1. Потреба уточнити закон про фінансові послуги щодо кола осіб, на яких він поширюється : - Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського союзу -Вовк- : Книги по праву, правоведение

1. Потреба уточнити закон про фінансові послуги щодо кола осіб, на яких він поширюється

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 
РЕКЛАМА
<

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»22 регулює відносини, що виникають між учасниками на ринку фінансових послуг. Відповідно до цього Закону фінансові послуги нада­ються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності23. Фінансовими послугами вважаються24:

1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форм забезпечення розрахунків;

2) довірче управління фінансовими активами;

3) діяльність з обміну валют;

—   залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх по­вернення;

—   фінансовий лізинг;

—   надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту;

—   надання гарантій та поручительства;

—   переказ грошей;

—   послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпе­чення;

—   торгівля цінними паперами;

—   факторинг;

—   інші операції, які відповідають критеріям, визначених у пункті 5 частині першої статті 1 цього Закону.

Але в даному переліку враховані не всі види фінансових послуг, що надають фінансові установи

Розділ шостий цього Закону передбачає обов'язкове ліцензування наступ­них послуг25:

—   страхової діяльності;

—   діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення;

—   надання фінансових кредитів;

—   діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

Основним недоліком Закону є відсутність будь-яких винятків стосовно надання фінансових послуг на тимчасовій основі (наприклад, на сьогодні в українському законодавстві немає однозначної відповіді на питання, чи надає українське підприємство фінансові послуги у випадку надання разової позики, або у випадку коли воно виступає гарантом чи поручителем).

Тобто питання полягає в законодавчій невизначеності норми, яка б перед­бачала необхідність надання ліцензії тільки тим юридичним та фізичним осо­бам, які здійснюють надання фінансових послуг на постійній професійній основі або якщо це є для них основним родом занять.

Для усунення даного непорозуміння є потреба ввести розумні обмеження стосовно випадків надання фінансових послуг на тимчасовій основі зокрема.

Таким чином, українське законодавство не містить норм, які б чітко визна­чали, що отримання ліцензії необхідне тільки тим юридичним та фізичним особам, які здійснюють надання фінансових послуг на постійній професійній основі або якщо це є для них основним родом занять.

Недоліки Закону про фінансові послуги полягають в тому, що у ньому не передбачені випадки, за яких даний Закон не застосовується, і, як наслідок, спостерігається необгрунтоване надмірне регулювання певних видів діяльності.


<