Рекомендація до питання 5 : - Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського союзу -Вовк- : Книги по праву, правоведение

Рекомендація до питання 5

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 
РЕКЛАМА
<

Українське законодавство містить певні специфічні положення щодо впо­рядкування діяльності страхового посередництва, які, враховуючи економічну ситуацію, що склалась в Україні, а також відносну нестабільність ринку страхо­вих послуг, на даний момент є цілком виправданими.

Однак в той же час ці вимоги створюють суттєві перешкоди безпосередньо­му доступу іноземних страхових посередників до українського ринку страхових послуг. І, беручи до уваги досить низьку місткість українського перестрахового ринку, доцільно було б у майбутньому обрати підхід до поступової лібералізації цього ринку.

В Європейському Союзі питання доступу страхових посередників-нерези-дентів регулюються положеннями Директиви 77/92/ЕЕС від 13 грудня 1976 року щодо заходів, спрямованих на спрощення ефективного користування свободою здійснення підприємницької діяльності та свободою надання послуг у діяльності страхових агентів та брокерів (ех І8ІС Огоир 630) та, зокрема, перехідні заходи щодо такої діяльності.

Крім того, застосовується також принцип недискримінації, який полягає у забороні будь-якої дискримінації щодо здійснення підприємницької діяльності та надання послуг за ознакою національності [приналежності]»11.

Передбачено також обов'язок держав-членів Європейського Союзу вжити відповідних заходів, спрямованих на забезпечення здійснення на їх території підприємницької діяльності та надання послуг фізичними особами та компані­ями і фірмами, які бажають самостійно вести діяльність, визначену у статті 2 Директиви [діяльність страхових посередників]12.

Таким чином, передбачено два способи ведення посередницької діяльності як фізичними, так і юридичними особами:

—   здійснення підприємницької діяльності, що має характеристики:

—   постійності, тривалості, періодичності, регулярності посередництва;

—   присутності на території держави ведення посередницької діяльності;

—   надання послуг, що має характеристики:

—   тимчасовості ведення посередницької діяльності на території відповід­ної держави, як з присутністю на території держави, де ведеться посеред­ницька діяльність, так і без такої присутності.

Українським аналогом «здійснення підприємницької діяльності» у даному випадку є закріплений на законодавчому рівні механізм здійснення посеред­ницької діяльності через відкриття постійного представництва (філії). Надалі доцільно було б дозволити страховим посередникам — нерезидентам користу­ватись «свободою надання послуг», що реалізуватиметься у тимчасовому здійс­ненні посередницької діяльності без обов'язкового відкриття постійного пред­ставництва в Україні. Цей механізм буде більш привабливим для іноземних перестрахових брокерів.

Запорукою ж належного ведення посередницької діяльності будуть вимога дотримання належних професійних критеріїв13 та вимога дотримання належної процедури приходу на ринок14.

Відповідно до вищезазначеного пропонується: привести положення Закону України «Про страхування», що регулюють питання ведення діяльності страхо­вими посередниками — нерезидентами (ч.9 статті 15), та відповідні положення постанови Кабінету Міністрів України № 747 «Про впорядкування діяльності страхових брокерів» у відповідність з вимогами європейського права, зокрема з положеннями Глави 3 Розділу НІ Частини Третьої Договору про заснування Європейського Співтовариства, якою визначено основні умови реалізації «сво­боди надання послуг», та Директивою Ради 77/92/ЕЕС.


<