СТРАХУВАННЯ ДИРЕКТИВА РАДИ 64/225/ЕЕС від 25 лютого 1964 року щодо скасування обмежень на свободу здійснення підприємницької діяльності і свободу надання послуг у сфері перестрахування і ретроцесії* : - Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського союзу -Вовк- : Книги по праву, правоведение

СТРАХУВАННЯ ДИРЕКТИВА РАДИ 64/225/ЕЕС від 25 лютого 1964 року щодо скасування обмежень на свободу здійснення підприємницької діяльності і свободу надання послуг у сфері перестрахування і ретроцесії*

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 
РЕКЛАМА
<

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО СПІВТОВАРИСТВА,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Економічного Спів­товариства і, зокрема, статті 54(2) і (3) і 63(2) Договору;

Беручи до уваги Загальну програму1 щодо скасування обмежень свободи здійснення підприємницької діяльності і, зокрема, Розділ IV А Програми;

Беручи до уваги Загальну програму щодо скасування обмежень свободи на­дання послуг2 і, зокрема, Розділ V С Програми;

Беручи до уваги пропозицію від Комісії;

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту3;

Беручи до уваги висновок Економічного та Соціального Комітету4;

Враховуючи, що Загальними програмами передбачено лібералізацію до кін­ця 1963 року всіх галузей перестрахування без винятку, що стосується як права здійснення підприємницької діяльності, так і надання послуг;

Враховуючи, що перестрахування здійснюється не тільки компаніями, які спеціалізуються на страхуванні, але також так званими «змішаними» компанія­ми, які мають справу як з прямим страхуванням, так і з перестрахуванням, і які, отже, підпадають під дію заходів, вживаних для імплементації цієї Директиви, у тій частині їхньої діяльності, яка стосується перестрахування і ретроцесії;

Враховуючи, що для цілей застосування заходів щодо права здійснення під­приємницької діяльності і свободи надання послуг, до компаній і фірм має бути таке ж ставлення, як до фізичних осіб, які є громадянами держав-членів, та згідно з умовами, викладеними в статті 58, і, якщо необхідно, згідно з умо­вою, що існує реальний і постійний зв'язок з економікою держави-члена; вра­ховуючи, що, отже, від жодної компанії або фірми не можна вимагати, з метою отримання переваг від таких заходів, дотримання будь-яких додаткових умов, і, зокрема, від жодної компанії або фірми не можна вимагати отримання будь-якої спеціальної ліцензії, отримання якої не вимагається від національної ком­панії або фірми, яка бажає вести відповідний вид економічної діяльності; вра­ховуючи, однак, що такий однаковий підхід не перешкоджає державам-членам вимагати від компанії з акціонерним капіталом діяти в їхніх країнах згідно з ознаками, які її характеризують відповідно до законодавства держави-члена, за яким її було засновано, та зазначати суму випущеного за підпискою акціонер­ного капіталу у бізнес документації, яку вона використовує у приймаючій дер-жаві-члені;

ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

* Official Journal P 056, 04.04.1964, p. 0878—0880. 1 OJ No 2, 15.1.1962, p. 36/62. : OJ No 2, 15.1.1962, p. 32/62. 3OJ No 33, 4.3.1963, p. 482/63. 4 OJ No 56, 4.4.1963, p. 882/64.

454

Стаття 1

Держави-члени скасовують обмеження, зазначені в Розділі III Загальних програм, які впливають на право започаткувати та вести діяльність, визначену статтею 2 цієї Директиви, щодо фізичних осіб і компаній або фірм, охоплених Розділом 1 Загальних програм щодо скасування обмежень свободи здійснення підприємницької діяльності і свободи надання послуг,

Стаття 2

Положення цієї Директиви застосовуються:

1. до видів діяльності осіб, які самостійно ведуть діяльність зі сшвстрахуван-ня і ретроцесії, охоплені Групою ех 630 в Додатку І до Загаїьної програми щодо скасування обмежень свободи здійснення підприємницької діяльності;

2.  в особливому випадку із фізичними особами, компаніями або фірмами, зазначеними в статті 1, які здійснюють як пряме страхування, так і перестраху­вання та ретроцесію, до тієї частини їхньої діяльності, яка стосується перестра­хування і ретроцесії.

Стаття З

Стаття 1 застосовується, зокрема, щодо обмежень, які випливають з насту­пних положень:

(а) стосовно свободи здійснення підприємницької діяльності:

—   в Федеративній Республіці Німеччині:

(1)  Закон про нагляд за страхуванням від 6 червня 1931 року, останнє речення статті 106 (2) і стаття 111(2), відповідно до яких Федераль­ному міністру з економічних питань надаються дискреційні повно­важення встановлювати для іноземних громадян умови започатку-вання діяльності у сфері страхування і забороняти таким громадянам здійснювати такі види діяльності на території Федеральної Республі­ки;

(2)  Професійний статут, пункт 12, і Закон від ЗО січня 1937 року, стаття 292, згідно з якими від іноземних компаній і фірм вимагається попе­реднє отримання ліцензії;

—   в Королівстві Бельгія:

Королівський указ № 62 від 16 листопада 1939 року і Міністерський указ від 17 грудня 1945 року, які вимагають володіння професійною карткою (carte professionelle)

—   у Французькій Республіці:

(1)  Закон від 12 листопада 1938 року і Декрет від 2 лютого 1939 року, зі змінами, внесеними Законом від 8 жовтня 1940 року, які вимагають володіння посвідченням комерсанта.

(2)  Другий пункт статті 2 Закону від 15 лютого 1917 року, зі змінам. доповненнями, внесеними Законом від ЗО жовтня 1935 року, які , вимагає отримання спеціальної ліцензії;

—   в Великому Герцогстві Люксембург

Закон від 2 червня 1962 року, статті 19 і 21 (Меморандум АЗІ від 19 червня 1962 року).

—   У Королівстві Данія

Закон від 23 грудня 1959 року щодо придбання нерухомого майна

 (b) стосовно свободи надання послуг:

—   у Французькій Республіці:

Закон від 15 лютого 1917 року, зі змінами, внесеними Законом від ЗО жовт­ня 1935 року, а саме:

(1)  другий пункт статті 1, який уповноважує Міністра фінансів складати перелік певних видів компаній або компаній певної країни, з якими у Франції не можна укладати договорів перестрахування або ретро-цесії щодо будь-якого ризику, що стосується будь-якої особи, майна або відповідальності;

(2)  останній пункт статті 1, який забороняє визнання перестрахування або ретроцесії ризиків, здійснених компаніями, вищезазначеними у пункті (Ь) (1);

(3)  перший пункт статті 2, який вимагає подання імені особи, зазначе­ної в цій статті, на затвердження Міністру фінансів;

—   в Республіці Італії:

Другий пункт статті 73 консолідованого тексту, затвердженого Указом № 449 від 13 лютого 1959 року, який уповноважує Міністра Промисловості і Ко­мерції забороняти передачу ризиків, що підлягають перестрахуванню і ретроце­сії, визначеним іноземним компаніям, які не мають представництва на терито­рії Італії.

—   У Королівстві Данія

Закон від 23 грудня 1959 року щодо придбання нерухомого майна

Стаття 4

Держави-члени вживають заходів, необхідних для досягнення відповідності цій Директиві протягом шести місяців після її повідомлення і негайно інфор­мують про це Комісію.

Стаття 5

Ця Директива адресована державам-членам.

Вчинено в Брюсселі, 25 лютого 1964 р.

За Раду Президент

X. ФАЙЯТ


<