§ 1. Поняття і система місцевого самоврядування в Україні : Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні - за ред. С.Г. Серьогіної : Книги по праву, правоведение

§ 1. Поняття і система місцевого самоврядування в Україні

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 
РЕКЛАМА
<

Поняття «місцеве самоврядування» відображає комплексне явище,

яке має багато значень і характеристик. Поперше, місцеве самовряду

вання можна розглядати як принцип здійснення влади в державі та

суспільстві, що передбачає встановлення децентралізованої системи

управління, визначення на законодавчому рівні форм взаємодії цент

ральних і місцевих органів влади. Подруге, воно може розглядатися як

право громадян самостійно вирішувати питання місцевого значення на

певній території, коли держава визнає самостійність місцевого самовря

дування в межах його повноважень і бере на себе обов’язок створюва

ти необхідні умови для їх здійснення. Потретє, місцеве самоврядування

можна характеризувати і як форму, спосіб організації влади на місцях, що

здійснюється з урахуванням історичних, національних та інших традицій.

Загалом можна зробити висновок, що місцеве самоврядування — це

система організації і діяльності громадян, яка забезпечує самостійне, під

власну відповідальність вирішення питань місцевого значення, управління

комунальною власністю, виходячи з інтересів всіх жителів даної тери

торії. Ця система є сукупністю організаційних форм та інститутів пря

мого волевиявлення, виборних та інших органів місцевого самовряду

вання, через які реалізуються принципи та функції місцевого самовря

дування.

Поняття місцевого самоврядування дається в ст. 3 Європейської

хартії місцевого самоврядування 1985 року, відповідно до якої воно

означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в ме

жах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою

суспільних справ, що належать до їхньої компетенції, в інтересах місце

вого населення.

У Конституції України 1996 року проголошено, що «в Україні ви

знається і гарантується місцеве самоврядування» (ст. 7) і закріплено по

няття місцевого самоврядування як права «територіальної громади —

жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів ми громади їх вікових, фахових, культурних, національноетнічних,

релігійних та інших інтересів, розвитком системи соціальної взаємодії

та розбудовою громадянської інфраструктури громади. Політична

функція виступає одним з основних напрямків діяльності громад як інсти

туції не лише громадянського суспільства, але й правової держави, зміст

якого становить здійснення на місцевому рівні особливої форми публіч

ної влади. Економічна функція характеризує діяльність територіальних

громад щодо формування достатньої для задоволення потреб громад та

їх членів матеріальнофінансової бази і здійснення заходів з ефективно

го її використання. Поняттям «екологічна функція» охоплюється напря

мок діяльності, пов’язаний з підтриманням безпечного для життя і здо

ров’я громадян навколишнього середовища, доцільним, ефективним і

дбайливим використанням належних громаді природних ресурсів.

Забезпечення ефективної реалізації функцій територіальної грома

ди вимагає нормативного встановлення її компетенції. До виключної

компетенції територіальної громади належать питання: а) формування

місцевої ради, обрання місцевого голови й ухвалення рішення про до

строкове припинення їх повноважень; б) заслуховування звітів депутатів

та місцевого голови; в) здійснення контролю за діяльністю органів і

посадових осіб місцевого самоврядування у встановлених законодавст

вом і статутом формах; г) об’єднання з іншими територіальними гро

мадами і вихід із таких об’єднань;

ґ) організаційна ознака. Територіальна громада як первинний суб’єкт

місцевого самоврядування запроваджує організаційну систему — су

купність інститутів і форм здійснення місцевого самоврядування. Її

складовими виступають система форм безпосереднього здійснення гро

мадою місцевого самоврядування та система органів і посадових осіб

місцевого самоврядування;

д) майнова ознака. Важливим елементом правового статусу тери

торіальної громади є характеристика її як суб’єкта права комунальної

власності. Громада має право володіти, користуватися і розпоряджати

ся на свій розсуд і у своїх інтересах належним їй майном як безпосеред

ньо, так і через органи місцевого самоврядування;

е) історико(культурна ознака. Територіальна громада зазнає впливу

чинників історикокультурного характеру, під дією яких формуються

соціокультурні надбання, що шануються громадою як особлива цін

ність, — звичаї, традиції, свята. Історичні, культурні й інші особливості

та традиції територіальної громади відбиває її символіка — герб, прапор

тощо. Зміст, описання та порядок використання символіки, згідно з ч. 3

ст. 22 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визна

чаються рішенням місцевої ради.

Таким чином, територіальна громада виступає як специфічний пер

винний колективний суб’єкт місцевого самоврядування, що скла

чись на самобутніх самоврядних традиціях українського народу та вра

ховуючи демократичний досвід організації місцевого самоврядування в

зарубіжних країнах, вимагає формування та функціонування тери

торіальної громади не як простої сукупності жителів певного населеного

пункту, а як дієздатного суб’єкта, соціально і політично активного, са

модостатнього з точки зору забезпечення матеріальнофінансовими

ресурсами, спроможного на ефективне та відповідальне управління влас

ними справами. Відповідно до цього можна виокремити основні озна

ки територіальної громади:

а) інтеграційна ознака. Територіальна громада виступає як су

купність фізичних осіб, при чому законодавче застосування узагальню

ючого терміна «жителі» дає підстави включити до її складу не лише гро

мадян України, але й іноземних громадян і осіб без громадянства, які

перебувають на території України на законних підставах;

б) територіальна ознака. Громада формується як сукупність тих осіб,

що пов’язані з територією певного населеного пункту фактом постійно

го проживання. Відповідно до цього визначаються просторові межі

функціонування громади та основні види територіальних громад: тери

торіальна громада села або добровільного об’єднання в сільську грома

ду жителів декількох сіл; територіальна громада селища; територіальна

громада міста. Опосередковано Закон України «Про місцеве самовря

дування в Україні» вказує і на такий вид громад, як територіальна гро

мада району в місті (ч. 5 ст. 6, ч. 4 ст. 16);

в) інтелектуально(комунікативна ознака. В територіальних громадах

існує система різноманітних інтересів, соціальних зв’язків і відносин.

Їхня дія призводить до утворення громадської інфраструктури громади,

до якої можна віднести різноманітні організаційні форми та інститути,

спрямовані на задоволення потреб та інтересів членів громади, — гро

мадські об’єднання, засоби масової інформації, органи самоорганізації

населення, підприємства, організації, суб’єкти підприємницької діяль

ності тощо;

г) функціонально(цільова ознака. Територіальна громада має са

мостійні функції та компетенцію у вирішенні питань місцевого значен

ня, що визначають особливе місце та роль цього суб’єкта в системі

місцевого самоврядування.

Функції територіальних громад являють собою основні напрямки

діяльності цих соціальних спільнот щодо реалізації місцевих інтересів

шляхом вирішення в межах Конституції і законів України питань місце

вого значення. Систему функцій громад становлять об’єктні — соціаль

на, політична, економічна, екологічна функції, та управлінські — уста

новча, нормотворча, контрольна. Соціальна функція — це напрям діяль

ності територіальних громад, пов’язаний із задоволенням потреб

життєзабезпечення її членів, створенням умов вільної реалізації члена місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади

можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції

щодо питань місцевого значення, які належать до відання місцевого са

моврядування. Вони повинні проводитися не рідше одного разу на рік.

Порядок організації громадських слухань визначається статутом тери

торіальної громади.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про місцеве самоврядування в

Україні», члени територіальної громади мають право в порядку місце(

вої ініціативи ініціювати розгляд у раді будьякого питання, віднесено

го до відання місцевого самоврядування. Таке питання підлягає обов’яз

ковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціатив

ної групи з питань місцевої ініціативи, а прийняте за ним рішення —

оприлюдненню.


<