Страхові компанії : - Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського союзу -Вовк- : Книги по праву, правоведение

Страхові компанії

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 
153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 
170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 
187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 
204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 
221 222 223 224 225 226 227 
РЕКЛАМА
<

Що стосується страхових компаній як інвесторів на РЦП, то вони виступа­ють у ролі інвесторів лише в обсязі передбачених на на це коштів. Відповідно до ст. 2 Закону України від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі — Закон про страхування) страховими компаніями (страховиками) визна­ються фінансові установи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом Украї­ни від 19 вересня 1991 року № 1576 «Про господарські товариства» з урахуван­ням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановле­ному порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється ви­ключно страховиками — резидентами України. В окремих випадках, встановле­них законодавством України, страховиками визнаються державні організації, які створені і діють відповідно до Закону про страхування. У цьому разі вико­ристання слів «державна», «національна» або похідних від них у назві страхови­ка дозволяється лише за умови, що єдиним власником такого страховика є держава. Слова «страховик», «страхова компанія», «страхова організація» та похідні від них дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Для здійснення страховими компаніями івестиційної діяльності на РЦП За­коном про страхування передбачено формування страхових резервів. Кошти страхових резервів повинні розміщуватися з урахуванням безпечності, прибут­ковості, ліквідності, диверсифікованості та мають бути представлені активами передбачених Законом про страхування категорій. До однієї з таких категорій Закон про страхування відносить акції, облігації та цінні папери, що емітують­ся державою. Відповідно до п. З Положення про порядок формування, розмі­щення та обліку страхових резервів з видів страхування інших ніж страхування життя затвердженого 26 травня 1997 року № 41, у відсотках, що передбачають одержання доходів — не більше 40, в тому числі:

—   акції, які не котируються на фондовій біржі, — не більше 15, з них акції одного емітента — не більше 2;

—   акції, які не котируються на фондовій біржі, — не більше 5 одного емі­тента;

—   облігації — не більше 5, з них облігацій одного підприємства — не більше 2.

Індивідуальні учасники (приватні особи) теж можуть виступати в ролі інве­сторів на ринку цінних паперів. Однак у більшості випадків такі інвестори біль­ше зацікавлені в отриманні прибутку з цінних паперів та у збереженні вкладе­них активів. Як свідчить світова практика, індивідуальні інвестори в силу своєї розрізненості фактично не мають змоги реалізувати своє право на управління акціонерним товариством.


<