ДИРЕКТИВА РАДИ 78/473/ЕЕС від ЗО травня 1978 року щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень стосовно співстрахування у Співтоваристві* : - Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського союзу -Вовк- : Книги по праву, правоведение

ДИРЕКТИВА РАДИ 78/473/ЕЕС від ЗО травня 1978 року щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень стосовно співстрахування у Співтоваристві*

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 
РЕКЛАМА
<

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Економічного Спів­товариства і, зокрема, статті 57 (2) та 66 Договору,

Беручи до уваги пропозицію від Комісії,

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту1,

Беручи до уваги висновок Економічного і Соціального Комітету2,

Враховуючи, що ефективному здійсненню діяльності співстрахування Спів­товариства повинне сприяти мінімальне узгодження з метою запобігання ви­кривленню конкуренції і нерівному ставленню, не впливаючи на свободу, що існує в декількох державах-членах;

Враховуючи, що таке узгодження стосується тільки тих операцій зі співстра­хування, які є найбільш важливими з економічної точки зору, тобто, ті, які в силу своєї природи або обсягу підлягають міжнародному співстрахуванню;

Враховуючи, що ця Директива, таким чином, є першим кроком до узго­дження всіх операцій, які можуть бути здійснені шляхом реалізації свободи надання послуг; враховуючи, що таке узгодження насправді є об'єктом проекту другої Директиви Ради щодо узгодження законів, підзаконних та адміністрати­вних актів, що стосуються прямого страхування, іншого, ніж страхування жит­тя, що визначає положення, які сприятимуть ефективній реалізації свободи надання послуг, який Комісія передала Раді ЗО грудня 1975 року3;

Враховуючи, що головний страховик знаходиться в кращих умовах, ніж інші співстраховики, що стосується оцінки вимог та визначення мінімального роз­міру резервів для здійснення виплат по відшкодуванню;

Враховуючи, що здійснюється робота щодо ліквідації страхових компаній; враховуючи, що на цій стадії необхідно прийняти положення для забезпечення того, що у випадку такої ліквідації бенефіціарії за договорами співстрахування Співтовариства користуються рівним ставленням порівняно із бенефіціаріями за іншими видами страхування, незалежно від громадянства таких осіб;

Враховуючи, що в сфері співстрахування Співтовариства необхідно перед­бачати особливе співробітництво як між компетентними наглядовими органа­ми держав-членів, так і між цими органами і Комісією; враховуючи, що будь-яка практика, яка може вказувати на неналежне використання мети цієї Директиви, повинна перевірятися в процесі такого співробітництва,

ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

" Official Journal L 151, 07.06 1978, р  0025-0027 OJ C 60, 133 1975, p. 16. OJ C 47. 272 1975, p. 40. OJ C 32, 12.2 1976, p. 2

 

Розділ I Загальні положення

Стаття 1

1. Ця Директива застосовується до операцій співстрахування Співтоварист­ва, які зазначені в статті 2, і які стосуються ризиків, класифікованих згідно з пунктом А. 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13 і 16 Додатку до Першої Директиви Ради від 24 липня 1973 року щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних актів стосовно започаткування та ведення діяльності прямого страхування, ін­шого ніж страхування життя4, надалі — «Перша Координаційна Директива».

Однак, вона не застосовується до операцій співстрахування Співтовариства, які покривають ризики, класифіковані згідно з пунктом А. 13, що стосуються шкоди, спричиненої ядерними джерелами або лікарськими препаратами. Ви­ключення страхування шкоди, спричиненої лікарськими препаратами, переві­ряється Радою протягом п'яти років після повідомлення цієї Директиви.

2. Ця Директива застосовується до ризиків, зазначених в першому підпункті пункту 1, які за своєю природою чи обсягом вимагають участі декількох застра­хованих осіб для свого покриття.

Будь-які труднощі, які можуть виникнути при імплементації цього принци­пу, перевіряються відповідно до статті 8.

Стаття 2

1. Ця Директива застосовується лише до тих операцій співстрахування Спів­товариства, які відповідають наступним умовам:

(a)  ризик у значенні статті 1(1), покривається одним договором за єдиною премією І на той самий період двома або більше страховими компанія­ми, далі — «співстраховики», кожним за свою частину; одна з цих ком­паній є головним страховиком;

(b) ризик Існує в межах Співтовариства;

(c)  для цілей покриття цього ризику, головний страховик отримує ліцензію відповідно до умов, визначених Першою Координаційною Директивою, тобто, до нього відносяться так, ніби він є страховиком, який покриває весь ризик;

(d)  принаймні один із співстраховиків, який є стороною за договором, діє через головний офіс чи структурний підрозділ, відкритий у державі-чле-ні, іншій, ніж держава головного страховика;

(e)  головний страховик повністю приймає на себе головну роль у відноси­нах співстрахування і, зокрема, визначає строки та умови страхування І тарифи.

2.  Ті операції співстрахування, які не відповідають умовам, викладеним в пункті 1, або які покривають ризики, інші, ніж ті, що визначені в статті 1, підлягають регулюванню положеннями національного законодавства, які діяли на час вступу цієї Директиви в силу.

Стаття З

Право компаній, які мають головний офіс у державі-члені, підлягають за­стосуванню і відповідають вимогам Першої Координаційної Директиви, брати участь в співстрахуванні на рівні Співтовариства, — не може підлягати регулю­ванню будь-якими положеннями, іншими, ніж положення цієї Директиви.

4OJ L228, 168 1973, рЗ

Розділ II Умови і порядок співстрахування на рівні Співтовариства

Стаття 4

1.  Розмір технічних резервів визначається різними співстраховиками, відпо­відно до правил, встановлених державою-членом, в якій вони здійснюють під­приємницьку діяльність, або, за відсутності таких правил, відповідно до звича­євої практики тієї держави.

Однак, резерви щодо здійснення виплат по відшкодуванню повинні при­наймні дорівнювати резервам, визначеним головним співстраховиком відповід­но до правил або практики держави, де такий страховик здійснює підприємни­цьку діяльність.

2. Технічні резерви, встановлені різними співстраховиками, представляють­ся у вигляді збалансованих активів. Однак, правило збалансованих активів може бути послаблено державами — членами, в яких співстраховики здійснюють під­приємницьку діяльність, з метою врахування вимог здійснення ефективного управління страховими компаніями. Такі активи розміщуються або в державах-членах, в яких здійснюють підприємницьку діяльність співстраховики, або в державі-члені, де здійснює підприємницьку діяльність головний страховик, на вибір страховика.

Стаття 5

Держави-члени забезпечують облік співстраховиками, які здійснюють під­приємницьку діяльність на їх території, статистичних даних, які свідчать про розмір операцій співстрахування у Співтоваристві та задіяних держав.

Стаття 6

Наглядові органи держав-членів тісно співпрацюють при імплементації цієї Директиви і забезпечують один одного будь-якою необхідною для цієї мети інформацією.

Стаття 7

У випадку ліквідації страхової компанії, зобов'язання, які виникають з уча­сті у договорах співстрахування у Співтоваристві, виконуються у такий же спо­сіб, що й ті зобов'язання, які виникають за іншими договорами страхування цієї компанії, незалежно від громадянства застрахованих та бенефіціаріїв.

РОЗДІЛ III Заключні положення

Стаття 8

Комісія і компетентні органи держав-членів тісно співпрацюють з метою вивчення будь-яких труднощів, які можуть виникнути під час імплементації цієї Директиви.

В ході такої співпраці вони, зокрема, перевіряють будь-яку практику, яка може свідчити про викривлення мети положень цієї Директиви і, зокрема, статті 1 (2) і статті 2 або про те, що головний страховик не бере на себе головну роль в практиці співстрахування, або те, що ризики не вимагають участі двох або більше страховиків для їх покриття.

Стаття 9

Протягом шести місяців з моменту повідомлення цієї Директиви Комісія подає Раді звіт про розвиток співстрахування у Співтоваристві.

Стаття 10

Держави-члени вносять зміни до своїх національних положень з метою до­сягнення відповідності цій Директиві протягом 18 місяців після її повідомлення і негайно інформують про це Комісію.

Змінені положення застосовуються через 24 місяці після такого повідом­лення.

Стаття 11

Після повідомлення цієї Директиви держави-члени забезпечують передачу Комісії текстів основних положень законів, підзаконних та адміністративних актів, прийнятих у сфері, що регулюється цією Директивою.

Стаття 12

Ця Директива адресована державам-членам.

Вчинено в Брюсселі ЗО травня 1978 року.

За Раду Президент

І. НОРГААРД


<