§ 5. Функції місцевого самоврядування в Україні : Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні - за ред. С.Г. Серьогіної : Книги по праву, правоведение

§ 5. Функції місцевого самоврядування в Україні

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 
РЕКЛАМА
<

Найважливішим компонентом правового статусу територіальних

громад, органів місцевого самоврядування є притаманні їм функції.

Класифікація функцій місцевого самоврядування пов’язана з різними

критеріями, однак найбільш поширеним є поділ функцій за формами

та сферами діяльності. За формами діяльності виокремлюють нормо

творчу, установчу, контрольну і правоохоронну функції. За сферами

діяльності можна вирізнити такі функції: залучення населення до участі

у вирішенні питань місцевого та загальнодержавного значення; управ

ління комунальною власністю; забезпечення комплексного соціально

економічного та культурного розвитку відповідної території; надання

соціальних послуг населенню; забезпечення законності, громадської

безпеки, правопорядку, охорона прав, свобод і законних інтересів

громадян; соціальний захист населення, сприяння працевлаштуван

ню громадян; зовнішньоекономічну; природоохоронну; регулювання

земельних відносин; облікову; дозвільнореєстраційну; інформаційну.

Реалізуючи нормотворчу функцію, органи місцевого самоврядуван

ня приймають нормативні акти локального характеру, розробляють і

приймають статут територіальної громади, регламент ради, здійснюють

Територіальні громади мають право спільної власності, тобто вони

можуть на договірних засадах об’єднувати об’єкти права комунальної

власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних

проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних

підприємств, організацій та установ і створювати для цього відповідні

органи і служби.

Однією з фінансових основ місцевого самоврядування є доходи

місцевих бюджетів. Місцеві бюджети розробляють, затверджують і ви

конують відповідні органи місцевого самоврядування в селах, селищах,

містах, а також районах у містах, у разі їх створення. Щодо районних та

обласних рад, то вони затверджують районні та обласні бюджети, які

формуються з коштів Державного бюджету для їх відповідного розподілу

між територіальними громадами або для виконання спільних проектів

та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для

реалізації спільних соціальноекономічних та культурних програм. При

цьому втручання інших органів у процес складання, затвердження та

виконання місцевого бюджету вважається недопустимим, крім ви

нятків, встановлених законом України.

Місцевий бюджет складається з двох частин: дохідної і видаткової.

Дохідна частина місцевого бюджету повинна формуватися так, щоб до

ходи були достатніми для ефективного здійснення місцевим самовря

дування своїх завдань та функцій.

Доходи місцевих бюджетів формуються як за рахунок власних, ви

значених законом джерел, так і закріплених у встановленому законом

порядку загальнодержавних податків, зборів, інших обов’язкових пла

тежів, а також інших коштів. Доходи, які формуються за рахунок влас

них джерел, зараховуються до місцевого бюджету на підставі рішення

ради і не потребують затвердження органом влади вищого рівня. До них

належать: а) місцеві податки і збори; б) надходження сум відсотків за

користування тимчасово вільними бюджетними коштами; в) податок на

промисел; г) надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї)

господарських товариств, які є у власності відповідної територіальної

громади; ґ) кошти від відчуження майна, що перебуває в комунальній

власності; д) плата за оренду майнових комплексів, що перебувають у

комунальній власності; е) надходження від місцевих грошоворечових

лотерей; є) плата за гарантії; ж) гранти й дарунки у вартісному обчис

ленні; з) власні надходження бюджетних установ, що утримуються за ра

хунок коштів відповідного бюджету; и) податок на прибуток підприємств

комунальної власності; і) платежі за спеціальне використання природних

ресурсів місцевого значення.

Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого са

моврядування шляхом закріплення за ними у встановленому законом

порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових пла

вання характеризується насамперед визначеними просторовогео

графічними факторами і може здійснюватися територіальною громадою

лише в межах адміністративних кордонів населених пунктів. Територіаль

ною основою місцевого самоврядування є визначені адміністративноте

риторіальні одиниці — село, селище, місто, район у місті, район, область.

Реальність та ефективність місцевого самоврядування визначається,

передусім, його матеріальнофінансовими ресурсами, які разом узяті

становлять матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування.

Провідне місце у структурі матеріальної та фінансової основи місце

вого самоврядування посідає комунальна власність, підставою для на

буття якої є безоплатна передача майна, майнових прав територіальним

громадам державою, іншими суб’єктами права власності, а також ство

рення, придбання майна органами місцевого самоврядування в поряд

ку, встановленому законом.

Суб’єктом права комунальної власності визнається територіальна

громада села, селища, міста, району в місті. Перелік об’єктів права кому

нальної власності територіальної громади визначає відповідна сільська,

селищна, міська рада. Згідно зі ст. 60 Закону, до складу комунальної влас

ності входить: рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші

кошти, земля, природні ресурси, підприємства, установи та організації,

в тому числі банки, страхові товариства, пенсійні фонди, частка в майні

підприємств, житлoвий фонд, нежитлові приміщення, місцеві енерге

тичні системи, громадський транспорт, системи зв’язку та інформації,

заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального

обслуговування, майно, передане в комунальну власність іншими суб’єк

тами власності, та будьяке інше майно, рухомі та нерухомі об’єкти, які

на праві власності належать територіальним громадам, а також кошти,

отримані від відчуження об’єктів права комунальної власності.

Оскільки об’єкти права комунальної власності громадського кори

стування мають важливе значення для життєзабезпечення села, селища,

міста, задоволення потреб територіальної громади та для збереження

історикокультурних об’єктів, територіальна громада визначає їх як

об’єкти виключного права комунальної власності, які не можуть бути

відчужені, а їх перелік встановлюється статутом територіальної грома

ди. До цієї групи об’єктів можуть бути віднесені: землі загального кори

стування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, пасови

ща, сінокоси, набережні, парки, міські ліси, сквери, бульвари, кладо

вища, місця знешкодження та утилізації відходів), а також землі, надані

для розміщення будинків органів державної влади та органів місцевого

самоврядування; землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного

та історикокультурного призначення; річки, водойми та їх береги;

пам’ятки історії та архітектури; природні ландшафти, заповідники та

інші об’єкти, встановлені територіальною громадою.

3 липня 1991 року № 1286XI, Положення про загальні збори громадян

за місцем проживання в Україні, затверджене Постановою Верховної

Ради України від 17 грудня 1993 року № 3748XII, норми статутів тери

торіальних громад, регламентів місцевих рад, положень про символіку те

риторіальної громади та інших нормативних актів.


<