ВЛАСНІ КОШТИ : - Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського союзу -Вовк- : Книги по праву, правоведение

Популярное за неделю

Советы по проведению свадеб. Онлайн-сервис для планирования свадьбы
mim-show.ru
adhdportal.com

ВЛАСНІ КОШТИ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 
РЕКЛАМА
<

Поняття власних коштів13 у вторинному законодавстві ЄС регулюється Гла­вою 1 Розділу 2 Частини V Директиви про кредитні установи. Власні кошти складаються з:

1)  капіталу в значенні статті 22 Директиви 86/635/ЕЕС у міру того як він був внесений, до якого додаються рахунки емісійної різниці, однак за винятком, кумулятивних привілейованих акцій;

2)  резервних фондів (резервів) в значенні статті 23 Директиви 86/635/ЕЕС та прибутків і збитків минулих років у результаті використання прибутків і збитків на кінець року;

3)  коштів для загальних банківських ризиків в значенні статті 38 Директиви 86/635/ЕЕС;

4)  фондів переоцінки в значенні статті 33 Директиви 78/660/ЕЕС;

5)  уточнення вартості Активів в значенні статті 37, пункту 2 Директиви 86/635/ЕЕС;

6)  інших статей, яким би не було їх юридичне або бухгалтерське призначен­ня, та вони мають наступні характеристики:

а) вони можуть вільно використовуватися кредитною установою для того, щоб покривати звичайні банківські ризики, коли операційні та капіта­льні збитки ще не були зафіксовані;

Ь)   їх існування розкрито у внутрішній бухгалтерській документації;

с) їх розмір визначається управлінням кредитної установи, перевіряється незалежними аудиторами, повідомляється уповноваженим органам та призначається під нагляд останніх;

сі) деякі середньострокові цінні папери та інші інструменти, які відповіда­ють певним умовам;

7)  зобов'язань членів кредитних установ, створених як кооперативні това­риства та солідарних зобов'язань позичальників деяких установ, організованих як фонди, про що зазначено в статті 36, пункт 1;

8)  кумулятивних привілейованих акцій з встановленим строком і суборди-нованого боргу, як зазначено в статті 36, пункт 3;

9)  власних акцій за балансовою вартістю, якими володіє кредитна установа;

10)  нематеріальних активів в значенні статті 4 «Актив», пункт 9 Директиви 86/635/ЕЕС;

11)  суттєвих втрат поточного фінансового року;

12) дольової участі в інших кредитних і фінансових установах, яка переви­щує 10% їхнього капіталу, субординовані вимоги та інструменти зазначені в статті 35, якими кредитна установа володіє в кредитних і фінансових установах, де вона має дольову участь вищу за 10 % їх капіталу, в кожному випадку;

13)  дольової участі в інших кредитних і фінансових установах на рівні до 10% їх капіталу, субординовані вимоги і інструменти зазначені в статті 35, які кредитна установа має по відношенню до кредитних або фінансових установ крім тих, що зазначені в пункті 12) стосовно загальної суми такої дольової участі, субординовані вимоги і інструменти, що перевищують 10% власних ко­штів тієї кредитної установи, розраховані до відрахування статей пункту 12) і цього пункту.

Статті, перелічені в вищенаведених підпунктах з 1) по 5), повинні бути в наявності у кредитної установи для безперешкодного та негайного використан­ня з метою покриття ризиків або збитків, як тільки вони з'являються. Сума не повинна підлягати найближчим часом будь-яким податковим відрахуванням на момент її розрахунку або повинна бути належним чином скорегована залежно від податкових відрахувань до такого рівня, в межах якого ці статті можуть використовуватися для покриття ризиків або збитків.

Існують деякі обмеження до визначення власних коштів. Держави-члени не повинні включати у власні кошти державних кредитних установ гарантії, які вони або їх місцеві органи виконавчої влади надають таким установам.

Держави-члени або уповноважені органи можуть включати до власних кош­тів кумулятивні привілейовані акції, зазначені в статті 34, пункті 2, підпункті 8) та субординований позичковий капітал, зазначений в цьому ж положенні, коли існують зобов'язуючі угоди, згідно з якими, у разі банкрутства або ліквідації кредитної установи вони посідають останнє місце відносно несплачених боргів всіх інших позикодавців і не можуть бути погашені, поки всі інші наявні в цей момент борги не будуть сплачені.

Субординований позичковий капітал повинен відповідати наступним кри­теріям:

а) до уваги може братися тільки повністю сплачений капітал; Ь) строк погашення позик повинен бути принаймні 5 років, після чого по них можуть бути зроблені виплати; якщо строк погашення боргу не вста­новлений, то сплата за ним здійснюється лише після попереднього по­відомлення за 5 років, крім випадків, коли ці позики більше не вважа­ються власними коштами, або якщо попередній дозвіл уповноважених органів спеціально вимагається для передчасного погашення. Уповнова­жені органи можуть видавати дозвіл на передчасне погашення таких позик за умови, якщо таке прохання здійснюється за ініціативою позикодавця І не впливає на платоспроможність даної кредитної установи;

с) ступінь, до якої вони можуть вважатися власними коштами, повинна поступово знижуватись протягом принаймні останніх 5 років до дати погашення;

сі) договір позики не повинен містити жодного положення, яке передба­чає, що при визначених умовах, крім ліквідації кредитної установи, борг буде погашено до узгодженої дати погашення.

Директива про кредитні установи встановлює порядок відрахування та об­меження на деякі статті власних коштів, але дозволяє кредитним установам перевищувати обмеження при тимчасових і виняткових обставинах.


<