БАНКІВСЬКА СПРАВА ДИРЕКТИВА РАДИ 86/635/ЕЕС від 8 грудня 1986 року щодо річних звітів та консолідованих звітів банків та інших фінансових установ* РАДА ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ. : - Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського союзу -Вовк- : Книги по праву, правоведение

БАНКІВСЬКА СПРАВА ДИРЕКТИВА РАДИ 86/635/ЕЕС від 8 грудня 1986 року щодо річних звітів та консолідованих звітів банків та інших фінансових установ* РАДА ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 
РЕКЛАМА
<

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства і, зокрема, Статтю 54 (3) (g) Договору, Беручи до уваги пропозицію Комісії' Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту2, Беручи до уваги висновок Економічного і соціального комітету3, Враховуючи, що Директиву Ради 78/660/ЕЕС від 25 липня 1978 року, що грунтується на статті 54 (3) (g) Договору, щодо річних звітів певних типів ком­паній4, до якої були внесені зміни Директивою 84/569/ЕЕС5, не потрібно за­стосовувати до банків та інших фінансових установ, далі — «кредитні устано­ви», до подальшого узгодження' враховуючи, що з огляду на надзвичайно важливе значення таких суб'єктів підприємницької діяльності у Співтоваристві, таке узгодження є необхідним4-5;

Враховуючи, що Директива Ради 83/349/ЕЕС від 13 червня 1983 року, що ґрунтується на статті 54 (3) (g) Договору, щодо консолідованих звітів, передба­чає можливість відхилень для кредитних установ тільки до закінчення кінцево­го строку, встановленого для застосування цієї Директиви; враховуючи, що ця Директива, таким чином, повинна також включати положення, специфічні для кредитних установ щодо консолідованих звітів;

Враховуючи, що таке узгодження також стало нагальною потребою, оскіль­ки все більше кредитних установ функціонують через національні кордони; враховуючи, що для кредиторів, боржників та учасників і для широкого загалу покращення порівнянності річних звітів та консолідованих звітів таких установ є надзвичайно важливим;

Враховуючи, що фактично всі держави-члени кредитних установ Співтова­риства у значенні Директиви Ради 77/780/ЕЕС від 12 грудня 1977 року про узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень, що стосуються започаткування діяльності кредитних установ та ЇЇ ведення6, які мають різні юридичні форми, конкурують з іншими у банківському секторі; враховуючи, що таким чином, здається доцільним не обмежувати узгодження відносно цих кредитних установ до юридичних форм, передбачених Директивою 78/660/ЕЕС, а радше обрати сферу застосування, яка включала б всі компанії та фірми, як визначено у першому пункті статті 58 Договору6;

Враховуючи, що оскільки це стосується фінансових установ, сфера застосу­вання цієї Директиви має бути обмежена до фінансових установ, які мають одну з юридичних форм, про які йдеться у Директиві 78/660/ЕЕС; враховуючи, що фінансові установи, які не регулюються згаданою Директивою, повинні ав­томатично попадати під сферу дії цієї Директиви;

Враховуючи, що є необхідним зв'язок з узгодженням відносно кредитних установ, оскільки аспекти положень, що регулюють річні звіти та консолідовані звіти, матимуть вплив на інші сфери такого узгодження, такі як вимоги щодо повноважень та показники, що використовуються для цілей нагляду;

Враховуючи, що хоча, що з огляду на певні характеристики кредитних уста­нов, може видатися доцільним прийняти окрему Директиву щодо річних звітів та консолідованих звітів таких установ, це не означає створення нового пакету правил, окремого від правил Директив 78/660/ЕЕС та 83/349/ЕЕС; враховую­чи, що такі окремі правила не будуть ні належними, ні такими, що узгоджують­ся із принципами, що лежать в основі узгодження корпоративного законодав­ства, оскільки, зважаючи на значну роль, яку вони відіграють для економіки Співтовариства, кредитні установи не можуть бути виключеними з системи правил, розроблених для суб'єктів підприємницької діяльності; враховуючи, що з цієї причини, лише певні характеристики кредитних установ були враховані, і ця Директива врегульовує тільки винятки з правил, що містяться у Директивах 78/660/ЕЕС і 83/349/ЕЕС;

Враховуючи, що структура та зміст балансів кредитних установ відрізняєть­ся у кожній державі-члені; враховуючи, що ця Директива повинна встановлю­вати однакову структуру, номенклатуру та термінологію для балансів всіх кре­дитних установ Співтовариства; враховуючи, що слід дозволити частково відступати від положень, якщо це зумовлено юридичною формою установи або специфічним характером її діяльності;

Враховуючи, що якщо річні звіти та консолідовані звіти мають порівнюва­тися, потрібно врегулювати низку основних питань стосовно розкриття різних трансакцій у балансовому та позабалансовому звітах;

Враховуючи, що в інтересах більшого порівняння також необхідно, щоб зміст різних балансів та позабалансових звітів був чітко визначений;

Враховуючи, що те ж саме застосовується до структури та визначення ста­тей звітів про прибутки та збитки;

Враховуючи, що порівняння даних у балансових звітах та звітах про прибу­тки та збитки також значною мірою залежить від вартості, за якою активи та пасиви вносяться до балансу;

Враховуючи, що з огляду на особливий ризик, пов'язаний з банківською справою та необхідністю підтримувати довіру, слід передбачити можливість вве­дення статті пасивів до балансу під назвою „Фонд загальних банківських ризи­ків»; враховуючи, що з тих же підстав вважається доцільним, щоб державам-членам дозволили, до подальшого узгодження, надавати кредитним установам певну свободу дій, особливо при оцінці позичок та авансів та певних цінних паперів; враховуючи, однак, що у останньому випадку держава-член має дозво­лити тим же кредитним установам створити „Фонд загальних банківських ри­зиків», про який йдеться вище; враховуючи, що також вважається доцільним дозволити державам-членам надавати можливість кредитним установам вста­новити певні збори та дохід у звіті про прибутки та збитки;

Враховуючи, що з огляду на особливий характер кредитних установ, необ­хідно також внести певні зміни відносно приміток до звітів;

Враховуючи, що бажаючи встановити однакові умови для якнайбільшої кіль­кості кредитних установ, як у випадку з Директивою 77/780/ЕЕС, звільнення, що надається відповідно до Директиви 78/660/ЕЕС, не передбачається для ма­лих та середніх кредитних установ; враховуючи, що, незважаючи на такий факт, якщо з огляду на досвід необхідність такого звільнення доведено, має бути можливим передбачити його при подальшому узгодженні; враховуючи, що з таких же самих причин сферу застосування Директиви 83/349/ЕЕС, що дозво­ляла державам-членам звільняти материнські компанії від вимоги про консолі­дацію, якщо компанії, що підлягають консолідації, разом не перевищують пев­ного розміру, не було поширено на кредитні установи;

Враховуючи, що застосування положень про консолідовані звіти до кредит­них установ вимагає внесення певних поправок до деяких правил, що застосо­вуються до всіх промислових та торгових компаній; враховуючи, що чіткі пра­вила, що були передбачені для змішаних груп та звільнення від консолідації, можуть бути предметом додаткових умов;

Враховуючи, що масштаб, за яким банківські мережі поширюються за межі національних кордонів, та їх постійний розвиток, річні звіти та консолідовані звіти кредитної установи, що має головний офіс в одній державі-члені, мають бути опубліковані у всіх державах-членах, в яких така установа здійснює свою діяльність.

Враховуючи, що вивчення проблем, які виникають у зв'язку з предметом цієї Директиви, а саме стосовно її застосування, вимагають співробітництва представників держав-членів та Комісії в рамках контактного комітету; врахо­вуючи, що з метою запобігання швидкому збільшенню таких комітетів, бажано, щоб така робота здійснювалася в рамках Комітету, передбаченого статтею 52 Директиви 78/660/ЕЕС; враховуючи, проте, що при вивченні проблем, що сто­суються кредитних установ, Комітет має бути відповідним чином створений;

Враховуючи, що з огляду на складність питання, кредитним установам, що охоплюються цією Директивою, повинно бути надано довший період, ніж зви­чайно, для імплементації її положень;

Враховуючи, що слід передбачити перегляд певних положень цієї Директи­ви після п'яти років досвіду їх застосування з метою забезпечення більшої про­зорості та гармонізації,

УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Розділ 1 Попередні положення та сфера дії

Стаття 1

1.  Статті 2, 3, 4 (1), (3)-(5), 6, 7, 13, 14, 15 (3) та (4), 16-21, 29-35, 37-41, перше речення 42, 45 (1), 46, 48—50, 51 (1), 54, 56—59 та 61 Директиви 78/660/ЄЕС застосовуються до установ, згаданих у статті 2 цієї Директиви, крім випадків, якщо ця Директива передбачає інше.

2.  Якщо у Директивах 78/660/ЕЕС та 83/349/ЕЕС робляться посилання на статті 9 та 10 (баланс) або на статті 23-26 (звіт про прибутки та збитки) Дирек­тиви 78/660/ЕЕС, такі посилання вважаються посиланнями на статті 4 (баланс) або на статті 27 та 28 (звіт про прибутки та збитки) цієї Директиви.

3.  Посилання у Директивах 78/660/ЕЕС та 83/349/ЕЕС на статті з 31 по 42 Директиви 78/660/ЕЕС вважаються посиланням на ці статті, враховуючи статті 35—39 цієї Директиви.

4 Якщо у вище вказаних положеннях Директиви 78/660/ЕЕС робиться по­силання на статті балансу, відносно яких ця Директива не передбачає еквівале­нтного положення, такі посилання вважаються посиланням на пункти статті 4 цієї Директиви, що включають активи та пасиви, яких це стосується

Стаття 2

1   Заходи з узгодження, що встановлюються цією Директивою, застосову­ються до

(а) кредитних установ у значенні першого абзацу статті 1 Директиви 77/780/ЄЕС, які є компаніями або фірмами згідно визначення, що нада­сться у другому пункті статті 58 Договору,

(в) фінансових установ однієї з юридичних форм, згаданих у статті 1 (1) Директиви 78/660/ЕЕС, які, на основі пункту 2 цієї статті, не відносять­ся до предмету регулювання цієї Директиви

Для цілей цієї Директиви «кредитні установи» також включають фінансові установи, якщо контекст не вимагає Іншого

2  Державам-членам не потрібно застосовувати цю Директиву до

(a)  кредитних установ, що перелічені у статті 2 (2) Директиви 77/780/ЕЕС,

(b)  установ тієї ж держави-члена які, як визначено у статті 2 (4) (а) Дире­ктиви 77/780/ЕЕС, є афілійованими особами головної установи у цій державі-члені У такому випадку, не перешкоджаючи застосуванню цієї Директиви до головної установи, єдність, що утворена головною устано­вою та н афілійованими установами, повинна бути предметом консолі­дованих звітів, включаючи річний звіт, який має бути складений переві­рений та опублікований у відповідності до цієї Директиви,

(c)  таких кредитних установ

—   у Греції (ЕТЕВА) (Національний Інвестиційний банк з промислово­го розвитку) та ********* (Інвестиційний банк),

—   у Ірландії  Об'єднання з промисловості та взаємодопомоги

—   у Великобританії Об'єднання взаємодопомоги та об'єднання з про мисловості та взаємодопомоги

4 Не перешкоджаючи положенням статті 2 (3) Директиви 78/660/ЕЕС та до подальшою узгодження держави-члени можуть

(a)  у випадку кредитних установ, про які йдеться у статті 2 (1) (а) цієї Дире-кіиви, які не є компаніями будь-якої з юридичних форм, що перелічені v статті 1(1) Директиви 78/660/ЕЕС, встановлювати правила на пору­шення цієї Директиви, у випадку, якщо такі правила на порушення не­обхідні з огляду на юридичну форму таких установ,

(b)  у випадку спеціалізованих кредитних установ, встановлювати застере­ження до цієї Директиви, якщо застереження необхідні з огляду на спе­ціальний характер діяльності таких установ

Такі застереження можуть передбачатися тільки для адаптації до структури, номенклатури, термінології та змісту статей балансу та звіту про прибутки та збитки   вони не можуть дозволяти установам, до яких вони застосовуються, надавати менше Інформації у своїх річних звітах, ніж Інші установи, що регулю ються цією Директивою

Держави-члени Інформують Комісію про такі кредитні установи, можливо за категоріями, не пізніше шести місяців від закінчення періоду, що передбаче­ний статтею 47(2) Вони повідомляють Комісію про відступи від положень, що встановлені для такої цілі

ЦІ відступи переглядаються не пізніше 10 років з дати повідомлення про цю Директиву. Комісія, якщо потрібно, надає відповідні пропозиції. Також вона надає проміжний звіт не пізніше 5 років з дати повідомлення про цю Директиву.

Розділ 2 Загальні положення стосовно балансу та звіту про прибутки та збитки

Стаття З

У випадку кредитних установ можливість об'єднання статей відповідно до статті 4 (3) (а) або (в) Директиви 78/660/ЕЕС обмежується до підпунктів статей балансу та звіту про прибутки та збитки, яким передують малі літери, і санкці­онується тільки відповідно до правил, встановлених державами-членами з цією метою.

Розділ З Структура балансу

Держави-члени встановлюють таку структуру балансу.

Активи

1.  Касова готівка, баланси з центральними банками і поштовими банками.

2. Казначейські векселі та інші векселі, придатні для рефінансування центра­льними банками;

(а)  Казначейські векселі та подібні цінні папери.

(б)  Інші векселі, придатні для рефінансування центральними банками (окрім випадків, коли національне законодавство встановлює, що такі векселі мають бути вказані в статтях 3 та 4 Активів)

3.  Позики та аванси кредитним установам:

(а)  такі, що належать до оплати на вимогу

(б)  інші позики та аванси

4.  Позики та аванси клієнтам

5.  Боргові цінні папери, включаючи цінні папери з фіксованим доходом:

(а)  емітовані державними установами

(б)  емітовані іншими позичальниками, при цьому окремо подаються:

—   власні боргові цінні папери (окрім випадків, коли національне зако­нодавство вимагає їх утримання з пасивів).

6.  Акції та інші цінні папері, що різняться за дохідністю

7.  Відсоток участі, показуючи окремо:

—   відсоток участі у кредитних установах (окрім випадків, коли націо­нальне законодавство вимагає їх розкриття у примітках до звітів)

8.  Акції в афілійованих особах, показуючи окремо:

—   акції у кредитних установах (окрім випадків, коли національне зако­нодавство вимагає їх розкриття у примітках до звітів)

9.  Нематеріальні активи, як вказано в «Активах» під заголовком В та С.І статті 9 Директиви 78/660/ЕЕС, показуючи окремо:

—   видатки на формування, як визначається національним законодавст­вом, та наскільки національне законодавство дозволяє їх показувати як активи (окрім випадків, коли національне законодавство вимагає їх розкриття у примітках до звітів)

—   гудвіл, тією мірою, якою його було набуто за цінну винагороду (окрім випадків, коли національне законодавство вимагає її розкриття у примітках до звітів)

10.  Матеріальні активи, як вказано в «Активах» під заголовком С.ІІ, статті 9, Директиви 78/660/ЕЕС, показуючи окремо:

—   земля та будівлі кредитної установи, які вона займає для здійснення власної діяльності (окрім випадків, коли національне законодавство вимагає їх розкриття у примітках до розрахунків)

11.  Підписний несплачений капітал, показуючи окремо:

—   заявлений капітал (окрім випадків, коли національне законодавство передбачає заявлений капітал включити до пасивів, у такому разі заявлений, але не сплачений капітал повинен включатись або до цієї статті Активів або до статті 14 Активів)

12.  Власні акції (із зазначенням їх номінальної вартості або, за відсутності номінальної вартості, їхньої облікової вартості, якщо національне законодавст­во дозволяє їх включення в балансі)

13.  Інші активи

14.  Заявлений, але не сплачений капітал (окрім випадків, коли національне законодавство вимагає, щоб заявлений капітал був вказаний у статті 11 Активів).

15.  Авансовані платежі та нарахований, але не сплачений дохід

16.  Збитки за фінансовий рік (окрім випадків, коли національне законодав­ство передбачає його включення до статті 14 Пасивів)

Підсумок активів загалом

Пасиви

1.  Кошти, заборговані кредитним установам:

(а)  шо підлягають оплаті за вимогою

(б)  з погодженими датами погашення або строками повідомлення

2.  Кошти, заборговані клієнтам:

(а)  ощадні вклади, показуючи окремо:

—   ті, що підлягають оплаті за вимогою, та з погодженою датою пога­шення або строками повідомлення, якщо національне законодавство передбачає такий розподіл (окрім випадків, коли національне зако­нодавство не передбачає вказувати таку інформацію у примітках до звітів)

(б)  інші заборгованості

(ба)  що підлягають оплаті за вимогою

(бб)  з погодженими датами погашення або строками повідомлення

3.  Заборгованості, підтверджені сертифікатами:

(а)  боргові цінні папери в емісії

(б)  інші

4.  Інші зобов'язання

5.  Накопичення доходу та відстрочений дохід

6.  Резерви на виплату по зобов'язанням та зборам:

(а)  резерви на пенсії та подібні зобов'язання

(б)  резерви на податки

(в)  інші резерви

7.  Прибуток за фінансовий рік (окрім випадків, коли національне законо­давство передбачає його включення до статті 14 Пасивів)

8.  Субординована заборгованість

9.  Підписний капітал (окрім випадків, коли національне законодавство пе­редбачає заявлений капітал показувати в цій статті. У такому випадку, суми підписного капіталу та сплаченого капіталу повинні показуватись окремо).

10.  Рахунок, до якого сплачується сума при перевищенні номінальної вар­тості акцій

11.  Резерви

12.  Резерв ревальвації

13.  Прибутки або збитки, перенесені на більш ранній строк

14.  Прибутки або збитки за фінансовий рік (окрім випадків, коли націона­льне законодавство вимагає, щоб цей пункт був показаний у статті 16 Активів або статті 7 Пасивів)

Підсумок пасивів загалом

Позабалансові статті

1.  Потенційні зобов'язання, показуючи окремо:

—   акцепти та індосаменти

—   гарантії та активи, заставлені як майнове забезпечення

2.  Зобов'язання, показуючи окремо:

—   зобов'язання, що виникають в результаті продажу та операції зворотної купівлі

Стаття 5

Наступне повинно бути показаним окремо як підпункти статей, про які йдеться:

—   вимоги, підтверджені чи непідтверджені сертифікатами, щодо афілійо-ваних осіб та включені до статей 2-5 Активів,

—   вимоги, підтверджені чи непідтверджені сертифікатами, щодо афілійо-ваних осіб, з якими кредитна установа пов'язана в силу участі в капіталі компанії, та включені до статей 2-5 Активів,

—   зобов'язання, підтверджені чи непідтверджені сертифікатами, щодо афі-лійованих осіб та включені до статей 1, 2, 3 та 8 Пасивів,

—   зобов'язання, підтверджені чи непідтверджені сертифікатами, щодо афі-лійованих осіб, з якими кредитна установа пов'язана в силу участі, та включені до статей 1, 2, 3 та 8 Пасивів.

Стаття 6

1.  Субординовані активи показуються окремо як підпункти статей структу­ри та підпунктів, створених відповідно до статті 5.

2.  Активи, що підтверджені чи непідтверджені сертифікатами, підпорядко­вуються якщо, в разі ліквідації або банкрутства, вони будуть сплачені лише після задоволення вимог інших кредиторів.

Стаття 7

Держави-члени можуть дозволити розкриття інформації, про яку йдеться у статтях 5 та 6, розбиваючи її належним чином на різні відповідні пункти, у примітках до звітів.

Стаття 8

1.  Активи вказуються під відповідними заголовками балансу, навіть якщо кредитна установа, що складає баланс, віддала їх на забезпечення своїх зобов'я­зань або зобов'язань третіх сторін або іншим чином передала їх третім сторо­нам в якості забезпечення.

2.  Кредитна установа не включає до свого балансового звіту активи, які їй надано у заставу або іншим чином передано в якості забезпечення, окрім випа­дків, коли такі активи мають форму касової готівки такої кредитної установи.

Стаття 9

1. Якщо позика була надана синдикатом, що складається з низки кредитних установ, кожна кредитна установа, що бере участь у синдикаті, розкриває тіль­ки ту частину загальної позики, яку вона фінансувала.

2.  Якщо у випадку позики синдикату, що описується у пункті 1, сума фон­дів, гарантованих кредитною установою, перевищує суму, яку вона зробила доступною, будь-яка додаткова частка вказується як потенційні зобов'язання (у першому абзаці статті 1 позабалансового звіту).

Стаття 10

1.  Фонди, якими кредитна установа керує від свого імені, але за дорученням третіх сторін, повинні бути показані у балансових звітах, якщо кредитна уста­нова набуває законне право на такі активи. Загальна кількість таких активів та пасивів показується окремо або вказується у примітках до звітів, розподілених відповідно до різних статей Активів та Пасивів. Однак, держави-члени можуть дозволити розкриття таких фондів у позабалансових звітах за умови існування спеціальних правил, у відповідності з якими такі фонди можуть бути виключені з активів, що є у розпорядженні для розподілу в разі ліквідації кредитної уста­нови (або подібної процедури).

2.  Активи, отримані від імені та за дорученням третіх сторін, не повинні показуватися у балансовому звіті.

Стаття 11

Тільки ті суми, які можуть бути зняті будь-який час без повідомлення або для яких були погоджені дати погашення або строки повідомлення у 24 години або один робочий день, вважаються такими, що підлягають погашенню за ви­могою.

Стаття 12

1. Трансакції продажу та викупу означають трансакції, які включають пере­каз активів кредитною установою або клієнтом (відправник) іншій кредитній установі або клієнту (одержувач), наприклад, облігацій, боргових цінних папе­рів або цінних паперів, що підлягають вільному обігу, які підпадають під умови угоди, згідно з якою ті ж самі активи будуть в подальшому переказані назад за зазначеною ціною.

2. Якщо одержувач зобов'язується повернути активи у дату, встановлену або яка буде встановлена особою, яка здійснює переведення, така передача, про яку йдеться, вважається угодою реального продажу з наступним викупом.

3. Якщо, однак, одержувач просто має право повернути активи за покупною ціною або іншою ціною, про яку домовилися наперед, у дату, встановлену або яка буде встановлена, така операція вважається продажем з правом викупу.

4.  У випадку трансакції продажу та викупу, про яку йдеться в пункті 2, переведені активи продовжують з'являтися у балансових звітах відправника; покупна ціна, отримана особою, що здійснює переведення, показується як сума, винна отримувачу. Крім того, вартість активів розкривається у примітках до звітів відправника. Одержувач не має права показувати переведені активи у своїх балансових звітах; покупна ціна, що сплачена особою, яка отримує, пока­зується як сума, яку винен відправник.

5.  У випадку трансакції продажу та викупу, про яку йдеться в пункті З, однак, відправник, не має права показувати переведені активи у своїх балансо­вих звітах; ці статті показуються як активи у балансових звітах одержувача. Відправник, вписує до статті 2 Позабалансового звіту суму, що дорівнює ціні, про яку домовилися у випадку викупу.

6.  Жодна узгоджена операція обміну, опціон, операції, які пов'язані з випу­ском боргових цінних паперів з зобов'язанням здійснити викуп повністю або частково такого випуску до настання строку будь-якої подібної операції, не вважаються трансакціями продажу та викупу у значенні цієї статті.

Розділ 4 Спеціальні положення, що стосуються певних статей балансу

Стаття 13

Активи: Стаття 1 — Касова готівка, баланси з центральними банками і по­штовими банками

1.  Касова готівка включає законні платіжні кошти, включаючи іноземні банк­ноти та монети.

2.  Ця стаття може включати тільки баланси між центральними банками та поштовими банками країни або країн, у яких створена кредитна установа. Такі баланси повинні без затримки надаватися у будь-який час. Інші вимоги таких органів повинні показуватися як позики та аванси, що надаються кредитним установам (Активи, стаття 3) або як позики та аванси, що надаються клієнтам (Активи, стаття 4).

Стаття 14

Активи: Стаття 2 — Казначейські векселі та інші векселі, придатні для рефі­нансування центральними банками.

1.  Цей пункт включає в рамках пункту (а) казначейські векселі та подібні цінні папери, тобто казначейські векселі, казначейські свідоцтва та подібні бо­ргові зобов'язання, випущені державними органами, які придатні для рефінан­сування центральними банками країни або країн, в яких створено кредитну установу. Такі боргові зобов'язання, випущені державними органами, які не дотримуються вищевказаних умов, показуються в у пункті 5 (а) Активів.

2.  Цей пункт включає в рамках пункту (в) векселі, придатні для рефінансу­вання центральними банками, тобто всі векселі, що містяться у портфелі, що були куплені у кредитних установ або клієнтів банку до рефінансування центра­льними банками країни або країн, в яких кредитна установа здійснює діяль­ність.

Стаття 15

Активи: Стаття 3 — Позики та аванси кредитним установам 1. Позики та аванси кредитним установам включають всі позики та аванси, що виникають під час банківських операцій з вітчизняними або іноземними кредитними установами, що здійснюються кредитною установою, яка готує балансовий звіт, не зважаючи на їх фактичне призначення.

Єдиним винятком є позики та аванси, представлені' борговими цінними паперами або будь-якими іншими цінними паперами, які повинні вказуватися у статті 5 Активів.

2. Для цілей цієї статті кредитна установа включає всі суб'єкти підприємни­цької діяльності, що містяться у списку, опублікованому у Офіційному журналі Європейських Співтовариств відповідно статті 3 (7) Директиви 77/780/ЕЕС, а також центральні банки та офіційні вітчизняні та міжнародні банківські органі­зації та всі приватні та державні компанії, які не створені у Співтоваристві, але задовольняють визначення у статті 1 Директиви 77/780/ЕЕС.

Позики та аванси суб'єктам підприємницької діяльності, які не виконують вищевказані умови, вказуються у статті 4 Активів.

Стаття 16

Активи: Стаття 4 — Позики та аванси клієнтам

Позики та аванси клієнтам включають всі види активів у формі вимог вітчи­зняних та іноземних клієнтів, інших, ніж кредитні установи, не зважаючи на їх фактичне призначення.

Єдиним винятком є позики та аванси, представлені борговими цінними паперами або будь-якими іншими цінними паперами, які повинні вказуватися у статті 5 Активів.

Стаття 17

Активи: Стаття 5 — Боргові цінні папери, включаючи цінні папери з фіксо­ваним доходом:

1.  Ця стаття складається з обігових боргових цінних паперів, включаючи цінні папери з фіксованим доходом, випущені кредитними установами, інши­ми суб'єктами підприємницької діяльності або державними органами; такі цін­ні папери, випущені останніми, однак, включаються лише якщо вони не вказу­ються у статті 2 Активів.

2.  Цінні папери зі ставкою відсотку, що змінюється відповідно до певних факторів, наприклад, ставка відсотку на міжбанківському ринку або Єврорин-ку, також вважаються борговими цінними паперами, включаючи цінні папери з фіксованим доходом.

3. Тільки викупні та обігові власні цінні папери, що є борговим свідоцтвом, можуть бути включені до пункту 5 (в).

Стаття 18

Пасиви: Стаття 1 — Кошти, заборговані кредитним установам:

1.  Кошти, що заборговані кредитним установам, включають всі суми, що випливають в результаті здійснення банківських трансакцій, заборгованих ін­шим вітчизняним або іноземним кредитним установам, кредитною установою, яка складає балансовий звіт, не зважаючи на їх фактичні призначення.

Єдиним винятком є зобов'язання, що представлені борговими цінними па­перами або будь-якими іншими цінними паперами, які повинні вказуватися у статті 3 Пасивів.

2. Для цілей цієї статті кредитна установа включає всі суб'єкти підприємни­цької діяльності, що містяться у списку, опублікованому у Офіційному журналі Європейських Співтовариств відповідно статті 3 (7) Директиви 77/780/ЕЕС, а також центральні банки та офіційні вітчизняні та міжнародні банківські органі-

зації та всі приватні та державні установи, які не створені у Співтоваристві, але задовольняють визначення, що міститься у статті 1 Директиви 77/780/ЕЕС.

Стаття 19

Пасиви: Стаття 2 — Кошти, заборговані клієнтам:

1.  Кошти, заборговані клієнтам, включають всі суми, заборговані кредито­рам, які не є кредитними установами у значенні статті 18, не зважаючи на їх фактичне призначення.

Єдиним винятком є зобов'язання, що представлені борговими цінними па­перами або будь-якими іншими цінними паперами, які повинні вказуватися у статті 3 Пасивів.

2. Тільки вклади, які задовольняють умовам, що встановлені у національно­му законодавстві, вважаються ощадними вкладами.

3.  Ощадні облігації вказуються у відповідному пункті тільки якщо вони пред­ставлені обіговим сертифікатами.

Стаття 20

Пасиви: Стаття 3 — Заборгованості, підтверджені сертифікатами:

1. Пункт включає боргові цінні папери і борги, для яких були випущені

обігові сертифікати, зокрема розписка про депозит, касові ордери та пасиви,

що випливають зі своїх акцептів та боргових зобов'язань.

2.Тільки акцептовані векселі, які випустила кредитна установа для власного

рефінансування, і по відношенню до яких вона є першою стороною, що несе

зобов'язання (трасат), вважаються власними акцептованими векселями.

Стаття 21

Пасиви: Стаття 8 — Субординована заборгованість

У випадках, коли в договірному порядку домовлено, що в разі ліквідації або банкрутства зобов'язання, підтверджені чи не підтверджені сертифікатами, ви­плачуються тільки після того, як всі вимоги кредиторів задоволене, зобов'язан­ня про які йдеться, вказуються у цій статті.

Стаття 22

Пасиви: Стаття 9 — Підписний капітал

Ця стаття охоплює всі кошти, не зважаючи на їх фактичне призначення, які, відповідно до юридичної структури установи, якої це стосується, вважа­ються згідно національного законодавства акціонерним капіталом, на який під­писалися акціонери або інші власники.

Стаття 23

Пасиви: Стаття 11 — Резерви

Ця стаття охоплює всі типи резервів, що перераховані у статті 9 Директиви 78/660/ЕЕС у статті А.IV Пасивів, як визначено Директивою. Держави-члени можуть також передбачити інші види резервів, якщо потрібно для кредитних установ, юридична структура яких не охоплюється Директивою 78/660/ЕЕС.

Види резервів, про які йдеться у першому пункті, вказуються окремо, як пункти статті 11 Пасивів, у балансовому звіті кредитних установ, яких це стосу­ється, за винятком резервів ревальвації, які вказуються у статті 12.

Стаття 24

Позабалансові статті: Стаття 1 — Потенційні зобов'язання Ця стаття охоплює всі трансакції, в силу яких установа прийняла на себе зобов'язання третьої сторони.

У примітках до звітів вказується характер та кількість будь-якого типу поте­нційного зобов'язання, яке є істотним у відношенні до діяльності установи.

Зобов'язання, що випливають з індосаменту переоблікових векселів, вклю­чається до цієї статті лише якщо національне законодавство не вимагає іншого. Теж саме застосовується до акцептованих векселів інших, ніж власні акцепто­вані векселі.

Гарантії та активи, заставлені в якості додаткового забезпечення, включа­ють всі гарантійні зобов'язання та активи, які внесені як застава від імені третіх сторін, зокрема по відношенню до гарантій та безвідзивних акредитивів.

Стаття 25

Позабалансові звіти: Стаття 2 — Зобов'язання

Ця стаття включає всі безвідзивні зобов'язання, яке можуть обумовлювати ризик. У примітках до звітів вказується характер та кількість будь-якого типу потенційних зобов'язань, яке є істотними у відношенні до діяльності установи

Зобов'язання, що виникають в результаті трансакцій продажу та викупу, включають зобов'язання, які бере на себе кредитна установа у контексті опера­цій продажу та викупу (на основі безумовної домовленості про продаж з правом викупу) у значенні статті 12 (3).

Розділ 5 Структура звіту про прибутки та збитки

Стаття 26

Для представлення звіту про прибутки та збитки держави-члени передбача­ють одну або обидві структури, передбачені у статтях 27 та 28. Якщо держави-члени передбачають обидві структури, це може дозволити суб'єктам підприєм­ницької діяльності здійснити вибір між ними.

Стаття 27

Вертикальна структура

1.  Відсоток, який одержується, та аналогічні доходи, зазначаючи окремо той, що отримується на цінні папери з фіксованим доходом

2.  Відсоток, що належить до сплати, та аналогічні збори

3. Дохід від цінних паперів

(а)  Дохід від акцій та інших цінних паперів зі змінним доходом

(б)  Дохід від відсотку участі

(в)  Дохід від акцій в афілійованих особах

4.  Комісійні, що належать до отримання

5.  Комісійні, що підлягають сплаті

6.  Чистий прибуток або чистий збиток по фінансових операціях

7.  Інший поточний дохід

8.  Загальні адміністративні видатки:

(а) витрати на персонал, вказуючи окремо:

—   заробітна платня

—   витрати на соціальне страхування з окремим зазначенням витрат на пенсії

(в) інші адміністративні видатки

9.  Скоректована вартість відносно статей 9 і 10 Активів

10.  Інші поточні витрати

11.  Скоректована вартість відносно позик та авансів та положень для поте­нційних пасивів та зобов'язань.

12.  Реорганізована вартість відносно позик та авансів та положень для поте­нційних пасивів та зобов'язань.

13.  Скоректована вартість відносно цінних паперів, що підлягають вільному обігу, якими володіють як основними фінансовими активами, відсоток участі та акцій в афілійованих особах.

14.  Реорганізована вартість відносно цінних паперів, що підлягають вільно­му обігу, якими володіють як основними фінансовими активами, відсоток уча­сті та акцій в афілійованих особах.

15.  Податок на прибуток або збитки звичайної діяльності

16.  Прибуток або збитки у звичайній діяльності після сплати податку

17.  Надзвичайний дохід

18.  Надзвичайні витрати

19.  Надзвичайні прибутки або збитки

20.  Податок на надзвичайний прибуток або збитки

21.  Надзвичайний прибуток та збитки після сплати податків

22.  Інші податки, не вказані попередніх статтях

23.  Прибуток або збитки за фінансовий рік

Стаття 28

Горизонтальна структура

A.   Витрати

1.  Відсотки, що підлягають сплаті, або подібні витрати

2.  Комісійні, що підлягають сплаті,

3.  Чисті збитки на фінансовій діяльності

4.  Загальні адміністративні витрати:

(а)  видатки на персонал, вказуючи окремо:

—   заробітна платня

—   витрати на соціальне страхування, при цьому окремо зазначаються пенсійні витрати

(б)  інші адміністративні витрати

5.  Скоректована вартість відносно статей 9 і 10 Активів

6.  Інші поточні витрати

7.  Скоректована вартість відносно позик та авансів та положень для потен­ційних пасивів та зобов'язань.

8.  Скоректована вартість відносно переказних цінних паперів, якими воло­діють як основними фінансовими активами, відсотків участі та акцій в афілійо­ваних особах.

9.  Податок на прибутки або збитки звичайної діяльності

10.  Прибуток або збитки звичайної діяльності після сплати податків

11.  Надзвичайний дохід

12.  Податок на надзвичайний прибуток або збитки

13.  Надзвичайні збитки після сплати податку

14.  Інші податки, не вказані у попередніх статтях

15.  Прибуток за фінансовий рік

B.   Прибуток

1. Відсоток, що належить до отримання, та аналогічні доходи, при цьому окремо показується дохід, що отримується на цінні папери з фіксованим дохо­дом

2. Дохід від цінних паперів:

(а)  Дохід від акцій та інших цінних паперів зі змінним доходом

(б) Дохід від відсотки участі

(в)  Дохід від акцій в афілійованих особах

3.  Комісійні, належні до отримання

4.  Чистий дохід від фінансових операцій

5.  Скоректована вартість відносно позик та авансів та положень для потен­ційних пасивів та зобов'язань.

6.  Скоректована вартість відносно цінних паперів, що підлягають вільному обігу, якими володіють як основними фінансовими активами, відсоток участі та акцій в афілійованих особах.

7.  Інші поточні доходи

8.  Прибуток або збитки звичайної діяльності після сплати податків

9.  Надзвичайний дохід

10.  Надзвичайний прибуток після сплати податків

11.  Збитки за фінансовий рік

Розділ 6 Спеціальні положення стосовно певних статей звіту про прибутки та збитки

Стаття 29

Стаття 27, статті 1 та 2 (вертикальна структура)

Стаття 28, статті А 1 та В 1 (горизонтальна структура)

Відсоток, який одержується, та аналогічні доходи та відсоток, що належить до сплати, та аналогічні збори.

Ці статті включають всі прибутки та збитки, що випливають з банківської діяльності включаючи:

(1)  весь дохід з активів, що вноситься у статті 1—5 Активів у балансовому звіті, однак підрахований. Такий дохід також включає дохід, що є ре­зультатом розподілу у часі дисконту за активами, придбаними за сумою нижчою, та зобов'язань на основі договору за сумою вищою, аніж сума, що підлягає сплаті за настання строку погашення;

(2)  всі збори, що випливають з зобов'язань, які вносяться в статті 1, 2, З та 8, однак, підраховані. Такі збори також включають збори, що випли­вають з розподілу у часі надбавки за активами, що придбані за сумою вищою, та зобов'язань на підставі договору за сумою нижчою, аніж сума, що підлягає сплаті за настання строку погашення;

(3)  дохід та видатки, що випливають з форвардних договорів з гарантією, поширюються протягом фактичного терміну дії договору та подібних за характером до відсотків;

(4)  збори та комісійні, подібні за характером до відсотків та розраховані у часі або шляхом посилання на суму вимоги або зобов'язання.

Стаття ЗО

Стаття 27, статті 3 (вертикальна структура)

Стаття 28, стаття В2 (горизонтальна структура)

Дохід від акцій та інших цінних паперів зі змінним доходом, від відсотку участі та від акцій в афілійованих особах.

Ця стаття охоплює всі дивіденди та інші прибутки з цінних паперів зі змін­ним доходом, відсотку участі та від акцій в афілійованих особах. Дохід від акцій в інвестиційних компаніях також включається до цієї статті.

Стаття 31

Стаття 27, статті 4 і 5 (вертикальна структура)

Стаття 28, статті А 2 та В 3 (горизонтальна структура)

Комісійні, що належать до отримання, та комісійні, що підлягають сплаті

Без шкоди статті 29, комісійні, що належать до отримання, включають дохід відносно всіх послуг, що надаються третім сторонам, а комісійні, що підляга­ють сплаті, включають видатки на послуги, які надаються третіми сторонами, і зокрема:

—   комісійні за гарантії, розпорядження позиками від імені інших кредито­рів та операції з цінними паперами від імені третіх сторін,

—   комісійні та інші видатки та дохід відносно платіжних операцій, видатки на управління рахунками та комісійні за послуги банків з забезпечення ними збереженості різних пакетів документів та управління цінними паперами,

—   комісійні за операції з іноземною валютою та продажем і купівлею мо­нет та дорогоцінних металів від імені третіх сторін,

—   комісійні збори за брокерські послуги відносно ощадних та страхових договорів та позик.

Стаття 32

Стаття 27, стаття 6 (вертикальна структура) Стаття 28, статті А 3 або В 4 (горизонтальна структура) Чистий прибуток або чистий збиток по фінансових операціях. Ця стаття стосується:

1.  чистого прибутку або збитків за операціями з цінними паперами, якими не володіють як основними фінансовими активами разом з скоректованою ва­ртістю та реорганізацією вартості щодо таких цінних паперів, враховуючи, якщо стаття 36 (2) застосовувалася, різницю, що випливає з застосування цієї статті; однак, у тих державах-членах, які користуються варіантом, передбаченим стат­тею 37, то такі чисті прибутки або збитки і коректування та реорганізація вар­тості включаються тільки, якщо вони стосуються цінних паперів, включених до торгового портфелю;

2.  Чистий прибуток або збитки з обмінної діяльності, без шкоди для статті 29, пункту 3;

3.  Чистий прибуток або збитки за іншими операціями купівлі та продажу з залученням фінансових інструментів, включаючи дорогоцінні метали.

Стаття 33

Стаття 27, статті 11 і 12 (вертикальна структура)

Стаття 28, статті А 7 або В 5 (горизонтальна структура)

Скоректована вартість відносно позик та авансів та положень для потенцій­них пасивів та зобов'язань.

Реорганізація вартості відносно позик та авансів та положень для потенцій­них пасивів та зобов'язань.

І. Ці статті включають, з одного боку, видатки за скоректовану вартість стосовно позик та авансів, які вказуватимуться у статтях 3 та 4 Активів та поло­жень для потенційних зобов'язань та зобов'язань, які вказуватимуться у статтях 1 та 2 позабалансового звіту, а з іншого боку, кредити з відновлення списаних позик та авансів та виписаних сум після попередніх корегувань вартості та по­ложень.

2.  У тих державах-членах, які застосовують варіант, що передбачається у статті 37, ця стаття також включає чистий прибуток або збитки з операцій з цінними паперами, що включені в статті 5 та 6 Активів, якими не володіють в якості основних фінансових активів, як вказано у статті 35 (2), і які не включені до торгового портфелю, разом з скоректованою вартістю та реорганізованою вартістю щодо таких цінних паперів, враховуючи, якщо застосовувалася стаття 36 (2), різницю, що випливає з застосування цієї статті. Номенклатура цієї стат­ті адаптується відповідно.

3. Держави-члени можуть дозволити взаємозалік видатків та доходу, що охо­плюються цими статтями таким чином, щоб вказувалася тільки чиста стаття (дохід або видатки).

4.  Скоректована вартість відносно позик та авансів кредитним установам, клієнтам, компаніям, з якими кредитна установа пов'язана в силу відсотку уча­сті та афілійованим особам вказуються окремо у примітках до звітів, якщо вони істотні. Це положення не застосовується, якщо держава-член дозволяє взаємо­залік відповідно до пункту 3.

Стаття 34

Стаття 27, статті 13 і 14 (вертикальна структура)

Стаття 28, статті А 8 або В 5 (горизонтальна структура)

Скоректована вартість відносно цінних паперів, що підлягають вільному обігу, якими володіють як основними фінансовими активами, відсоток участі та акцій в афілійованих особах.

Реорганізована вартість відносно цінних паперів, що підлягають вільному обігу, якими володіють як основними фінансовими активами, відсоток участі та акцій в афілійованих особах.

1.  Ці статті включають, з одного боку, видатки за скоректовану вартість стосовно активів, вказаних у статтях 5—8 Активів, а з іншого боку, всі виписані суми після попередніх корегувань вартості, тією мірою, наскільки видатки та дохід відносяться до цінних паперів, що підлягають вільному обігу, якими во­лодіють в якості основних фінансових активів, як визначено у статті 35 (2), відсотку участі та акцій в афілійованих особах.

2. Держави-члени можуть дозволити взаємозалік видатків та доходу, що охо­плюються цими статтями, таким чином, щоб вказувалася тільки чиста стаття (дохід або видатки).

3.  Скоректована вартість відносно цих цінних паперів, що підлягають віль­ному обігу, відсотку участі та акцій в афілійованих особах вказуються окремо у примітках до звітів, якщо вони істотні. Це положення не застосовується, якщо держава-член дозволяє взаємозалік відповідно до пункту 2.

Розділ 7 Правила оцінки

Стаття 35

1.  Статті Активів 9 та 10 повинні оцінюватися як основні активи. Активи, що включено до інших статей балансових звітів оцінюються як основні активи, якщо їх планується використовувати на постійній основі у звичайному ході діяльності суб'єкта підприємницької діяльності.

2. Якщо робиться посилання на основні фінансові активи у Розділі 7 Дире­ктиви 78/660/ЕЕС, цей термін, у випадку кредитних установ, слід застосовувати у значенні відсотку участі та акцій в афілійованих особах та цінних паперів, які планується використовувати на постійній основі у звичайному ході діяльно­сті суб'єкта підприємницької діяльності.

3. (а) Боргові цінні папери, включаючи цінні папери з фіксованим дохо­дом, якими володіють в якості основних фінансових активів, вказуються у балансовому звіті за покупною ціною. Держави-члени можуть, однак, вимагати або дозволяти вказувати такі боргові цінні папери у балансово­му звіті у сумі, що сплачується за настанням строку погашення.

(б)  якщо покупна ціна таких боргових цінних паперів перевищує суму, що сплачується за настання строку погашення, сума різниці повинна відно­ситися до звіту про прибутки та збитки. Держави-члени можуть, однак, вимагати або дозволяти списувати суму різниці частинами, таким чи­ном, що вона повністю списуються з часом, якщо боргові цінні папери погашені. Різниця повинна вказуватися окремо у балансовому звіті або у примітках до звітів.

(в)  якщо покупна ціна таких боргових цінних паперів нижче за суму, що сплачується за настання строку погашення, держави-члени можуть, од­нак, вимагати або дозволяти вказувати суму різниці у доході частинами за період, що залишився до погашення. Різниця повинна вказуватися окремо у балансовому звіті або у примітках до звітів.

Стаття 36

1.  Якщо цінні папери, що підлягають вільному обігу, якими не володіють в якості основних фінансових активів, вказуються у балансовому звіті за покуп­ною ціною, кредитні установи відкривають у примітках до звітів різницю між покупною ціною та вищою ринковою вартістю на дату балансових звітів.

2.  Держави-члени можуть, однак, вимагати або дозволяти щоб такі цінні папери, що підлягають вільному обігу були вказані у балансовому звіті за ви­щою ринковою вартістю на дату балансових звітів. Різниця між покупною ці­ною та вищою ринковою вартістю відкривається у примітках до звітів.

Стаття 37

1.  Стаття 39 Директиви 78/660/ЕЕС застосовується до оцінки позик та ава­нсів, боргових цінних паперів, акцій та інших цінних паперів зі змінним дохо­дом кредитних установ, якими не володіють в якості основних фінансових ак­тивів.

2.  До подальшого узгодження, однак, держави-члени можуть дозволити:

(а)  показувати позики та аванси кредитним установам та клієнтам (статті 3 та 4 Активів) та боргові цінні папери, акції та інші цінні папери зі змінним доходом, включені до статей 5 та 6 Активів, якими не володіють ні в якості основних фінансових активів, як визначено у статті 35 (2), і які не включені до торгового портфелю, за вартістю, нижчою, ніж вартість, яку було отримано в результаті застосування статі 39 (1) Директиви 78/660/ EEC, якщо це вимагається обачливістю, що диктується конкретними ри­зиками, пов'язаними з банківською діяльністю. Однак, різниця між двома вартостями не повинна бути більше ніж 4% від загальної суми активів, про які йдеться вище, після застосування вищезгаданої статті 39;

(б) щоб нижча вартість, що виникає в результаті застосування підпункту (а), підтримувалася до того часу, поки кредитна установа вирішить її скоре­ктувати; (в) якщо держава-член застосовує альтернативу, передбачену у підпункті (а), стаття 36 (1) цієї Директив та стаття 40 (2) Директиви 78/660/ЕЕС не застосовуються.

Стаття 38

1. До подальшого узгодження, ті держави-члени, які застосовують альтерна­тиву, передбачену у статті 37, повинні дозволити, а ті держави-члени, які не застосовують альтернативу, можуть дозволити введення статті 3 Пасивів під назвою «Фонд загальних банківських ризиків». Ця стаття включає ті суми, які кредитна установа вирішила відкласти для покриття таких ризиків, у випадках, коли таке вимагається специфічними ризиками, пов'язаними з банківською діяльністю.

2.Чистий залишок зменшень або збільшень «Фонду загальних банківських ризиків» повинен вказуватися окремо у звіті про прибутки та збитки.

Стаття 39

1. Активи та пасиви, що вказані в іноземній валюті, конвертуються за біржо­вим курсом «спот-рейт», що застосовується на день балансового звіту. Держави-члени можуть, однак, вимагати або дозволяти щоб активи, якими володіють як основними фінансовими активами та матеріальними та нематеріальним актива­ми, не покриті або спеціально не покриті за курсом «спот-рейт» або форвардного ринку, були конвертовані за поточним курсом на день їх придбання.

2.  Незавершені трансакції з форвардного та «спот-рейт» обміну конверту­ються за «спот-рейт» за поточним курсом на день балансового звіту.

Держави-члени можуть, однак, вимагати щоб форвардні трансакції були конвертовані за форвардним поточним курсом на день балансового звіту.

3.  Не перешкоджаючи статі 29 (3), різниця між балансовою вартістю акти­вів, пасивів та форвардними трансакціями і сумами, що виникли в результаті конвертування відповідно до пунктів 1 та 2, вказується у звіті про прибутки та збитки. Держави-члени можуть, однак, вимагати або дозволяти щоб різниця, що виникла в результаті конвертування відповідно до пунктів 1 та 2 була вклю­чена, повністю або частково, до резервів, які не відкриті для розподілу, у випа­дках, коли вони виникають з активів, якими володіють як основними фінансо­вими активами, з матеріальних та нематеріальних активів та будь-яких трансакцій, що здійснені для покриття таких активів.

4. Держави-члени можуть передбачити, що різниця позитивного конверту­вання, що виникає в результаті форвардних трансакцій, активів або пасивів, що не покриті або спеціально не покриті іншими форвардними трансакціями, або активами, або зобов'язаннями, не вказується у звітах прибутків та збитків.

5.  Якщо використовується метод, вказаний у статті 59 Директиви 78/660/ EEC, держави-члени можуть передбачити, що різниця будь-якої конвертації безпосередньо переводиться, повністю або частково, до резервів. Позитивна та негативна різниця конвертації, що переводиться до резервів, вказується окремо у балансовому звіті або у примітках до звітів.

6.  Держави-члени можуть вимагати або дозволяти, щоб різниця конверту­вання, що виникає в результаті консолідації від переконвертації капіталу та резервів або акцій резервів та відсотку участі у капіталі афілійованих осіб на початку облікового періоду, була включена, повністю або частково, до консолі­дованих резервів разом з різницею конвертування, що виникає в результаті конвертування будь-яких трансакцій, здійснених для покриття такого капіталу та резервів.

7. Держави-члени можуть вимагати або дозволяти щоб дохід та витрати афі-лійованих осіб та відсоток участі були конвертовані за середнім біржовим кур­сом, що застосовується протягом облікового періоду.

Розділ 8 Зміст приміток до звітів

Стаття 40

1.  Стаття 43 (1) Директиви 78/660/ЕЕС застосовуються згідно статті 37 цієї Директиви та таких положень.

2. Додатково до необхідної інформації відповідно до статті 43 (1) (5) Дирек­тиви 78/660/ЕЕС кредитні установи відкривають наступну інформацію стосов­но статті 8 Пасивів (Субординована заборгованість):

(а)  відносно кожної позики, що перевищує 10% від загальної суми суборди-нованої заборгованості:

(і) сума позики, валюта у якій вона вказана, відсоткова ставка та строк платежу або факт, що це є безстроковим;

(іі) чи існують будь-які обставини, за яких вимагається здійснення по­переднього погашення;

(ііі)умови підпорядкування, існування будь-яких положень щодо конве­ртації субординованої заборгованості у капітал або у іншу форму зо­бов'язань та умови будь-яких таких положень.

(б)  загальні вказівки щодо правил, які регулюють інші позики.

3.    (а) замість інформації, яка вимагається відповідно до статті 43 (1) (6) Директиви 78/660/ЕЕС, кредитні установи вказують окремо у примітках до розрахунків для кожної з статей 3 (б) та 4 Активів та пунктів 1 (б), 2 (а), 2 (б) (бб) та 3 (б) суми таких позик та авансів та зобов'язань на основі терміну їх погашення, що залишився, а саме:

—   не більше, ніж три місяці,

—   більше, ніж три місяці, але не більше, ніж один рік,

—   більше, ніж один рік, але не більше, ніж п'ять років,

—   більше, ніж п'ять років.

Стосовно статті 4 Активів, позики та аванси, що підлягають сплаті на вимо­гу та за повідомленням у короткий строк, також повинні бути вказані.

Якщо позики і аванси та зобов'язання включають оплату частковими плате­жами, то термін погашення, що залишився, становить період між датою балан­сового звіту та датою, коли для кожного часткового платежу настає строк пла­тежу.

Однак, протягом п'яти років після дати, про яку йдеться у статті 47 (2), держави-члени можуть вимагати або дозволяти, щоб перелік за строком плате­жу по активам та пасивам, про який йдеться у цій статті, базувався на первинно домовленому строку платежу або строку повідомлення. У такому випадку, якщо кредитна установа отримала існуючу позику, не підтверджену сертифікатом, держави-члени вимагають щоб класифікація такої позики базувалася на строку платежу, що залишився, на дату, в яку вона була отримана. Для цілі цього підпункту первинно домовлений строк платежу для позик становить період між датою першого складання документу та датою його погашення; строк повідом­лення вважається періодом між датою вручення повідомлення та датою, коли має бути здійснене погашення; якщо позики та аванси або зобов'язання пога­шаються частковими платежами, домовлений термін погашення становить пе­ріод між датою, коли такі позики та аванси або зобов'язання виникли, та да­тою, коли настає строк сплати останнього часткового платежу. Кредитні установи також вказують у статтях балансу, про які йдеться у цьому пункті, яка пропор­ція таких активів та пасивів підлягатиме погашенню протягом одного року з дня балансового звіту.

(в) Кредитні установи, у відношенні до статті 5 Активів (Боргові цінні папе­ри, включаючи цінні папери з фіксованим доходом) до пункту 3 (а) Па­сивів (Цінні папери в емісії) вказують яка пропорція активів та зобов'я­зань підлягатиме погашенню протягом одного року з дня балансового звіту.

(c)  Держави-члени можуть вимагати надавати інформацію, про яку йдеться у підпунктах (а) і (б), у балансових звітах.

(d)  Кредитні установи надають докладні звіти щодо активів, які були заста­влені в якості додаткового забезпечення власних зобов'язань або зобо­в'язань третіх сторін (включаючи потенційні зобов'язання); докладні звіти мають бути достатніми, щоб вказати для кожної зі статей Пасивів та кожної зі статей позабалансових звітів загальну суму активів, які були заставлені в якості забезпечення.

4. У випадках, коли кредитні установи мають надавати інформацію, про яку йдеться у статті 43 (1) (7) Директиви 78/660/ЕЕС у статтях позабалансових зві­тів, таку Інформацію не потрібно повторювати у примітках до розрахунків.

5.  Замість інформації, що необхідна відповідно до статті 43 (1) (7) Директи­ви 78/660/ЕЕС, кредитна установа вказує у примітках до звітів пропорцію свого доходу, що відноситься до статей 1, 3, 4, 6 та 7 статті 27 або до статей Bl, B2, ВЗ, В4 та В7 статті 28 за географічними ринками, в тій мірі, наскільки, беручи до уваги спосіб, у який ця кредитна установа організована, такі ринки істотно відрізняються один від одного. Стаття 45 (1) (в) Директиви 78/660/ЕЕС засто­совується.

6.  Посилання у статті 43 (1) (9) Директиви 78/660/ЕЕС на статтю 23 (6) тієї Директиви вважається посиланням на статтю 27 (8) або статтю 28 (А 4) цієї Директиви.

7.  На відступ від статті 43 (1) (13) Директиви 78/660/ЕЕС кредитні установи мають розкривати тільки суми авансів та кредитів, наданих членам їх адмініст­ративних, керівних та наглядових органів, та взятих зобов'язань від їх імені шляхом видання гарантій будь-якого виду. Таку інформацію необхідно надава­ти повністю для кожної категорії.

Стаття 41

1.  Інформація, встановлена у статті 15 (3) Директиви 78/660/ЕЕС, повинна надаватися відносно активів, якими володіють в якості основних активів, як визначено у статті 35 цієї Директиви. Зобов'язання показувати окремо скорек­товану вартість, однак, не застосовується, якщо держава-член дозволила залік між скоректованими вартостями відповідно до статті 34 (2) цієї Директиви. У такому випадку скоректована вартість може бути поєднана з іншими статтями.

2. Держави-члени вимагають від кредитних установ надавати таку інформа­цію також у примітках до звітів:

(а) розподіл цінних паперів, що підлягають вільному обігу, які вказано у статтях 5—8 Активів, на цінні папери, які котируються і які не котиру­ються на біржі;

ЗОЇ

(б)  розподіл цінних паперів, що підлягають вільному обігу, які вказано у статтях 5 і 6 Активів, на цінні папери, відповідно до статті 35, якими володіють або не володіють як основними фінансовими активами, та критерій, що застосовується для розрізнення між двома категоріями цін­них паперів, що підлягають вільному обігу;

(в)  вартість лізингових трансакцій, розподілених між відповідними стаття­ми балансу;

(г)  розбивка статті 13 Активів, статі 4, статей 10—18 Пасивів вертикальної структури чи А 6 та А 11 горизонтальної структури та статей 7 та 17 вертикальної структури або В 7 та В 9 горизонтальної структури у звіті про прибутки та збитки на їх основні складові суми, у випадках, коли такі суми важливі для оцінки річних звітів, а також пояснення їх харак­теру та кількості;

(д)  видатки, що сплачуються на рахунок субординованих пасивів кредит­ною установою протягом звітного року;

(е)  той факт, що установа забезпечує управління та надає послуги третім сторонам, у випадках, якщо масштаб діяльності такого виду є істотним у відношенні до діяльності такої установи в цілому;

(є) загальні суми активів та пасивів, вказані в іноземній валюті, конвертова­ні у валюту, в якій складено річні звіти;

(ж) зазначення видів строкових форвардних трансакцій, термін погашення яких не настав, що не сплачені на дату балансового звіту, вказуючи, зокрема, для кожного виду трансакції, чи вони здійснені істотною мірою для хеджування при коливанні відсоткової ставки, курсів обміну та рин­кових цін, і чи здійснені вони значною мірою для цілей здійснення опе­рацій. Таки види трансакцій включають всі ті трансакції, у зв'язку з якими дохід або витрати включаються до статті 6 Статті 27, статей A3 або В4 Статті 28 або Статті 29 (3), наприклад, іноземна валюта, дорогоцінні метали, цінні папери, що підлягають вільному обігу, депозитні сертифі­кати та інші активи.

Розділ 9 Положення, що стосуються консолідованих звітів

Стаття 42

1.  Кредитні установи готують консолідовані звіти та консолідовані річні зві­ти відповідно до Директиви 83/349/ЕЕС, якщо цей розділ не передбачає іншого.

2.  У той мірі, до якої держава-член не має права застосовувати статтю 5 Директиви 83/349/ЕЕС, пункт 1 цієї статті також застосовується до материнсь­кої компанії єдиною ціллю якого є отримання пакетів акцій дочірніх компаній та керування такими пакетами, і перетворення їх у прибуток, якщо такі дочірні компанії є також виключно або головним чином кредитними установами.

Стаття 43

1. Директива 83/349/ЕЕС застосовується, у відповідності до статті 1 цієї Директиви та пункту 2 цієї статті.

2.    (а) Статті 4, 6, 15 та 40 Директиви 83/349/ЕЕС не застосовуються.

(б) Держави-члени можуть застосовувати статтю 7 Директиви 83/349/ЕЕС у відповідності до таких додаткових положень:

—   материнська компанія повинна заявити, що вона гарантує зобов'я­зання, взяті на себе компанією, до якої не застосовуються ці поло­ження; існування такої заяви відкривається у звітах компаній, до яких не застосовуються ці положення.

—   материнська компанія повинна бути кредитною установою у значен­ні статті 2 (1) (а) цієї Директиви.

(в)  Інформація, про яку йдеться у перших двох абзацах статті 9 (2) Директи­ви 83/349/ЕЕС, а саме:

—   кількість основних капіталів та

—   чистий оборот замінюється на:

суму статей 1, 3, 4, 6 та 7 у Статті 27 або В1, В2, ВЗ, В4 та В7 у Статті 28 цієї Директиви

(г)  якщо в результаті застосування статті 13 (3) (с) Директиви 83/349/ЕЕС дочірня компанія, яка є кредитною установою, не включена до консолі­дованих звітів, але якщо акціями цього підприємства тимчасово володі­ють в результаті операції фінансової підтримки з огляду на заходи щодо відновлення платоспроможності або спасіння відповідної компанії, річ­ні звіти такої компанії приєднують до консолідованих звітів, і додаткова інформація викладається у примітках до таких звітів стосовно характеру та умов операції з фінансової допомоги.

(д)  держава-член може також застосувати статтю 12 Директиви 83/349/ЕЕС до двох чи більше кредитних установ, які не пов'язані, як викладено у статті 1(1) або (2) цієї Директиви, але якими керують на єдиній основі іншим чином, ніж відповідно до договору або положень договору про створення акціонерного товариства або уставу.

(е)  стаття 14 Директиви 83/349/ЕЕС, за винятком пункту 2, застосовується у відповідності до такого положення.

Якщо материнська компанія є кредитною установою, і якщо одна або біль­ше з дочірніх компаній, які підлягають консолідації, не має такого статусу, такі дочірні компанії включаються до консолідації, якщо їх діяльність є прямим продовженням банківських послуг, або стосуються послуг, що є супутними до банківських, такі як лізинг, факторинг, управління трастовими фондами, управ­ління послугами з опрацювання даних або будь-яка подібна діяльність.

(є) для цілей структури консолідованих звітів:

—   статті 3, 5—26 та 29—34 цієї Директиви застосовуються; посилання у статті 17 Директиви 83/349/ЕЕС на статтю 15 (3) Дирек­тиви 78/660/ЕЕС застосовуються до активів, які вважають основни­ми капіталами відповідно до статті 35 цієї Директиви;

(ж) стаття 34 Директиви 83/349/ЕЕС застосовується у відношенні до змісту приміток до консолідованих звітів, у відповідності до статей 40 та 41 цієї Директиви.

Розділ 10 Оприлюднення

Стаття 44

1. Відповідним чином затверджені річні звіти кредитних установ разом з річною звітністю та звітами осіб, відповідальних за аудит звітів оприлюднюються відповідно до національного законодавства згідно зі статтею 3 Директиви 68/151/ЕЕС1.

Національне законодавство, однак, може дозволити не оприлюднювати рі­чний звіт згідно з вище наведеним. У такому випадку, доступ до нього надаєть­ся громадськості в зареєстрованому офісі компанії у державі-члені, якої це сто­сується. Повинна надаватися можливість отримати за запитом копію повного звіту або його частини. Ціна отримання такої копії не повинна перевищувати адміністративних витрат,

2. Пункт 1 також застосовується до відповідним чином затверджених консо­лідованих звітів, консолідованої річної звітності та звітів осіб, відповідальних за аудити звітів.

3.  Однак, якщо кредитна установа, яка підготувала річні звіти або консолі­довані звіти, не створена як один з видів компаній, які надані у переліку стат­ті 1 (1) Директиви 78/660/ЕЕС, і відповідно до національного законодавства від неї не вимагається оприлюднення документів, про які йдеться в пунктах 1 та 2 цієї статті, як передбачено статтею 3 Директиви 68/151/ЕЕС, це кредитна уста­нова повинна принаймні надати доступ до цих документів для громадськості в своєму зареєстрованому офісі або, за відсутності зареєстрованого офісу, за ос­новним місцем здійснення її діяльності. Повинна надаватися можливість отри­мати копії таких документів за запитом. Ціна отримання таких копій не пови­нна перевищувати адміністративних витрат.

4.  Річні звіти та консолідовані звіти кредитної установи повинні бути опри­люднені в кожній державі-члені, у якій така кредитна установа має структурні підрозділи у значенні третього абзацу статі 1 Директиви 77/780/ЕЕС. Такі дер-жави-члени можуть вимагати оприлюднення таких документів їх офіційними мовами.

Держави-члени передбачають відповідні санкції за недотримання правил оприлюднення, про які йдеться в цій статті.

Розділ 11 Аудит

Стаття 45

Державі-члену не потрібно застосовувати статтю 2 (1) (в) (ііі) Директиви 84/ 253/ЕЕС (2) до державних ощадних банків, якщо проведення встановленого законом аудиту документів таких суб'єктів підприємницької діяльності, про які йдеться у статті 1 (1) цієї Директиви, покладається на існуючий наглядовий орган таких ощадних банків на час набрання чинності цією Директивою і якщо відповідальна особа дотримується принаймні умов, встановлених у статтях 3-9 Директиви 84/253/ЕЕС2.

Розділ 12 Прикінцеві положення

Стаття 46

Контактний Комітет, заснований відповідно до статті 52 Директиви 78/660/ЄЕС, при проведенні зустрічей у відповідному складі, також має насту­пні функції:

' OJ L65, 14.3 1968, р 8 2 OJ L 126, 12.5 1984, р. 20.

а)   сприяти, не перешкоджаючи положенням статтям 169 і 170 Договору, гармонізованому застосуванню цієї Директиви шляхом проведення засі­дань на регулярній основі, які, зокрема, розглядають практичні пробле­ми, що виникають відносно її застосування;

б)   повідомляти Комісію, в разі необхідності, про зміни або доповнення до цієї Директиви.

Стаття 47

1. Держави-члени надають чинності законам, підзаконним та адміністрати­вним положенням, які їм необхідні для дотримання цієї Директиви, до 31 гру­дня 1990 року. Вони негайно інформують Комісію про це.

2. Держава-член може передбачити, що положення, про які йдеться у пунк­ті 1, спочатку застосовуються до річних звітів та консолідованих звітів за фінан­сові роки, починаючи з 1 січня 1993 року або протягом календарного 1993 року.

3. Держави-члени доводять до відома Комісії тексти основних положень національного законодавства, які вони прийняли в сфері, що регулюється цією Директивою.

Стаття 48

П'ять років з дати, по яку йдеться у статті 47 (2), Рада, діючи відповідно пропозиції, наданої Комісією, вивчає і, якщо потрібно, переглядає всі ті поло­ження Директиви, які передбачають альтернативи для держав-членів, разом зі статтями 2 (1), 27 та 41, у світлі досвіду, набутого при застосуванні цієї Дирек­тиви та, зокрема, в цілях більшої прозорості та гармонізації положень, про які йдеться в цій Директиві.

Стаття 49

Ця Директива адресована державам-членам.

Вчинено у Брюсселі 8 грудня 1986 року

За Раду Президент

Н. ЛОУСОН


<