількості, котра припа­
дає штатові з найменшим населенням. Вони доповнюють виборців,
призначених штатами, але при виборах Президента і Віце-Президен­
та діють так, якби були призначені штатом, збираються в окрузі та
виконують обов'язки, котрі вказані дванадцятою Поправкою.

Конгрес має право забезпечити виконання цієї статті відпо­
відним законодавством.

ПОПРАВКА XXIV (1964)

Право громадян Сполучених Штатів голосувати при будь-
яких первісних чи інших виборах Президента або Віце-Президента,
виборців Президента або Віце-президента, чи Сенаторів або Пред­
ставників в Конгресі не може бути відбиране чи обмежуване Сполу­
ченими Штатами чи будь-яким окремим штатом у зв'язку з неспла­
тою будь-якого виборчого чи іншого податку.

Конгрес  має  право забезпечити  виконання  цієї статті
відповідним законодавством.

ПОПРАВКА XXV (1967)

У випадку звільнення Президента з його посади або його
смерті чи зречення Віце-Президент переймає посаду Президента.

Коли посада Віце-Президента стає вакантною, Президент
призначує Віце-Президента, котрий вступає на цю посаду після за­
твердження більшістю голосів обидвох палат Конгресу.

Коли Президент передає тимчасовому голові Сенату і спіке­
рові Палати Представників свою письмову заяву, вказуючи, що він
неспроможний користуватися владою чи виконувати обов'язків
своєї посади, і поки він не передасть їм письмової заяви протилежно­
го змісту, владу та обов'язки Президента перебирає Віце-президент
як виконуючий обов'язки Президента.

Коли Віце-президент і більшість головних посадових осіб ви­
конавчих департаментів чи іншого органу, що Конгрес може законом
встановити, передають тимчасовому голові Сенату і спікерові Пала­
ти Представників свою письмову заяву, вказуючи, що Президент не­
спроможний користуватися владою чи виконувати обов'язки своєї
посади, Віце-президент як виконуючий обов'язки Президента негай­
но перебирає владу та обов'язки Президента.

З цього часу, як Президент передасть тимчасовому голові Сена­ту і спікерові Палати Представників свою письмову заяву, вказуючи, що неспроможність усунена, він знову одержує владу та обов'язки своєї посади, хіба що Віце-президент і більшість головних посадових осіб виконавчих департаментів чи іншого органу, що Конгрес може законом встановити, передадуть до чотирьох днів тимчасовому голові Сенату і спікерові Палати Представників свою письмову заяву, вка­зуючи, що Президент неспроможний користуватися владою чи вико­нувати обов'язки своєї посади. У такому випадку дане питання вирішує Конгрес, зібравшися для цієї мети протягом сорока восьми годин, якщо в той час не проходить його сесія. Якщо Конгрес протя­гом двадцяти одного дня після отримання останньої письмової заяви або - якщо в той час не проходить сесія Конгресу - протягом двадця­ти одного дня після того, як Конгрес зійдеться, вирішить двома тре­тинами голосів обидвох палат, що Президент неспроможний корис­туватися владою чи виконувати обов'язки своєї посади, Віце-прези­дент продовжує виконувати вищезгадані обов'язки своєї посади. ПОПРАВКА XXVI (1971)

Виборче право  громадян  Сполучених  Штатів,  яким  є
вісімнадцять або більше років життя, не може бути відбиране чи об­
межуване Сполученими Штатами чи будь-яким іншим штатом з
причин віку.

Конгрес  має  право  забезпечити  виконання  цієї статті

відповідним


<