Вимога обов'язкового формування гарантійного фонду. : - Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського союзу -Вовк- : Книги по праву, правоведение

Вимога обов'язкового формування гарантійного фонду.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 
РЕКЛАМА
<

Відповідно до вищезазначеного пропонується:

з метою часткового реформування законодавства, що регулює діяльність страхових посередників;

з метою поліпшення механізму ведення діяльності зі страхового посередни­цтва в Україні;

з метою усунення існуючих перешкод безпосередньому доступу іноземних страхових посередників до ринку страхових послуг в Україні та спрощення по­рядку їх приходу на ринок;

привести положення постанови Кабінету Міністрів України № 747 «Про впорядкування діяльності страхових брокерів», що регулюють порядок засну­вання та ведення діяльності страховими посередниками у відповідність з ви­могами європейського права, і, зокрема, з положеннями Спільної позиції, за­твердженої Радою 18 березня 2002 року з огляду на прийняття Директиви Європейського Парламенту та Ради щодо страхового посередництва (2000/0213).

Рекомендація до питання 7

Необхідно затвердити положення щодо обов'язкового підтвердження стату­су страхового посередника — нерезидента.

Будь-який страховий посередник, що має намір уперше започаткувати та вести діяльність зі страхового посередництва в іншій державі-члені, ніж держа­ва його приналежності, має повідомити компетентні органи держави принале­жності про такий намір. Причому не має значення, на якому правовому титулі він має намір працювати на ринку:

—   чи то на праві здійснення підприємницької діяльності21;

—   чи то на свободі надання послуг22.

Протягом місяця з моменту такої нотифікації [повідомлення компетентного органу] компетентні органи держави приналежності повідомляють компетентні органи держави чи держав, на території якої (яких) страховий посередник має намір вести діяльність зі страхового посередництва (обираючи спосіб: здійс­нення підприємницької діяльності чи надання послуг), про такий намір та про те, що страховий посередник є належним чином зареєстрованим.

Факт підтвердження реєстрації свідчить також і про відповідність страхово­го посередника всім професійним критеріям.

Страховий посередник має право започатковувати свій бізнес через місяць після дати інформування його компетентним органом держави його приналеж­ності щодо здійснення нотифікації до компетентного органу держави, в якій він має намір вести свою діяльність.

Компетентні органи держави, в якій страховий посередник має намір вести свою діяльність, повинні протягом місяця з моменту нотифікації надати, у разі необхідності, компетентним органам держави приналежності страхового посе­редника Інформацію щодо особливих умов, які застосовуватимуться до діяль­ності цього посередника з огляду на правила концепції «загального блага».

Щодо стосується діяльності страхового посередника — резидента, то до­цільно було б застосовувати таку ж процедуру нотифікації, що використовуєть­ся при започаткуванні та веденні діяльності страховим посередником — нерезидентом.

Відповідно до вищезазначеного пропонується: привести відповідні норма­тивно-правові акти України у відповідність з вимогами європейського права, зокрема з положеннями Спільної позиції, затвердженої Радою 18 березня 2002 року з огляду на прийняття Директиви Європейського Парламенту та Ради щодо страхового посередництва (2000/0213).


<