Директива про перекази : - Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського союзу -Вовк- : Книги по праву, правоведение

Директива про перекази

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 
РЕКЛАМА
<

Директива про перекази визначає «транскордонний переказ»30 як операцію, що проводиться за розпорядженням ініціатора через установу (або її структур­ний підрозділ) в одній державі-члені, з метою передачі у користування бенефі-ціару певної суми в установі або її структурному підрозділі в іншій країні. При чому ініціатором та бенефіціаром може одночасно виступати одна й та ж сама особа.

Директива про перекази застосовується до всіх транскордонних переказів у національних валютах держав-членів, сума яких перевищує еквівалент у 50 000 ЕКЮ, ініційованих особами, які не є кредитними чи фінансовими установами або установами, пов'язаними з проведенням переказів, а виконуються саме че­рез такі установи.

Директива про перекази закріплює такі ж самі вимоги до надання інформа­ції, пов'язаної з переказами, як і Рекомендація про фінансові операції. Крім того, в директиві встановлюються мінімальні зобов'язання установ щодо транс­кордонних переказів. Серед таких слід зазначити:

—   зобов'язання щодо дотримання часових рамок;

—   зобов'язання здійснювати перекази відповідно до доручень клієнта;

—   зобов'язання установи повернути суму нездійсненого переказу.

Під зобов'язанням щодо дотримання часових рамок розуміється те, що уста­нова платника повинна виконати переказ у межах часового проміжку, погод­женого з платником; установа отримувача повинна надати прийняті кошти отри­мувачу в межах часу, погодженого з отримувачем. У випадку недодержання встановлених термінів установи повинні відшкодувати платнику або отримува­чу збитки, спричинені таким несвоєчасним виконанням.

Під здійсненням переказів відповідно до доручень клієнта мається на увазі те, що оплата послуг з переказу може відбуватися двома способами:

—   проплатою певної суми платником додатково до суми переказу;

—   за рахунок отримувача шляхом утримання установою з загальної суми переказу відповідної суми як плати за свої послуги.

Слід зазначити, що дія Директиви про перекази може не поширюватись на установи, що беруть участь у виконанні транскордонних переказів, як в ній зазначено, виключно у випадку форс-мажорних обставин.

Регламент про європлатежі

Питання платежів, а точніше — встановлення єдиних зборів на їх проведен­ня, визначені в Регламенті про європлатежі.

Цей документ передбачає три види «транскордонних платежів»31:

—   транскордонні перекази32 — операція, що проводиться за розпоряджен­ням ініціатора через установи або їх філії в одній державі-члені, з метою передачі у користування отримувачу певної суми в установі або її філії в іншій країні, причому ініціатор та бенефіціар можуть бути однією й тією ж особою;

—   транскордонні операції по здійсненню електронних платежів33 — транс­кордонний переказ коштів, здійсненний за допомогою електронних пла­тіжних засобів, або транскордонне зняття грошей з рахунку за допомо­гою електронних платіжних засобів;

—   транскордонні чеки34 — транскордонні чеки (як їх визначено в Женевсь­кій конвенції про встановлення однакового закону про чеки від 19 бере­зня 1931 року), що використовуються установами Співтовариства у транс­кордонних операціях в межах Співтовариства.

Під дію Регламенту про європлатежі не підпадають перерахування коштів з рахунку на рахунок між самими установами, що займаються наданням послуг по платежах, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Перспективи Регламенту про європлатежі35

Регламент запроваджує зміни у три етапи:

—   з 1 липня 2002 року повинні бути однаковими збори з транскордонних електронних платежів на суму більше 12500 євро;

—   не пізніше 1 липня 2003 року повинні бути однаковими збори з транскор­донних переказів на суму більше 12500 євро;

—   з 1 січня 2006 року зазначені вище суми збільшуються до 50000 євро. Регламент зобов'язує установи, які надають послуги по платежах, у повному

обсязі надавати інформацію своїм клієнтам у письмовій формі про збори з пла­тежів як між державами-членами ЄС, так і про платежі в самій країні місцезна­ходження. Окремо зазначаються збори з обміну валют з/на євро. В таких випад­ках ці установи повинні надавати попередню та уточнену інформацію про всі такі збори.

Кожна установа має право дізнаватися у свого клієнта його міжнародний банківський номер рахунка (ІВАТЧ) та ідентифікаційний банківський код (ВІС), які є заходами, що мають полегшити транскордонні платежі. На запит уста­нов, які займаються наданням послуг по платежах, клієнти повинні надавати таку інформацію. У разі відмови установа має право стягти з клієнта додатко­ві збори.


<