МЕХАНІЗМ АДАПТАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА СЬОГОДНІ : - Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського союзу -Вовк- : Книги по праву, правоведение

МЕХАНІЗМ АДАПТАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА СЬОГОДНІ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 
РЕКЛАМА
<

Після розпаду СРСР перед державами, що утворилися на пострадянському просторі, постала проблема системної зміни національного законодавства. Адже соціалістичні правові системи перестали відповідати новим політичним та еко­номічним реаліям. І Україна не була винятком серед країн, які зіткнулися з гострою потребою проведення радикальної правової реформи.

14 червня 1994 року Україна першою серед нових незалежних держав- пра-вонаступниць СРСР уклала Угоду про партнерство і співробітництво з Євро­пейськими Співтовариствами та їх державами-членами (далі — УПС). Це був значний політичний крок, що підняв молоду Українську державу на новий щабель в очах європейської спільноти. Окрім того, УПС заклала правову осно­ву відносин між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх держава­ми-членами1.

З набранням чинності УПС (1 березня 1998 року) особливої актуальності набуває питання європейського вибору.

Що стосується політичного курсу на інтеграцію до Європейського Союзу (далі — ЄС), то одним із найважливіших напрямків його реалізації є приведен­ня національного законодавства у відповідність до законодавства ЄС.

Сама УПС передбачає створення Ради з питань співробітництва2 (яка сте­жить за виконанням УПС, розглядає питання та врегульовує спори щодо за­стосування чи тлумачення положень УПС3, зокрема питання, що виникають стосовно тлумачення положень, які посилаються на статті ГАТТ4), Комітету з питань співробітництва5 (який допомагає Раді з питань співробітництва і яко­му остання може передати будь-яке із своїх повноважень), Комітету з парла­ментського співробітництва6 (який має повноваження запитувати інформацію про виконання УПС від Ради з питань співробітництва та виносити рекомен­дації останній).

До складу кожного з цих органів входять як представники органів Європей­ського Союзу, так і представники відповідних державних органів України7. Так, з метою здійснення стратегічного курсу України на інтеграцію з ЄС, забезпе­чення входження України у європейський політичний, економічний та право­вий простір, удосконалення співробітництва України з ЄС 28 лютого 1998 року на забезпечення виконання УПС створюється Українська частина Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС8 (далі — Українська частина Ради) і затверджується її склад''. Одночасно з Українською частиною Ради створюється її допоміжний орган — Українська частина Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС (далі — Українська частина Комітету)10, а пізніше затверд­жується склад останнього та визначаються питання його діяльності".

Із затвердженням Стратегії інтерграції України до ЄС12 (далі — Стратегія Інтеграції) визначились основні напрями співробітництва України з ЄС. Зви­чайно, основи співробітництва було закладено ще в УПС. А Стратегію Інтегра­ції можна назвати документом, з прийняттям якого розпочинається Імплемен-Іація УПС в українське законодавство.

І якщо шляхом підписання УПС Україна бере на себе зобов'язання досягти приблизної адекватності законів у відповідних галузях, то відповідно до Страте-пї ініеграш'ї Україна зобов'язується провести адаптацію українського законо-давсіва до законодавства ЄС (далі — Адаптація), яка полягає у зближенні націо-патьного законодавства з сучасною європейською системою права та приведення ного до рівня, що склався у державах — членах ЄСП. Адаптація передбачає реформування правової системи України і приведення її у відповідність з євро­пейськими стандартами", не останню роль у чому відіграє участь України в конвенціях Ради Європи, якими встановлені спільні стандарти правового регу­лювання, у юму числі і для країн — членів ЄС.

Отже, йдеться про відповідність рівня українського законодавства, а не про абсолютну йою Ідентичність з останнім. Серед етапів Адаптації Стратегія інтег­рації визначає такі, як:

—  Імплементація УПС,

—  укладання галузевих угод,

- приведення чинного законодавства України у відповідність до стандартів ЄС,

—  створення механізму приведення проектів актів законодавства України відповідність до ЄС'\

Із заівердженням Концепції адаптації законодавства України до законодав­ства ЄС"1 (далі — Концепція адаптації) Адаптація визначається як процес збли­ження Іа поступовою приведення законодавства України у відповідність до законодавства СС1'.

Концепція Адаптації зазначає, що метою проведення Адаптації є18:

—   забезпечення відповідності законодавства України зобов'язанням, що ви­пливають з УПС, інших міжнародних договорів, що стосуються співро­бітництва України з ЄС;

—   розвиток національного законодавства у напрямі його зближення із за­конодавством ЄС та забезпечення високого рівня підготовки в Україні проектів актів законодавства;

—   створення правової бази для інтеграції України до ЄС.

Щодо сфери здійснення Адаптації, то до такої належать усі галузі, визначені в УПС, зокрема в ч. 2 ст. 51 УПС19. Але, зважаючи на те, що Адаптація — це поступовий процес, який вимагає проведення ряду спланованих і узгоджених між собою дій та розрахований на тривалу перспективу, Україна визначила так звані «пріоритетні сфери» Адаптації.

Пріоритетні сфери прямо перелічуються в Концепції адаптації як такі, від зближення яких залежить зміцнення економічних зв'язків України та дер-жав-членів ЄС20, або щодо них приймається відповідне рішення Міжвідомчою координаційною радою з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі — МКР)2'.

Таким чином, на сьогоднішній день «пріоритетними», тобто такими, в яких першочергово має проводитись Адаптація, слід вважати ті сфери українського законодавства, що регулюють відносини, пов'язані з:

—  підприємницькою діяльністю;

—  захистом конкуренції;

—  банкрутством;

—  захистом прав Інтелектуальної власності;

—  митним регулюванням;

— транспортом і зв'язком,

— стандартиами і сертифікацією;

— енергетикою, включаючи ядерну;

— державними закупівлями;

— фінансовими послугами;

—  податковою політикою;

—  захистом персональних даних;

18 Абз 3 п 1 Концепції адаптації

" Абз 4 п 1 Концепції адаптації, в ч 2 ст 51 УПС міститься таки перелік сфер Адаптації закон про митницю, закон про компанії, закон про банківську справу, бухгалтерський облік компаній І податки. Інтелектуальна власність, охорона праці, фінансові послуги, правила конкуренції, дер­жавні закупку, охорона здоров'я та життя людей, тварин І рослин, навколишнє середовище, захист прав споживачів, непряме оподаткування, технічні правила І стандарти, закони та Інструкції сто­совно ядерної енергії, транспорт

'° Відповідно до абз 5 п 1 Концепції адаптації до таких сфер належить законодавство, що регулює відносини, пов'язані з підприємницькою діяльністю, захистом конкуренції, банкрут­ством, захистом прав Інтелектуальної власності, митним регулюванням, транспортом І зв'язком, стандартами та сертифікацією

21 На виконання абз 6 п 1 Концепції адаптації третьє рішення МКР від 5 листопада 1999 року доповнює перелік пріоритетних сфер питаннями державних закупівель та енергетики (включаючи ядерну), четверте рішення МКР від 14 квітня 2000 року — питаннями, пов'язаними з фінансови­ми послугами, податковою політикою, захистом персональних даних, охороною довкілля, трудо­вим правом та боротьбою з відмиванням грошей, а восьме рішення МКР від 12 липня 2002 року — питаннями, пов'язаними з міграційною політикою, банківською справою, бухгалтерським облі­ком, захистом прав споживачів та Інформатизацією

—  охороною довкілля;

— трудовим правом;

—  боротьбою з відмиванням грошей;

—  міграційною політикою;

— банківською справою;

—  бухгалтерським обліком;

— захистом прав споживачів;

—  Інформатизацією.

Концепція адаптації визначає три окремих етапи планомірного процесу Адаптації, на кожному з яких досягається певний ступінь відповідності законо­давства України законодавству ЄС22.

Так, на першому етапі (що триває в даний період) .перевага повинна надава­тися23:

—   розвитку правової системи в Україні24, яка б сприяла досягненню ста­більності в суспільстві, гарантувала верховенство права, права людини і забезпечувала функціонування ринкової економіки;

—   приведенню законодавства України у відповідність до вимог УПС та інших міжнародних договорів, які стосуються співробітництва України та ЄС;

—   розвитку законодавства України за пріоритетними сферами25 у напрям­ку його поступового зближення із законодавством ЄС.

На другому етапі процес Адаптації зосереджується на таких завданнях:

—   перегляд чинного законодавства України у сферах, визначених ч. 2ст. 51 УПС, з метою забезпечення його приблизної відповідності законодав­ству ЄС;

—   правове забезпечення створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС і підготовка до асоційованого членства України в ЄС.

Третій етап Адаптації залежатиме від укладення угоди про асоційоване член­ство України в ЄС та включатиме період підготовки розширеної програми гар­монізації законодавства України із законодавством ЄС з метою забезпечення інтеграції України до спільного ринку ЄС.

Як бачимо, виконання УПС передбачає наступний етап української право­вої реформи в «європейському напрямі». І тут не обійтись без спеціального Інституційного механізму, необхідного для внутрішнього забезпечення процесу Адаптації.

Відповідно до положень Стратегії інтеграції внутрішнє забезпечення інтег­раційного процесу покладається на вищий, центральні та місцеві органи вико­навчої влади України у співпраці з органом законодавчої влади та відповідними органами місцевого самоврядування26. Функції певних органів влади в україн­ському законодавстві визначено більш детально.

22 Абз 1 п 2 Концепції адаптації

'3 Абз 2 п 2 Концепції адаптації

14 Відповідно до вимог, визначених у Декларації, що прийнята Європейською Радою на Ко­пенгагенському самміті у червні 1993 року (абз 2 п 2 Концепції адаптації)

ь Як було вже зазначено (абз 5, 6 п І Концепції адаптації), пріоритетні сфери визначаються по-перше, в самій Концепції адаптації, а по-друге, їх перелік може бути розширено відповідними рішеннями МКР Шляхом проведення аналізу відповідних нормативне правових актів визначено перелік сфер, що є пріоритетними на сьогоднішній день, який І наведено в цій роботі

26 Абз 1 п  II Стратеги Інтеграції.

Так, Президент України здійснює керівництво стратегією інтеграційного процесу в Україні27. Як один з таких організаційних заходів передбачено затверд­ження переліку центральних органів виконавчої влади, організацій, установ, посадових осіб, відповідальних за здійснення завдань, визначених Стратегією інтеграції (за поданням Кабінету Міністрів України)28.

Для координації діяльності різних гілок влади, зокрема забезпечення спів­праці виконавчої влади з органом законодавчої влади, при Президентові Украї­ни як консультативно-дорадчий орган створюється Національна рада з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу29 (далі — Нацрада).

Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію Стратегії інтеграції30. На виконання цієї функції в серпні 1999 року затверджена Концепція адаптації, яка передбачає, що діяльність з Адаптації повинна провадитися як складова, інтегральна частина нормотворчої діяльності органів виконавчої влади на осно­ві єдиної системи планування, координації та контролю31. Кабінет Міністрів визначає порядок затвердження планів роботи органів виконавчої влади з Ада­птації32 та встановлює додаткові вимоги щодо порядку розроблення проектів нормативно-правових актів з урахуванням законодавства ЄС33.

У 1998 році на Міністерство юстиції України покладено функцію координа­ції діяльності центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення Адап­тації.34 У 1999 році (у рамках запровадження єдиної системи планування, коор­динації та контролю за нормотворчою діяльністю органів виконавчої влади) функції Міністерства юстиції в сфері Адаптації дещо розширюються і на нього також покладаються планування законопроектної роботи та роботи в сфері Адап­тації і контроль за цією діяльністю35. А зі створенням Нацради на Міністерство юстиції покладено функцію організаційно-технічного забезпечення діяльності Нацради36.

Таким чином, Міністерство юстиції виконує в сфері Адаптації такі чотири основні функції:

— планування законопроектної роботи з Адаптації (за поданням централь­них органів виконавчої влади),

27 Абз 2 п. II Стратеги Інтеграції

28 Ч  1 пп 1 п II Стратегії Інтеграції, Перелік затверджено Розпорядженням Президента Укра­їни від 27 червня 1999 року № 151/99-рп «Про Перелік центральних органів виконавчої влади, відповідальних за здійснення завдань, визначених Стратегією Інтеграції України до Європейсько­го Союзу»

29  П 1 Указу Президента України від ЗО серпня 2000 року № 1033/2000 «Про Національну раду з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» (далі — Указ про Нацраду)

30 Абз 3 п  II Стратегії Інтеграції

31  Абз 1 п 3 Концепції адаптації. '2 Абз 4 п 3 Концепції адаптації

33 Абз 5 п 3 Концепції адаптації, на сьогодні такі додаткові вимоги визначено в пунктах 27— 29 Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Мі­ністрів України від 5 червня 2000 року № 915, (далі — Тимчасовий Регламент)

" П 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 червня 1998 року № 852 «Про запровад­ження механізму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» (далі — постанова № 852)

15  П 2 Указу Президента від 9 лютого 1999 року № 145/99 «Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади» (далі — Указ про вдосконалення нормотвор-чості)

16  П 6 Указу про Нацраду

—   координація нормотворчої діяльності органів виконавчої влади,

—   контроль за цією діяльністю,

—   організаційно-технічне забезпечення діяльності Нацради.

Для забезпечення координації та взаємодії центральних органів виконавчої влади в процесі Адаптації при Міністерстві юстиції створюється МКР37, головою якої за посадою є Міністр юстиції України38 і рішення якої є обов'язковими для виконання усіма міністерствами і іншими центральними органами виконавчої влади та місцевого самоврядування39. З прийняттям Концепції адаптації функ­ція МКР визначається як «координація діяльності органів виконавчої влади»40.

З метою вдосконалення нормопроектної роботи з урахуванням світового досвіду при Міністерстві юстиції створюється Центр порівняльного права41. Основним призначенням Центру порівняльного права є сприяння органам дер­жавної влади в роботі з підготовки проектів нормативно-правових актів з ураху­ванням світового досвіду та основних положень законодавства ЄС, розробка рекомендацій щодо визначення пріоритетів у підготовці цих проектів та посту­пового наближення законодавства України до норм і стандартів права ЄС, ви­конання аналітичної роботи у сфері порівняльного права для забезпечення стра­тегічного курсу України на інтеграцію до ЄС та виконання ст.51 УПС, а також організаційне забезпечення діяльності МКР42.

Оскільки на сьогодні об'єктивно існує проблема доступу до джерел євро­пейського права (адже в органах, які займаються нормотворчою діяльністю, бракує спеціалістів зі знанням іноземних мов), для часткового вирішення цієї проблеми створено Центр перекладів актів європейського права43. Крім того, на Міністерство юстиції покладено визначення порядку легалізації таких перекла­дів44.

На інші центральні органи виконавчої влади покладено функції забезпечення галузевого співробітництва України з ЄС, імплементації УПС та здійснення ін­ших заходів І визначених Стратегією інтеграції завдань у межах їх компетенції45. У червні 1998 року Кабінет Міністрів затверджує Перелік міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, відповідальних за організацію роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу46.

37  П 2 постанови № 852, склад МКР затверджено згідно з Додатком до постанови № 852, Положення про МКР затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1998 року № 1773 (далі — Положення про МКР), а Регламент МКР затверджено Рішенням третього засідання МКР від 5 листопада 1999 року (Із змінами І доповненнями, внесеними на четвертому засіданні 14 квітня 2000 року).

38  П 3 постанови № 852

39  П  10 Положення про МКР

40  Буквальне тлумачення абз.З п 3 Концепції адаптації дає підстави стверджувати, що на сьо­годні повноваження МКР тепер стосуються не лише центральних, а й Інших органів виконавчої влади

41  П 6 Постанови № 852, Положення про Центр порівняльного права затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 1 листопада 2000 року № 53/5 (далі — «Положення про ЦПП»)

42  П  1 Положення про ЦПП

43 Доцільність створення центру визнана абз 1 п.6 Указу про вдосконалення нормотворчості, а створено центр на підставі п  1 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня  1999 року № 1353 «Про Центр перекладів актів європейського права»

44  Абз 2 п 6 Указу про вдосконалення нормотворчості

45  Абз 5 п II Стратегії Інтеграції.

46  П  5 постанови № 852


<