1. Вимога щодо подання документів для видачі банкам банківських ліцензій, обґрунтованої необхідності в яких немає. : - Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського союзу -Вовк- : Книги по праву, правоведение

1. Вимога щодо подання документів для видачі банкам банківських ліцензій, обґрунтованої необхідності в яких немає.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 
РЕКЛАМА
<

Перелік документів, що необхідні для отримання банківської ліцензії, міс­титься в главах 6 та 7 постанови Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року № 275 «Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окре­мих операцій».

В цих главах документи, що подаються для отримання банківської ліцензії, поділяються на основні та спеціальні. До основних належать:

а)   клопотання банку про видачу банківської ліцензії за підписом голови правління банку (додаток 2);

б)   інформація про керівників банку, зазначених у підпункті «г» пункту 3.1 цього Положення, яка подається за формою, встановленою в додатку 4, яка повинна бути засвідчена Операційним управлінням Національного банку (по банках, кореспондентський рахунок яких відкрито в Опера­ційному управлінні Національного банку) або територіальним управлін­ням за місцезнаходженням банку згідно з вимогами Інструкції з діловод­ства в центральному апараті та установах Національного банку України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 4 лютого 2000 року № 40. Крім того, зазначена інформація засвідчується відповідним підрозділом банку, який займається кадровими питаннями;

в)   відомості про забезпеченість банку належним банківським обладнанням, комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням та комунікаційни­ми засобами, що відповідають вимогам Національного банку, потрібним для здійснення банківських операцій;

г)   документ на право власності на приміщення (свідоцтво про власність, цивільно-правові угоди, що підтверджують право власності) або договір оренди на приміщення, в якому буде розміщено банк на строк не менше п'яти років;

ґ) відомості про відповідність технічного стану та організації охорони при­міщень банку вимогам нормативно-правових актів Національного банку.

До спеціальних документів належить план (бізнес-план), що визначає види діяльності згідно з банківською ліцензією на поточний рік та стратегію діяль­ності на наступні три роки (у розрізі кожного року окремо), який має містити:

—   розрахунок балансового звіту (за формою № 11 (місячна) на кінець кож­ного фінансового року за підписом голови правління і головного бухгал­тера банку;

—   розрахунок звіту про фінансовий результат (за формою № 2-КБ) усієї діяльності банку та окремо за кожним видом діяльності на кінець кож­ного фінансового року за підписом голови правління і головного бухгал­тера банку;

—   опис банківських операцій з обґрунтуванням їх економічної доцільності (економічного ефекту);

—   коло клієнтів, яких банк має намір залучити з метою обслуговування;

—   розрахунок прибутковості всієї діяльності банку та за кожним видом діяльності окремо на кінець перших трьох років за підписом голови прав­ління і головного бухгалтера;

—   економічне обґрунтування прогнозних показників розрахунку балансо­вого звіту та розрахунку звіту про фінансовий результат (опис джерел залучення та спрямування коштів, фінансових результатів діяльності, формування фондів та резервів у розмірах, потрібних для покриття мож­ливих збитків, прогнозний розрахунок дотримання економічних норма­тивів);

—   опис та дані про управлінську та організаційну структуру банку (підроз­діли, у тому числі підрозділи внутрішнього аудиту та з питань аналізу та управління ризиками, їх підпорядкованість, порядок прийняття рішень);

—   внутрішні положення про правління (раду директорів) банку, а також відповідні внутрішні положення, що регулюють виконання ним опера­цій, право на здійснення яких надає йому банківська ліцензія Націона­льного банку. У разі внесення змін до внутрішніх положень, які надава­лися банком при отриманні банківської ліцензії, змінені положення банк має подавати до територіального управління за його місцезнаходженням та до Генерального департаменту банківського нагляду в двотижневий строк з дня внесення змін до них.

Як бачимо, перелік документів є дуже великим. Саме подання бізнес-плану може викликати певні труднощі, оскільки банківські показники, які зазнача­ються в ньому, є доволі динамічними, а джерела залучення коштів в процесі банківської діяльності залежно від їх доходності можуть змінюватись. Тому на сьогоднішній день ця норма може розглядатися як стримуючий фактор роз­витку банківської діяльності в Україні навіть на першій стадії її становлення, тобто на стадії створення банку.

В праві ЄС це питання врегульовано в статтях 4—17 Директиви 2000/12 Європейського парламенту та Ради від 20 березня 2000 року щодо започатку-вання діяльності кредитних установ та її ведення. В них встановлюється пере­лік основних вимог для отримання ліцензії. Крім таких основних вимог до кредитної установи, як розмір початкового капіталу, власних коштів, визнача­ється необхідний документ, який потрібно пред'явити для отримання ліцен­зії — програма діяльності (рго§гатте оГ орегаІіот/рго§гатте сГасІіуіІез). В програмі діяльності повинна міститися інформація про види діяльності, які установа планує здійснювати, та організаційну структуру установи.

Прикладом застосування цього положення директиви може виступити фран­цузьке право, яке відповідає стандартам та духу права Європейського Союзу. Французький закон встановлює, що в програмі діяльності установа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, повинна зазначити:

—   опис та обсяг операцій, які установа бажає здійснювати, та коло клієнтів;

—   інформацію про керівництво (організаційна структура керівництва уста­новою, відповідальні особи (прізвища та відповідальність керівників уста­нови та її департаментів) з наданням їх сиггісиїит уііае);

—   людські ресурси (чисельність робітників з можливим збільшенням про­тягом трьох років та фонд заробітної плати);

—   опис технічних, бухгалтерських та інформаційних засобів, необхідних для початку здійснення діяльності (комп'ютерна техніка, інформаційні мережі, доступ до мережі Інтернет). Також потрібно зазначити назву суб'єктів, що надають такі послуги та підрядників з основними характе­ристиками укладених з ними контрактів (тривалість, відповідальність сторін, умови розриви контракту);

—   деонтологічні заходи;

—   здійснення діяльності за кордоном (чи передбачається вільне надання послуг або відкриття структурного підрозділу на території іншої держа-ви-члена ЄС або на території третьої країни).

Отже, приклад Франції яскраво ілюструє, що бізнес-план та програма діяль­ності не є тотожними поняттями — бізнес-план спрямовано на визначення економічних показників, в той час як програма діяльності в більшій мірі описує організацію установи та її майбутні дії.


<