§ 1. Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з об’єднаннями громадян : Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні - за ред. С.Г. Серьогіної : Книги по праву, правоведение

§ 1. Відносини органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування з об’єднаннями громадян

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 
РЕКЛАМА
<

Держава, місцеве самоврядування і громадські формування є са

мостійними частинами політичної системи суспільства, кожна з яких

має власну структуру, принципи організації та діяльності. Вони є неза

лежними у вирішенні питань, що належать до їх компетенції, і водно

час тісно взаємодіють між собою. Зокрема, демократична держава усіля

ко підтримує самостійність громадських формувань, які у свою чергу

допомагають державі вирішувати завдання соціальноекономічного і

культурного характеру, беруть участь у формуванні самих органів

публічної влади тощо.

На сьогодні важливим напрямком діяльності держави є якісна зміна

її взаємовідносин із громадськими формуваннями. Насамперед, йдеться

про переорієнтацію діяльності держави від прямого керівництва гро

мадськими формуваннями до сприяння реалізації конституційного пра

ва громадян України на свободу об’єднання в політичні партії та гро

мадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод, як це

передбачено ст. 36 Конституції. Усвідомлення суспільного значення

об’єднань громадян для формування громадянського суспільства і де

мократичної держави привело до їх інституціоналізації, тобто правового

нормування порядку їх створення та діяльності з боку держави. В Укра

їні правовий статус об’єднань громадян визначається законами «Про

об’єднання громадян», «Про політичні партії в Україні», «Про молодіжні

та дитячі громадські організації» тощо.

вого, інформаційного та іншого забезпечення судів. Це обумовлює не

обхідність постійної взаємодії судів з главою держави, органами зако

нодавчої та виконавчої влади, з органами влади Автономної Республіки

Крим та органами місцевого самоврядування. Така взаємодія передба

чена законодавством і виявляється в різних формах, починаючи від

формування суддівського корпусу і закінчуючи матеріальнофінансо

вим забезпеченням суддів.

Перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять

років здійснюється Президентом. Всі інші судді, крім суддів Консти

туційного Суду України, обираються Верховною Радою України без

строково. Список народних засідателів затверджується місцевою радою

за поданням голови місцевого суду строком на чотири роки. Консти

туційний Суд України формується на паритетних засадах різними гілка

ми влади: глава держави, парламент і з’їзд суддів України призначають

до його складу по шість суддів. У процесі формування особового скла

ду Вищої ради юстиції беруть участь усі гілки державної влади, а також

представники адвокатури, прокуратури і юридичної науки.

Усі судді мають гарантією недоторканності: суддя не може бути без

згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до вине

сення обвинувального вироку. У свою чергу, судові органи задіяні у про

цедурі притягнення до відповідальності посадових осіб органів публіч

ної влади. Зокрема, в межах процедури імпічменту Президента Верхов

ний Суд України дає висновок про наявність у діях глави держави ознак

складу злочину, а Конституційний Суд України — про додержання кон

ституційної процедури розслідування і розгляду справи. Керівники

інших органів публічної влади можуть бути притягнуті в судовому по

рядку до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Активна взаємодія органів державної влади, органів влади Автоном

ної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування із судовими

органами відбувається в інформаційній сфері. Вони зобов’язані нада

вати судам інформацію і документи, необхідні для вирішення конкрет

них судових справ. У свою чергу, народні депутати доволі часто зверта

ються до судів зі своїми запитами і зверненнями.

Взаємодія судових органів із Президентом України є досить багато

гранною. Крім номінаційних повноважень глави держави, він наділе

ний установчими повноваженнями щодо судів. Згідно зі ст. 20 Закону

України «Про судоустрій України», суди загальної юрисдикції утворю

ються і ліквідуються Президентом за поданням Міністра юстиції Укра

їни, погодженим з Головою Верховного Суду України або головою

відповідного вищого спеціалізованого суду. Кількість суддів у судах ви

значається Президентом за поданням Голови Державної судової адмі

ністрації України, погодженим із Головою Верховного Суду України чи

головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

містах Києві та Севастополі управліннями юстиції, виконкомами сіль

ських, селищних, міських рад. Всеукраїнські та місцеві громадські ор

ганізації можуть легалізуватися і шляхом повідомлення про заснування.

Для здійснення цілей і завдань зареєстровані об’єднання громадян

можуть представляти і захищати свої законні інтереси та інтереси своїх

членів у державних та громадських органах, брати участь у політичній

діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації),

вносити пропозиції до органів публічної влади тощо. Центральні орга

ни об’єднань громадян мають право розробляти і вносити на розгляд

органів публічної влади проекти нормативноправових актів з питань

своєї статутної діяльності. Під час зустрічей з посадовими особами ор

ганів публічної влади представники об’єднань громадян мають змогу

інформувати їх про наявні в суспільстві проблеми, висловлювати влас

не бачення шляхів і способів їх вирішення.

Об’єднання громадян беруть активну участь у вирішенні питань

місцевого значення та в діяльності органів місцевого самоврядування.

Їх представники можуть бути присутніми на сесіях місцевих рад з пра

вом дорадчого голосу, брати участь у засіданнях постійних комісій

місцевих рад, виконавчих комітетів, загальних зборах громадян за

місцем проживання, проводити спільні засідання з органами самоор

ганізації населення.

Невтручання в законну статутну діяльність об’єднань громадян з

боку органів публічної влади та їх посадових осіб не виключає контро

лю за законністю їх функціонування. Зокрема, органи, які проводять їх

легалізацію, здійснюють контроль за додержанням ними положень ста

тутних документів; нагляд за додержанням законності об’єднаннями

громадян здійснюють органи прокуратури, а контроль за джерелами,

розмірами надходжень і сплатою податків — фінансові органи й орга

ни Державної податкової адміністрації.


<