ВІДНОСИНИ З ТРЕТІМИ КРАЇНАМИ : - Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського союзу -Вовк- : Книги по праву, правоведение

ВІДНОСИНИ З ТРЕТІМИ КРАЇНАМИ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 
РЕКЛАМА
<

Цей інститут є дуже специфічним. Він регулюється не тільки Частиною IV Директиви про кредитні установи, а й іншими нормативними актами вторин­ного законодавства ЄС.

У Директиві про кредитні установи це питання, можна сказати, обмежуєть­ся відносинами, що складаються в процесі заснування у третіх країнах структур­них підрозділів кредитних установ (головний офіс яких знаходиться у державі-члені), та через заснування у державі-члені структурних підрозділів тих кредитних установ, головний офіс яких знаходиться поза межами Співтовариства.

Встановлюється, що до таких підрозділів повинен застосовуватися націо­нальний режим. Тобто, до підрозділів кредитних установ, головний офіс яких знаходиться поза межами Співтовариства, не можна застосовувати більш спри­ятливий режим, ніж до структурних підрозділів кредитних установ, головний офіс яких знаходиться в іншій державі-члені.

Крім цього, можна прослідити, що цей інститут не обмежується лише цим визначенням. Питання відносин з третіми країнами стосуються у більшій мірі питань обміну інформацією з таких суттєвих питань, як:

Чи будь-якій іншій зацікавленій особі.

—   ліцензування;

—   заходи щодо відновлення платоспроможності та ліквідація;

—   структурні підрозділи;

—   власні кошти;

—   платоспроможність;

—   депозити;

—   транскордонні перекази;

—   пруденційний нагляд;

—   звітність.

У всіх проаналізованих інститутах він відіграє важливу роль, оскільки саме надійне функціонування банківської системи Співтовариства є підґрунтям для подальшого розвитку добробуту єдиної Європи.


<