КОЕФІЦІЄНТ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ : - Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського союзу -Вовк- : Книги по праву, правоведение

КОЕФІЦІЄНТ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 
РЕКЛАМА
<

У вторинному законодавстві ЄС поняття коефіцієнту платоспроможності14 регулюється Главою 2 Розділу 2 Частини V та Додатками III та IV Директиви про кредитні установи.

Коефіцієнт платоспроможності являє собою співвідношення власних кош­тів банку до сумарних активів і певних позабалансових статей, зважених за ступенем ризику.

У цій пропорції чисельником виступають власні кошти, а знаменником — загальна сума активів та позабалансових статей, зважені за ступенем ризику.

Директива про кредитні установи встановлює різні коефіцієнти зваження15, які застосовуються до різних категорій активів, хоча уповноважені органи можуть встановлювати вищі коефіцієнти оцінки, якщо вони вважають це за потрібне:

нульовий коефіцієнт зваження;

20% коефіцієнт зваження;

50% коефіцієнт зваження;

100% коефіцієнт зваження;

Інші коефіцієнти зваження16:

(а) держави-члени можуть встановлювати 0% коефіцієнт зваження для своїх власних регіональних та місцевих органів виконавчої влади, якщо немає ніякої різниці в ризику між вимогами до останніх та вимогами до їх регіональних органів виконавчої влади із-за уповноважень регіональних і місцевих органів виконавчої влади по залученню зовнішніх ресурсів та існування специфічного організаційного регулювання, яке націлене на зниження можливості дефолту останніх;

(Ь) держави-члени можуть застосовувати 20% коефіцієнт зваження до акти­вів, які гарантовані у відповідності до вимог уповноважених органів, забезпе­ченням у вигляді цінних паперів, випущених регіональними або місцевими органами виконавчої влади Зони А, депозитами, розміщеними в кредитних уста­новах, крім цієї кредитної установи, або депозитними сертифікатами, або подіб­ними інструментами, випущеними такими кредитними установами;

14  Зоїуепсу гаїю.

15  К.І5ІС №еІ§ЬІт§8

16  Після встановлення Інших коефіцієнтів зваження держави-члени повідомляють Комісію про причини їх прийняття Комісія періодично перевіряє результати застосування цих положень з метою запобігання дисбалансу в конкуренції

 (с) держави-члени можуть застосовувати 10% коефіцієнт зваження стосовно вимог до установ, які спеціалізуються на міжбанківському ринку та ринку дер­жавного боргу в своїх державах-членах походження і підлягають пильному на­гляду з боку уповноважених органів, коли ці активи є повністю забезпеченими, відповідно до вимог уповноважених органів держав-членів походження, гру­пою поєднаних активів, зазначених в статті 43(1)(а) та (Ь), які визнаються остан­німи як адекватне забезпечення.

Рівень коефіцієнту платоспроможності

Кредитні установи повинні постійно підтримувати коефіцієнт на рівні при­наймні 8%. Якщо уповноважені органи вважають це за доцільне, то вони мо­жуть встановлювати вищі мінімальні коефіцієнти.

При зменшенні рівня коефіцієнту нижче 8% уповноважені органи повинні забезпечити, щоб дана кредитна установа негайно здійснила відповідні заходи щодо відновлення рівня коефіцієнту до узгодженого мінімуму.


<