ЛІКВІДАЦІЯ (В ТОМУ ЧИСЛІ БАНКРУТСТВО) СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ : - Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського союзу -Вовк- : Книги по праву, правоведение

ЛІКВІДАЦІЯ (В ТОМУ ЧИСЛІ БАНКРУТСТВО) СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 
РЕКЛАМА
<

Визначення «процедури ліквідації (банкрутства)»

Під процедурою ліквідації"1 розуміється колективна процедура, що вклю­чає підрахунок активів страхової компанії та розподіл отриманої суми між кре­диторами, акціонерами чи, у відповідних випадках, учасниками, за обов'язко­вого втручання адміністративних чи судових органів держави у будь-якій формі, включаючи випадки, коли така колективна процедура зупиняється укладенням мирової угоди між боржником та кредиторами або вжиттям іншого подібного заходу. При цьому не має значення характер проведення такої процедури (доб­ровільний чи примусовий), а також те, чи є підставою її проведення неплато­спроможність страхової компанії.

Визначення «ліквідатора»

Для проведення процедури ліквідації (в тому числі банкрутства) страхової компанії компетентним органом держави або, у відповідних випадках, органом управління страхової компанії"2 призначається ліквідатор113 — будь-яка особа або орган, що здійснюватиме управління заходами щодо ліквідації (банкрутст­ва) страхової компанії.

Загальні положення

Тільки компетентні органи держави-члена походження страхової компанії уповноважені приймати рішення про відкриття ліквідаційного процесу страхо­вої компанії та її структурних підрозділів1'4. Це рішення може бути прийнято після проведення санації компанії або без такої. Воно є чинним на всій території Спів­товариства та не потребує подальшого підтвердження в інших державах-членах. Інформування наглядових органів держави-члена походження щодо прийняття рішення про відкриття ліквідаційного процесу є обов'язковим, а вони, в свою чергу, інформують наглядові органи інших держав-членів115.

Право, що застосовується

Питання прийняття рішення про відкриття ліквідаційного процесу страхо­вої компанії, процесуальні питання такого процесу та його наслідки регулю­ються правом держави — члена походження страхової компанії.

Вимоги до національного законодавства, що регулює питання ліквідації

Положеннями національного законодавства держави-члена походження стра­хової компанії має бути визначено, зокрема:

—   активи, що включаються до ліквідаційної маси, та режим майна страхо­вої компанії, набутого чи переданого їй після відкриття ліквідаційного процесу;

—   відповідні повноваження страхової компанії та ліквідатора;

р ргосеесіігщ. ": ооуєпііп§ Ьосіу.

Включаючи ті, що знаходяться на території інших держав-членів. "' В тому числі і про можливі наслідки такої ліквідації.

—   умови надання компенсації;

—   вплив ліквідаційного процесу на поточні контракти, однією з сторін яких є страхова компанія;

—   вплив ліквідаційного процесу на судові провадження, відкриті окреми­ми кредиторами;

—   майнові вимоги до власності страхової компанії, які мають бути подані, та вирішення питання щодо вимог, поданих після відкриття ліквідацій­ного процесу;

—   правила подання, перевірки на обґрунтованість та прийнятність вимог;

—   правила розподілу сум, отриманих від реалізації активів, черговість задо­волення вимог кредиторів та права кредиторів, вимоги яких було задо­волене частково після відкриття ліквідаційного процесу шляхом визнан­ня самого права або шляхом надання компенсації;

—   умови та наслідки закриття ліквідаційного процесу, зокрема шляхом укла­дення мирової угоди;

—   права кредиторів після закриття ліквідаційного процесу;

—   хто сплачуватиме витрати на провадження ліквідаційного процесу;

—   правила щодо оголошення правових актів, які завдають шкоди інтере­сам всім кредиторам, такими, що втратили чинність, скасовані чи ви­знані недійсними.

Черговість задоволення вимог кредиторів, його особливості при ліквідації страхових компаній

За загальним правилом страхові вимоги мають пріоритет перед будь-якими іншими вимогами, що пред'являються до страхових компаній у випадку про­вадження ліквідаційного процесу. Положеннями Директиви 2001/17 пропону­ються такі схеми задоволення вимог кредиторів:

—   страхові вимоги, що ставляться до активів, які відображають технічні резерви116, мають абсолютний пріоритет відносно будь-яких інших ви­мог, що ставляться до страхових компаній;

—   страхові вимоги, що ставляться до всього обсягу активів страхової компа­нії, мають пріоритет відносно будь-яких інших вимог, що ставляться до страхових компаній; однак можливі наступні винятки для:

—   вимог, що виникли із зобов'язань перед працівниками (трудові дого­вори чи трудові відносини);

—   вимог щодо сплати податків;

—   вимог щодо соціальних виплат;

—   вимог, що випливають з визнаних прав"7.

Держави також можуть визначити, що всі або частина витрат на проваджен­ня ліквідаційного процесу матимуть пріоритет перед страховими вимогами.

Особливості відкликання ліцензії у випадку ліквідації страхової компанії

За загальним правилом ліцензія, видана страховій компанії на ведення стра­хової діяльності, відкликається у випадку прийняття рішення про її ліквідацію. Однак передбачено випадки, коли, після прийняття такого рішення, ліцензія ще деякий час залишається дійсною"8. Зокрема, якщо для цілей ліквідації стра-

'"' ТесЬпісаІ рго¥І5Іопз. 117 Вимоги кредитора, визнані боржником.

1111 Якщо вона не була відкликана (скасована) до прийняття рішення про відкриття ліквідацій­ного процесу.

хової компанії, ліквідатор чи інша особа, відповідним чином уповноважена компетентним органом, вважає необхідним та доцільним продовження здійс­нення певних видів страхової діяльності компанії, яка ліквідується. Держава-член походження може визначити, що таке продовження здійснення страхової діяльності вимагає отримання дозволу та підлягає нагляду відповідних органів держави-члена походження страхової компанії.

Вимоги до публікації інформації про прийняття рішення щодо відкриття ліквідаційного процесу страхової компанії

Публікація інформації про прийняття рішення щодо відкриття ліквідацій­ного процесу є обов'язковою в усіх випадках. Компетентний орган держави-члена походження, ліквідатор або будь-яка, призначена компетентним органом особа повинні опублікувати119 своє рішення про відкриття ліквідаційної проце­дури страхової компанії, а також опублікувати витяг з такого рішення у Офіцій­ному Журналі Європейських Співтовариств. Окрім витягу з рішення, публіка­ція має містити інформацію щодо:

—   найменування компетентного органу держави-члена походження;

—   права, що застосовуватиметься;

—   найменування (імені) ліквідатора.

—   інформація має подаватись офіційною мовою (або однією з офіційних мов) держави, в якій публікується така інформація.

Надання інформації щодо відкриття ліквідаційного процесу всім відомим кредиторам

Компетентний орган держави-члена походження страхової компанії, яка ліквідується, ліквідатор або будь-яка, призначена компетентним органом особа повинні в індивідуальному порядку та у письмовій формі без зволікань повід­омити кожного відомого кредитора про відкриття ліквідаційного процесу. Таке повідомлення має носити назву «Запрошення до подання вимог; часові рамки, яких має бути дотримано» або «Запрошення до подання зауважень щодо вимог; часові рамки, яких має бути дотримано»120, а також містити інформацію щодо:

—   часових рамок;

—   наслідків недотримання таких часових рамок;

—   органу чи організації, уповноваженої приймати вимоги кредиторів чи зауваження кредиторів щодо вимог.

—   чи повинні подавати свої вимоги кредитори, вимоги яких мають пріори­тет перед іншими або визнані боржником.

Для страхових вимог мають також зазначатись:

—   загальні наслідки ліквідаційного процесу для договорів страхування;

—   дата, з якої положення договорів страхування, укладених компанією, яка ліквідується, чи страхові операції втратять юридичну силу121;

—   права та обов'язки страхувальників.

>п Відповідно до вимог національного законодавства.

120  Якщо подання таких зауважень передбачено положеннями законодавства держави прина­лежності.

121  Тобто їх застосування не матиме жодних юридичних наслідків.

Положення, що висуваються до подання кредиторами вимог

Вимоги мають подаватись кредиторами у письмовій формі (у вигляді заяви) та носити назву «Подання вимог» чи «Подання зауважень щодо вимог» — у від­повідних випадках. До заяви кредитор додає підтверджуючі вимогу докумен­ти122; зазначає природу вимоги; дату виникнення та суму такої вимоги; вказує, чи претендує на пріоритетність перед іншими вимогами; зазначає, чи мало міс­це зобов'язання, виконання якого було забезпечено якимось майном (у тому числі застереження щодо моменту переходу права власності на майно123) та ви­значає майно (активи) страхової компанії, що ліквідується, якими було забез­печено виконання зобов'язання.

Положення, загальні для процесів санації та ліквідації страхової компанії Особливості визначення права стосовно окремих видів договорів та прав

Директивою 2001/17 встановлено правила щодо визначення права, яким регулюватимуться правовідносини, що виникають внаслідок відкриття проце­дури відновлення платоспроможності чи ліквідаційного процесу, стосовно окре­мих видів договорів та прав. Зокрема:

до правовідносин, які випливають з трудових договорів та трудових відно­син, — право держави, що регулює ці договори та відносини;

до правовідносин, що випливають з договорів, у яких закріплено право користування чи право на придбання нерухомого майна, — право держави, на території якої це майно розташоване;

стосовно прав страхової компанії на нерухоме майно, судна чи авіатранс­порт, які підлягають державній реєстрації, — право держави, до державного реєстру якої занесено це майно.

Речеві права третіх осіб

Відкриття процедури відновлення платоспроможності чи ліквідаційного про­цесу не повинні завдавати шкоди речевим правам кредиторів або третіх осіб, об'єктами яких є майнові чи немайнові, рухомі чи нерухомі активи, що нале­жать страховим компаніям на момент відкриття процедури відновлення плато­спроможності чи ліквідаційного процесу.

Зокрема, такими правами є:

—   право на реалізацію активів124 та задоволення вимог за рахунок сум, отри­маних від реалізації активів, або доходів від активів, зокрема у випадку застави чи іпотеки;

—   виключне право на задоволення вимоги (зокрема права, забезпеченого заставою);

—   право на витребування активів та/або їх реституцію;

—   речеві права на отримання доходу від активів.

122  За умови їх наявності.

123  Ке8егуаІіоп Ше. У деяких європейських країнах широко використовується застереження щодо моменту переходу права власності на майно, яке полягає у збереженні в продавця права власності на річ до сплати покупцем купівельної ціни повністю.

124  Власником активів чи третіми особами.


<