§ 2. Організація роботи міністерств, державних комітетів та інших центральних органів виконавчої влади

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 

Прем'єр-міністр України входить із поданням до Президента України про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання цих органів. Кабінет Міністрів України спрямовує, координує і контролює діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах і галузях суспільного та державного життя країни, виконання в цих сферах і галузях Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади підвідомчі Кабінетові Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому. Вони утворюються, реорганізовуються та ліквідуються Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Таке подання має містити пропозиції щодо правового статусу, функцій та повноважень новостворюваного або реорганізовуваного органу, викладені у вигляді проекту положення про цей орган, а також щодо штатної чисельності та розміру асигнувань на його утримання або аргументи на користь ліквідації органу. Не допускається ліквідація або утворення нових міністерств та інших центральних органів виконавчої влади шляхом реорганізації центральних органів виконавчої влади, визначених Конституцією України.

Кабінет Міністрів України затверджує граничну чисельність працівників центральних органів виконавчої влади та розмір асигнувань на їх утримання у межах виділених на це коштів Державного бюджету України. Указом Президента України «Про систему центральних органів виконавчої влади» від 15 грудня 1999 р. встановлюється, що керівника центрального органу вико-

-143-

навчої влади та його заступників за поданням Прем'єр-міністра України призначає на посаду Президент України, він же припиняє їх повноваження на цих посадах. Керівник центрального органу виконавчої влади не може мати більше одного першого заступника і трьох заступників. Це правило не поширюється на Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Службу безпеки та інші центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Структуру центрального органу виконавчої влади затверджує керівник відповідного органу. Він же затверджує штатний розпис та кошторис видатків за погодженням з Міністерством фінансів України.

Систему центральних органів виконавчої влади України становлять: а) міністерства; б) державні комітети (державні служби); в) центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Згідно з указом Президента України «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» від 15 грудня 1999 р. створено 15 міністерств, 20 державних комітетів (державних служб) та 11 центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Міністерство — головний орган у системі центральних органів виконавчої влади. Основним його завданням є забезпечення реалізації державної політики у визначеній сфері діяльності. Очолює міністерство і здійснює керівництво у визначеній сфері міністр. Він несе особисту відповідальність за розробку і впровадження з відповідних питань Програми Кабінету Міністрів України та реалізацію державної політики у визначеній сфері державного управління, здійснює управління у цій сфері, спрямовує і координує діяльність інших органів виконавчої влади з питань, віднесених до його відання.

Державний комітет (державна служба) — це центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує Прем'єр-міністр, один з віце-прем'єр-міністрів чи міністрів. Завданням цього органу є: а) внесення пропозицій щодо формування державної політики відповідним членом Кабінету Міністрів України; б) забезпечення реалізації названої політики у визначеній сфері діяльності; в) здійснення державного управління у цій сфері; г) міжгалузева координація та функціональне регулювання з питань, віднесених до відання державного комітету (державної служби). Державний комітет очолює голова.

В Україні функціонують такі державні комітети: а) архівів; б) будівництва, архітектури та житлової політики; в) з водних ресурсів; г) із земельних ресурсів; д) зв'язку та інформатизації; е) енергозбереження; є) у справах релігії; ж) інформаційної політики, телебачення і радіомовлення; з) лісового господарства;

- 144-

и) молодіжної політики, спорту і туризму; і) промислової політики; ї) У справах ветеранів; й) у справах охорони державного кордону; к) стандартизації, метрології та сертифікації; л) статистики. До центральних органів виконавчої влади, статус яких прирівнюється до державних комітетів України, належать: а) Вища атестаційна комісія; б) Національне космічне агентство; в) Пенсійний фонд; г) Головне контрольно-ревізійне управління; д) Державне казначейство.

Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом — це різновид центрального виконавчого органу, що має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання та повноваження. Цей орган очолює голова. Щодо нього законодавством може встановлюватися спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівника та розв'язання інших питань відповідно до законодавства України.

До таких органів України зі спеціальним статусом слід віднести: а) Антимонопольний комітет; б) Державну податкову адміністрацію; в) Державну митну службу; г) Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва; д) Національну комісію регулювання електроенергетики; е) Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку; є) Державний департамент України з питань виконання покарань; ж) Фонд державного майна; з) Службу безпеки; й) Управління державної охорони; і) Головне управління державної служби.

Центральні органи виконавчої влади діють на підставі Положення, що його затверджує Президент України.

Президент України 12 березня 1996 р. затвердив Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади, в якому визначено основні напрями організації і діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади,

Міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України є центральним органом державної виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України безпосередньо або через відповідне міністерство. Воно реалізує державну політику у відповідній галузі. У своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, Декретами, постановами і розпорядженням Кабінету Міністрів "країни, а також Положенням про міністерство. На нього покладається обов'язок з узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, підготовка

- і-830

- 145-

пропозицій щодо вдосконалення законодавства та внесення їх у встановленому порядку на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень міністерство організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією. Як центральний орган виконавчої влади міністерство:

•  бере участь у формуванні та реалізації державної політики як у цілому, так і за відповідними напрямами, розробляє механізм її реалізації;

•  прогнозує розвиток економіки у виробничій, науково-технічній, мінерально-сировинній, паливно-енергетичній, трудовій, демографічній, соціальній, фінансовій та інших сферах;

• бере участь у розробці проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України, Державного бюджету

України;

•  готує пропозиції та бере участь у формуванні та реалізації політики у сфері виконання робіт і поставок продукції для державних потреб;

•   розробляє   цільові   перспективні   програми,   опрацьовує комплекс заходів, спрямованих на поглиблення економічної реформи;

•  реалізує державну стратегію розвитку відповідної галузі

(групи суміжних галузей);

•   вносить у встановленому порядку пропозиції про зміну умов оподаткування, одержання пільгових кредитів, визначення особливостей приватизації, демонополізації підприємств в окремих галузях;

•  готує пропозиції про вдосконалення механізму регулювання розвитку економіки, її структурної перебудови, забезпечення ринкової збалансованості, соціального захисту населення, екологічної безпеки;

•  бере участь у формуванні та реалізації інвестиційної політики виходячи з пріоритетних напрямів структурної перебудови

економіки;

•  розробляє фінансово-економічні та інші нормативи, механізм їх впровадження, затверджує галузеві стандарти;

•   вживає заходів, спрямованих на вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності, захист інтересів українських товаровиробників на зовнішньому ринку та розвиток внутрішнього

ринку;

•  видає у передбачених законодавством випадках спеціальні дозволи (ліцензії) на проведення окремих видів підприємницької діяльності;

- 146-

• виступає державним замовником наукових досліджень комплексного характеру;

•  бере участь у підготовці міжнародних договорів України, укладає міжнародні договори міжвідомчого характеру;

•   здійснює у межах повноважень,  визначених законодавством, функції управління майном підприємств, що належать до сфери управління міністерства;

•  складає макроекономічні та міжгалузеві баланси;

•   розробляє пропозиції про визначення  пріоритетних напрямів розвитку економіки;

• бере участь у формуванні та реалізації антимонопольної політики як у цілому, так і за відповідними напрямами (демонополізація економіки, розвиток конкуренції, антимонопольне регулювання, застосування антимонопольного законодавства);

•  забезпечує виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави у межах, визначених законодавством повноважень;

• забезпечує у межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті міністерства, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;

•  здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього завдань. Для здійснення покладених на міністерство завдань воно наділяється певними правами, а саме:

•  залучати спеціалістів центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

•  представляти Уряд України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних договорів України;

•  безоплатно одержувати у встановленому законодавством порядку від органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, представницьких органів інформацію, документи, матеріали та інші статистичні дані для виконання покладених на нього завдань;

• скликати у встановленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції;

•  притягати до дисциплінарної відповідальності керівників територіальних органів міністерства, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;

•  самостійно або за участю роботодавців підприємств недержавної форми власності проводити переговори та укладати галузеві угоди з представниками найманих працівників.

Іо*                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       - 147 -

При виконанні покладених на нього завдань може взаємодіяти з іншими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

Для здійснення своїх повноважень міністерство на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.

У передбачених законодавством випадках акти міністерства є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та громадянами. Його нормативне-правові акти підлягають державній реєстрації у Міністерстві юстиції України у порядку, встановленому законодавством. Для реалізації певних спільних завдань у разі потреби міністерство може видавати разом з іншими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими органами спільні акти.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції міністерства, обговорення найважливіших напрямів його діяльності та розвитку галузі у міністерстві утворюється колегія у складі міністра (керівника), заступників міністра (керівника) за посадою, а також інших керівних працівників міністерства (іншого центрального органу виконавчої влади). До складу колеги можуть входити керівники інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерства. Членів колегії затверджує Кабінет Міністрів України. Рішення колегії проводяться у життя наказами міністра.

Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо головних напрямів розвитку науки і техніки, обговорення найважливіших програм та інших питань у міністерстві може утворюватися науково-технічна (наукова) рада з учених і фахівців. Склад науково-технічної (наукової) ради та Положення про неї затверджує міністр (керівник).

У міністерстві з урахуванням специфіки його діяльності можуть утворюватися й інші дорадчі та консультаційні органи, і Склад цих органів та Положення про них затверджує міністр

(керівник).

Структуру центрального апарату міністерства затверджує віце-прем'єр-міністр   України.   Штатний   розпис   центрального апарату міністерства та положення про його структурні підрозділи затверджує міністр (керівник).

- 148-

Міністерство (інший центральний орган виконавчої влади) є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Спрямування і координацію діяльності інших центральних органів виконавчої влади здійснює міністр у спеціальному директивному наказі стратегії діяльності та основних завдань названих органів. Зазначені органи зобов'язані щорічно звітувати щодо результатів їх діяльності у межах директивного наказу.

У порядку, передбаченому законодавством України, центральні органи виконавчої влади можуть утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати свої територіальні органи. Призначення на посаду та звільнення з посади керівників територіальних органів здійснює керівник центрального органу.

У межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України може утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції). Вони діють у складі відповідних центральних органів виконавчої влади і здійснюють: а) управління окремими підгалузями або сферами діяльності; б) контрольно-наглядові функції; в) регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних і юридичних осіб. Керівники урядових органів призначаються на посаду і звільнюються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням керівника відповідного центрального органу виконавчої влади. Положення про урядовий орган державного управління затверджує Кабінет Міністрів України.

Кабінет Міністрів України має право скасовувати акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади повністю чи в окремій частині. Кабінет Міністрів України на своєму засіданні розглядає кандидатури для призначення на посади керівників центральних органів виконавчої влади, крім міністерств, а також подає Президентові України пропозиції про звільнення керівників центральних органів виконавчої влади з посад.

Кабінет Міністрів України заслуховує звіти керівників центральних органів виконавчої влади. Особливості відносин Кабінету Міністрів України з окремими центральними органами виконавчої влади, а також інші питання організації, компетенції і порядку діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади визначаються відповідними нормативними актами.

Отже, центральні органи виконавчої влади є, як правило, єдиноначальними органами. Особливістю організаційної структури цих органів є наявність місцевих територіальних органів, які разом з центральним органом утворюють систему мініс-

- 149-

терства, державного комітету чи іншого центрального органу виконавчої влади спеціального призначення. Серед таких органів існують структури з горизонтальним і вертикальним підпорядкуванням. Територіальні органи, підпорядковані лише по вертикалі, здійснюють свою діяльність на місцях незалежно від місцевих органів виконавчої влади, а органи з горизонтальним підпорядкуванням підзвітні як місцевим державним адміністраціям, так і вищестоящому органові за галузевою чи функціональною ознакою.