2. ОСНОВНІ КРИМІНОЛОГІЧНІ РИСИ ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ І ПОТЕРПІЛОГО

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 

 

Структура особи злочинця складається з соціально-демог-

рафічної, кримінально-правової і морально-психологічної

характеристик.                         •'

 

Переважна частина тяжких насильницьких злочинів про-

ти життя й здоров'я особи скоюється чоловіками. Але спос-

терігається тенденція до постійного зростання жіночої на-

сильницької злочинності, що відзначалося і раніше (Б.В.

Волженкін, Е.П. Побігайло, С.В. Трофімов та ін). При цьо-

му слід уточнити, що якщо у скоєнні вбивств за обставин,

які обтяжують вину, жінка відіграє роль або підбурювача чи

підсобниці, то при учиненні вбивств за обставин, що пом'як-

шують вину, і тяжких тілесних ушкодженнях вона є виконав-

цем злочину. Як правило, дії жінок — це реакція у відповідь

на протиправну або віктимну поведінку потерпілих — чо-

ловіків (бійки, розвалення сім'ї, аморальність, антисуспіль-

на поведінка, приниження гідності на ін.). Правильно зазна-

чається.в літературі, що більш висока імовірність настання

"злочинного фіналу" спостерігається у випадках конфліктів,

які виникають не із зовнішніх об'єктивних причин, а через

особисті характеристики їх учасників [І].

 

На жаль, ці обставини розслідуються не як слід. Як пра-

вило, береться до уваги лише частина причинно-наслідко"

вого ланцюга — фактична сторона скоєного злочину.

 

За віком найбільш висока кримінальна активність відзна-

чається: по вбивствах (ст. 93 КК) — 19-25, 30-40 років, (ст. 94

КК) —30-40, 41-50 років; по тяжких тілесних ушкодженнях

(ст. 101 КК) —26-40 років. Висока кримінальна активність

зазначених вікових груп по вбивствах за обставин, що обтя-

жують провину злочинця, пояснюється мотивами скоєння зло-

чину у молодому віці: корисливість, хуліганські побудження,

вчинення інших злочинів і протиправних діянь. Для вікової

і рупи 30-40 років характерне алкогольне обтяження, сімейно-

і юбутові чвари, судимість тощо. Сказане стосується і характе-

ристики іншої категорії вбивць (ст. 94 КК), Тут кримінальна

ні їсть захоплює вікові групи від ЗО до 50 (60%) років, взае-

[ііосини яких з середовищем, в якому вони мешкають,

.характеризуються сталою криміногенністю, хронічним алко-

голізмом, психопагіями особистості тощо,

 

Зростає число неповнолітніх, які учиняють тяжкі тілесні

ушкодження.

 

За тяжкими тілесними ушкодженнями криміногенна ак-

тивність має значне "розкидання" вікових показників, але

понад 50% з них скоюється особами віком 26-40 років. Це

закономірно, оскільки напруженість відносин у сімейно-по-

бутовій сфері обумовлюється алкоголізацією злочинців і

потерпілих, яка у ці роки набуває "злоякісного характеру"

(агресивність, ревнощі, помстливість та ін.). Ці дані ще раз

підтверджують раніше сформульоване положення, що пре-

людія до злочину тягнеться місяцями, а то й роками. Вона

нерідко відома багатьом суб'єктам боротьби зі злочинністю,

але радикальних заходів не вживається. Самг в цьому криєть-

ся один з резервів попередження тяжкої насильницької зло-

чинності проти життя й здоров'я особи [2].

 

Існувала думка, що у злочинців-насильників освітній

рівень не високий. Це діставало підтвердження при кри-

мінологічних дослідженнях 70-80-х років (151. Але у на-

ступні роки констатується значне підвищення освіти зло-

чинців. Понад 60% з них мають середню або спеціальну

середню освіту.

 

Певні риси до соціального портрета злочинців додають

відомості про їх сімейний стан. Особи, які учинили кваліфіко-

ване вбивство (ст. 93 КК), здебільшого не мають сім'ї. Близько

50% холостих серед осіб, засуджених за ст. 101 КК (тяжкі тілесні

ушкодження). Значна частина злочинців розлучена.

 

Соціальний стан осіб до скоєння злочину також має пев-

не значення у причинному ланцюгу. Понад 50% злочинців

надень скоєння злочину не працювало і не вчилося. Це осо-.

би молодого і середнього віку, які зловживають спиртними

напоями, негативно себе поводять, не мають будь-якої про-

фесії, створюють постійно криміногенні ситуації. За соціаль-

ним станом і за родом заняття серед винних виділяється гру-

па робітників і працівників сільського господарства, тобто

так звані працівники некваліфікованої праці. Їх частка у

структурі злочинців дорівнює десь 40%. Істотне зниження

цього рівня (раніше було до 80%) пояснюється тим, що багато осіб молодого віку, у минулому зайняті некваліфікова^

ною працею, зараз частково г.ерейшли до категорії служ-

бовців різних фірм, малих підприємств, кооперативів, об'єд-

нань тощо. Неможливо не помітити, що у структурі

злочинців, особливо вбивць, майже немає кваліфікованих

робітників, службовців, учнів та інших категорій населення.

 

Спостерігається також підвищення у структурі насиль-

ницьких злочинів частки осіб без певного місця мешкання і

заняття. Наприклад, у 1982 р. понад 33% винних у скоєнні

злочину ніде не працювали й не вчилися. Щоправда, у 1988 р.

цей відсоток знизився наполовину, але вже у 1993 р. він зріс

майже у три рази і складав близько 50% усіх злочинців.

 

Відомо, що гереважна частина насильницьких злочинів

проти особи здійснюється місцевими жителями і за місцем

проживання громадян. Нині майже кожне п'яте вбивство,

кожне четверте тяжке тілесне ушкодження зі смертельним

наслідком і кожне друге-третє тяжке тілесне ушкодження без

такого результату вчиняється або на вулицях, або в інших

громадських місцях (двір, під'їзди, сквери, дім, квартири

тощо). І все це коїться на тлі значного сплеска вуличного

хуліганства. Існує прямий зв'язок між динамікою хулігансь-

ких проявів і вуличною насильницькою злочинністю проти

особи. Кримінологами давно помічено: послаблення бороть-

би з хуліганством спричиняє зростання тяжких насильниць-

ких злочинів і навпаки. На думку деяких учених, чим вищий

рівень і тенденції хуліганства, тим значніші показники на-

сильницької злочинності зі зрушенням на один-два роки {12].

Близько 80% засуджених, які відбувають покарання за скоє-

ння тяжких злочинів проти особи і громадського порядку, в

інтерв'ю заявили про неодноразове використання насиль-

ства, участі у бійках у своїй "дозлочинній деяльності" [19].

 

Заслуговує на увагу і така соціально-демографічна озна-

ка злочинців, як етнічна належність. Зараз проблема "закор-

донної" злочинності набуває в Україні тривожного харак-

теру. "Гастролери", переважно мешканці кавказьких

республік, вчиняють багато злочинів, у тому числі вбивства

і і нжкі тілесні ушкодження.

 

Серед морально-психологічних рис особистості злочинців

помітні такі: алкогольне обтяжнення (70-90%), імпульсивність, примітивність потреб, психопатичні властивості, різні психічні

аномалії, які мають соціальне та біопсихологічне походження.

Так, за здобутими нами відомостями, при проведенні судово-

психіатричних експертиз по кримінальних справах, більш як

третина злочинців-вбивць мали травми голови, на основі чого

виникли відхилення психіки (агресивність, дебільність, по-

мстливістз», надмірна підозра, помисливість, грубість, бру-

тальність тощо). Не виключено, що ці явища мають своїм дже-

релом хронічний алкоголізм, наркотизм, неодноразову

судимість та ін. І все ж психологічні риси виявлено у більш як

50% вбивць, засуджених за ст. 96 КК, у 26% вбивць, які відбу-

вають покарання за ст. 94 КК, і у майже 10% осіб, дії яких ква-

ліфіковані за ст. 101 КК України.

 

Зміст мотивів злочинів стає конкретнішим, якщо аналі-

зувати види зв'язків між злочинцем і потерпілим. Близько

50% потерпілих при вбивствах без обтяжуючих обставин

посідають подружжя, колишнє подружжя, особи, які пере-

бувають у фактичних шлюбних відносинах. Це нехарактер-

но для кваліфікованих видів вбивств, хоча й тут кожний

щостий потерпілий — подружжя або розлучені. Основна маса

потерпілих припадає на осіб, які знайомі із злочинцем

(спільна робота, місце проживання і проводження часу). Вза-

галі мотив при сімсйно-побутових та ситуаційно-дозвільних

злочинах має емоційно-ситуативний характер. Збільшуєть-

ся частка неадекватних гостроті конфлікту, зовні безглуздих

злочинів. Підвищується рівень групової насильницької зло-

чинності проти особи.

 

Як відомо, віктимна поведінка потерпілого, жертви є од-

нією з умов, яка сприяє учиненню тяжких насильницьких

злочинів. Окрім участі у спільних випивках, нетверезого ста-

ну тощо, багато хто з потерпілих напередодні злочину пово-

дить себе агресивно, протиправне, провокаційно і іноді лише

випадок вирішує, хто стане жертвою, а хто злочинцем.

Найбільш віктивними є чоловіки молодшого віку, котрі ніде

не працюють або займаються некваліфікованою працею,

рівню якої відповідає рівень особистості. Поведінка

більшості з них часто відіграє провокуючу роль. Разом із тим

у структурі потерпілих з'явилися особи нових соціальних

верств населення (підприємці, бізнесмени, фермери та ін.).

Збільшується кількість потерпілих серед людей похилого'

віку, пенсіонерів, інвалідів.

Зробимо деякі висновки

Тяжкі насильницькі злочини проти особи на сьогоднішній

день в Україні продовжують відзначатися переважно побу-

товим і дозвільним емоційно-ситуативним характером і ма-

ють тенденцію до збільшення у їх структурі частки так зва-

них безмотивних, неадекватних ситуації і змісту конфлікту,

зовні безглуздих злочинів. Здебільшого ці злочини скоюють-

ся ввечері та вночі, у приміщеннях, у квартирі, будинках,

гуртожитках під час різних сімейних та інших святкувань,

зустрічей, з розлиттям великої кількості спиртних напоїв, з

використанням предметів домашнього побуту, особливо

кухонних ножів, форма і конструкція яких дозволяють на-

носити ними смертельні поранення. Однак позначилося зро-

стання вбивств за наймом, вуличних вбивств і тяжких тілес-

них ушкоджень із застосуванням холодної і вогнепальної, у

тому числі воєнної зброї, гранат тощо. Почастішали факти

учинення злочинів з особливою жорстокістю.

 

Скоєнню зазначених злочинів передують сталі і однора-

зові криміногенні ситуації, в основі яких лежать, як прави-

ло, конфлікти між подружжям, родичами, сусідами, знайо-

мими, особами, які зловживають спиртними напоями. Значна

частина злочинів пов'язана з мотивами ревнощів, помсти,

хуліганських побуджень і так званих на практиці "неприяз-

них відносин", змістом яких часто с ненависть, ворожнеча,

помста, з'аздрість, хуліганські та інші мотиви. Насторожує

зростання групових злочинів.

 

Певні негативні тенденції пов'язані зі змінами у структурі

особи злочинців;Перш за все зростає частка жінок і чоловіків

середнього віку (30-40 років). Спостерігається і певне "омо-

ложення" насильницьких злочинців. Серед винних за со-

ціальним станом і родом заняття домінують особи, які не пра-

цюють і не вчаться, а також робітники некваліфікованої

праці, більшість, яких раніш судима, холості або розлучені.

У загальній сукупності потерпілих значне місце посідають

особи, які зв'язані зі злочинцем сімейно-побутовими або доз-

вільними відносинами. Серед них на першому місці — под-,

ружжя, у тому числі розлучені, родичі, далі — знайомі, сусі-

, ди та ін. і, нарешті, у структурі злочинців позначилася част-

ка "гастролерів" і осіб, котрі прибули в Україну з різних ре-

гіонів СНД.