АДАПТАЦІЯ СТРАХОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ : - Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського союзу -Вовк- : Книги по праву, правоведение

АДАПТАЦІЯ СТРАХОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 
РЕКЛАМА
<

Як видно з вищевикладених положень, законодавство ЄС регулює відноси­ни у сфері страхування лише до тієї міри, яка спочатку була необхідна для ство­рення спільного ринку надання фінансових послуг, зокрема страхових послуг, а потім — для забезпечення нормального функціонування такого ринку.

Законодавство ЄС розвивалося від здійснення спроб узгодити національні процедури, наприклад, щодо видів ризиків, які покриває страховка, та порядку надання ліцензій на ведення страхової діяльності, до створення єдиної системи регулювання відносин надання страхових послуг на всій території Співтовари­ства. Таким чином, було запроваджено єдину систему видачі ліцензій та загаль­ний принцип здійснення нагляду за діяльністю страхових компаній.

На даний час положеннями законодавства ЄС визначено основи здійснен­ня страхової діяльності: обов'язковість ліцензування страхової діяльності, види страхування, загальні підстави відкликання/скасування ліцензій, особливості здійснення операцій співстрахування та перестрахування, процедур відновлен­ня платоспроможності та ліквідації/банкрутства страхових компаній, особливо­сті здійснення додаткового нагляду, звітності та ін. Більш специфічні питання віднесені до компетенції держав.

Процес адаптації законодавства України до норм та стандартів ЄС включає, зокрема, і реформування сфери надання страхових послуг. Останні зміни, вне­сені до основного нормативного акта, який регулює відносини у цій сфері, —

Закону України «Про страхування», свідчать про позитивні зрушення у цьому напрямку. Аналіз його положень свідчить про принципову їх відповідність ви­могам. Іншими кроками у цьому напрямку було затвердження «Програми роз­витку страхового ринку України на 2001-2004 роки» (2 лютого 2001 року), а також прийняття Закону України «Про фінансові послуги та державне регулю­вання ринків фінансових послуг» (12 липня 2001 року).

Однак поряд з низкою позитивних змін існують деякі невирішеш питання, що стосуються як суті відносин страхування (недостатня врегульованість відно­син перестрахування), так і формальних, процедурних питань (неузгодженість положень підзаконних нормативних актів між собою, необхідність оновлення положень, що у них містяться).

Таким чином, серед основних напрямків подальшого розвитку і вдоскона­лення українського законодавства у цій сфері можна назвати: забезпечення спри­ятливих умов діяльності страхових компаній, створення належного конкурент­ного середовища та вдосконалення механізму захисту прав страхувальників.


<