ПРОФЕСІЙНІ КРИТЕРІЇ : - Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського союзу -Вовк- : Книги по праву, правоведение

ПРОФЕСІЙНІ КРИТЕРІЇ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 
РЕКЛАМА
<

Щодо відповідного рівня знань та навичок страхових посередників.

Очевидно, що для ведення посередницької діяльності у сфері страхування такий посередник повинен мати уявлення про особливості відносин, учасника­ми яких за його допомогою стають страховик та страхувальник. Виникає пи­тання: хто саме повинен мати професійні знання? У яких випадках було б доці­льно запроваджувати обов'язкове підтвердження необхідної кваліфікації, а у яких — поставлена мета (здійснення посередництва у страхуванні) та засоби її досягнення (вимога професійної відповідності) не є співрозмірними17 і слід об­межити коло осіб, на яких така вимога поширюється.

Якщо у випадку, коли страховим посередником є фізична особа, не виникає особливих труднощів визначити, хто саме повинен мати відповідний рівень знань та навичок (за умови врахування тих випадків, коли посередництво не ведеться ним одноособово). У випадку, коли страховим посередником є юри­дична особа, — це питання є спірним, і погляди українських та європейських законодавців на його вирішення дещо різняться.

Зокрема, в Україні Положенням про особливі умови діяльності страхових брокерів18 передбачено необхідність сертифікації страхових брокерів (яка здій­снюється шляхом проходження їх керівниками відповідного курсу навчання та/ або складання іспиту) та внесення їх до державного реєстру страхових брокерів.

17 Не слід запроваджувати «загальної» сертифікації для всіх без винятків осіб, що здійснюють страхове посередництво, оскільки у багатьох випадках це призведе до надмірного та недоцільного ускладнення умов їх діяльності.

Тому, вбачається за доцільне використати надбання Європейського Союзу у вирішенні питання належного рівня компетентності страхових посередників.

За загальним правилом «страхові та перестрахові посередники повинні мати відповідний рівень загальних, комерційних та професійних знань і навичок». Крім того, визначається коло суб'єктів, на яких поширюється це правило. Ними є:

—   управлінський склад посередника — юридичної чи фізичної особи та

—   всі його працівники, безпосередньо задіяні у його посередницькій діяль­ності.

Винятком є фізичні особи — страхові посередники, для яких ведення посе­редницької діяльності носить допоміжний чи разовий характер

При цьому обов'язковою умовою є наявність наступних характеристик:

а)   посередницька діяльність не є основною професійною діяльністю цієї особи;

б)   посередницька діяльність не є основним джерелом доходів цієї особи. Вимоги до рівня та обсягу необхідних знань та навичок залишаються на

розсуд держави здійснення страхового посередництва. Слід звернути увагу на те, що, відповідно до принципу взаємного визнання (Ігшгиаі гесо§пШоп) для держав — учасниць Європейського Союзу менш суворі правила щодо компете­нтності, затверджені однією з них, мають визнаватись як достатні у будь-якій іншій з них, де затверджені більш суворі правила.


<