3. Невизначеність правил роботи з похідними фінансовими документами : - Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського союзу -Вовк- : Книги по праву, правоведение

3. Невизначеність правил роботи з похідними фінансовими документами

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 
РЕКЛАМА
<

Концепція правового регулювання деривативів в Україні не відповідає кон­цепції, яка застосовується в ЄС. В Україні порядок випуску та обігу деривативів врегульовано в межах автономного поняття «похідні цінні папери», в той час як в ЄС ці питання стосовно деривативів регулюються в межах двох різних інсти­тутів права. З одного боку, це цінні папери («цінні папери, що підлягають віль­ному обігу» (емісійні) та інструменти грошового ринку (неемісійні)), а з іншо­го — «інструменти, еквівалентні фінансовим ф'ючерсам». Доцільність такого поділу обумовлена тим, що всі деривативи (похідні фінансові інструменти) хоч і мають однакове фінансове походження, все ж таки доволі різноманітні за правовою природою. Тому їх обіг має регулюватися в межах різних інститутів права. Поряд з тим в ЄС дозволяється визначення фінансових інструментів, що використовуються в національному законодавстві для Інших цілей, таких як оподаткування.

Відповідно до Закону про цінні папери та фондову біржу31 цінні папери — це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, ви­значають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і пе­редбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих доку­ментів, іншим особам. В Україні можуть випускатись наступні види цінних па­перів: акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання республіки, ощадні сер­тифікати, інвестиційні сертифікати, векселі, приватизаційні папери32.

Відповідно до Правил випуску та обігу фондових деривативів33 похідними цінними паперами є цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, визначеного договором (контрактом), цінних паперів інших фінансових та/або товарних ресурсів. На даний момент регулюються як похідні цінні папери (деривативи): форварди, ф'ючерси, опціони, варанти.

Відповідно до тих же Правил варант є різновидом опціону на купівлю, який випускається емітентом разом із власними привілейованими акціями чи обліга­ціями та надає його власнику право на придбання простих акцій даного еміте­нта протягом певного періоду за певною ціною. Відповідно Правил для реєст­рації випуску варатів емітент подає до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку такі документи: заяву, зразок сертифіката варанту, зареєстро­вану інформацію про випуск цінних паперів, які є базовим активом, річний звіт за попередній рік та (при наявності) останній після річного піврічний звіт34. Недоліком даної норми є те,' що цей пакет документів не забезпечує інвестору реальної можливості об'єктивно оцінити активи та пасиви, фінансовий стан, прибутки та збитки та плани емітента, а також права, пов'язані з цими цінними паперами.


<