12.1. Поняття і значення відсутності складу злочину

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 

Елементи та ознаки            Склад злочину — це система оз-

складу злочину   нак, наявність яких дає підстави

визнати діяння злочином. У кримі­нально-правовій літературі нерідко склад злочину визна­чають не як систему, а як сукупність2 ознак (інколи

1              В Україні щорічно виноситься кілька сотень тисяч рішень про

відмову у порушенні та закриття кримінальних справ. Адже, за дани­

ми МВС, щороку в Україні порушується понад півмільйона криміналь­

них справ, а як повідомляє Верховний Суд України, засуджується

менш, ніж двісті тисяч осіб. При цьому, з одного боку, значна кількість

злочинів вчиняється у співучасті — отже, на кожен зареєстрований зло­

чин припадає кілька осіб, а з іншого — немалими є показники множин­

ності, що означає, що одна особа засуджується за вчинення кількох зло­

чинів. Переважна більшість названих рішень здійснюється на підставі

п. 2 ст. 6 КПК України — у зв'язку з відсутністю складу злочину.

2              Див.: Кримінальне право України. Загальна частина / За ред.

М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 2-е вид., перероб. і доп. —

С. 88.

 

Кваліфікація діянь, вчинених за відсутності ознак складу злочину        573

вказують на ці поняття як на рівнозначні1), акцентують увагу на тому, що ознаки складу злочину вказуються лише в кримінальному законі2. Видається, що такі формулюван­ня, принаймні, неточні.

Адже, ознаки складу злочину взаємопов'язані й вип­ливають одна з одної, розташовані в певному порядку, відсутність однієї з ознак означає відсутність складу зло­чину в цілому. Це характерно саме для системних утво­рень. Тому більш прийнятним буде вести мову про те, що склад злочину — це система ознак.

Треба конкретизувати і те, на підставі чого ті чи інші ознаки визнаються ознаками складу злочину, — звідки вони беруться; чи можуть такі ознаки встановлюватися лише в кримінальному законі, чи й визначатися на основі якихось інших джерел; чи можна говорити про відсутність складу злочину у випадку не встановлення ознак, які пря­мо в КК не названі. Видається, що підстав для категорич­них тверджень про те, що ознаки складу злочину встанов­люються виключно в КК, немає. Адже є ознаки, які безу­мовно належать до ознак складу злочину, але в КК про них не говориться нічого. Це, наприклад, причинний зв'язок. Нерідко необхідність для складу злочину тих чи інших ознак виводиться з:

аналізу інших ознак (тих, які названі в законі);

статей КК, які передбачають відповідальність за

інші злочини чи інші види цього ж злочину;

нормативно-правових актів інших галузей права;

позицій правозастосовної практики;

1              Наприклад, Л. Д. Гаухман пише, що склад злочину визначається

як сукупність чи система об'єктивних і суб'єктивних ознак, які харак­

теризують за кримінальним законом суспільно небезпечне діяння як

злочин (див.: Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, тео­

рия, практика. — С. 35).

2              В одному з сучасних підручників відзначено, що склад злочину

утворює лише певна кількість ознак, що встановлюється тільки кри­

мінальним законом (Кримінальне право України. Загальна частина. —

3-є вид., перероб. та доп. / За ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. —

С. 65, 69; див. також: Кримінальне право України. Загальна частина /

За ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 2-е вид., перероб.

і доп. —С. 88.

 

574          Глава 12

—            теоретичних положень.

Тому правильніше було б говорити, що ознаки складу злочину «виводяться» з положень КК, ознаки певного складу злочину встановлюються в ході тлумачення кримі­нально-правових норм, а не завжди прямо в ньому закріп­люються. Тим більше, до вказаних джерел потрібно звер­татися при з'ясуванні змісту ознак складу злочину.

Всього в теорії кримінального права звичайно виділя­ють 20 ознак складу злочину. Слід відзначити, що єдності у тому, які ж ознаки характеризують склад злочину, в кримінально-правовій науці немає. Розбіжності з цього питання виникають, оскільки окремі автори:

не визнають необхідності виділення загального

об'єкта як самостійної ознаки складу злочину;

вважають, що щодо окремих злочинів може мати

місце збіг родового і безпосереднього об'єкта злочину;

предмет злочину характеризують як невід'ємну ча­

стину його об'єкта, яку не слід виділяти окремою ознакою;

потерпілого оцінюють не як ознаку складу злочину,

а як процесуальну фігуру;

емоційний стан суб'єкта злочину — сильне душевне

хвилювання розглядають як окрему ознаку;

причинний зв'язок вважають невід'ємною частиною

суспільно небезпечних наслідків.

Ознаки складу злочину «об'єднуються» у чотири еле­менти складу злочину. Елемент складу злочину — це су­купність ознак, які відносяться до однієї із сторін вчине­ного посягання, характеризують:

те, чому злочином заподіюється шкода, — об'єкт

злочину;

зовнішній (видимий, доступний для споглядання і

встановлення) вияв злочину — об'єктивна сторона злочину;

того, хто вчинив злочин і підлягає за нього кримі­

нальній відповідальності, — суб'єкт злочину;

4)             внутрішні процеси, які відбуваються у свідомості та волі

особи, яка вчиняє злочин, — суб'єктивна сторона злочину.

Таким чином, якщо ознака складу злочину — це його окрема характерна риса (властивість, особливість), то елемент — група ознак.

 

Кваліфікація діянь, вчинених за відсутності ознак складу злочину

 

575

 

Елементи та ознаки складу злочину

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Елементи складу злочину

Ознаки, які характеризують кожний елемент складу злочину

Об'єкт злочину

Загальний об'єкт злочину

Об'єктивні ознаки складу злочину

Родовий об'єкт злочину

Безпосередній об'єкт злочину

Предмет злочину

Потерпілий від злочину

Об'єктивна сторона злочину

Суспільно небезпечне (злочинне) діяння

Суспільно небезпечні (злочинні) наслідки

Причиновий зв'язок між діянням і наслідками

Спосіб вчинення злочину

Час вчинення злочину

Місце вчинення злочину

Обстановка вчинення злочину

Знаряддя (засоби) вчинення злочину

Суб'єкт злочину

Статус фізичної особи

Суб'єктивні ознаки складу злочину

Досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність

Осудність

Ознаки спеціального суб'єкта

Суб'єктивна сторона злочину

Вина

Мета вчинення злочину

Мотив вчинення злочину

 

Поняття відсутності складу злочину

Відсутність складу злочину аж ніяк не означає відсутності усіх обо­в'язкових ознак. Щоб констатувати відсутність складу злочину, досить встановити, що не ви­стачає хоча б однієї обов'язкової ознаки. Причому, вста-

 

576          Глава 12

новивши відсутність якоїсь із таких ознак, інші можна й не визначати — склад злочину все одно буде відсутнім.

Відсутність же факультативних ознак взагалі не повин­на оцінюватися як відсутність ознак складу злочину. Ос­кільки вони факультативні, то й не обов'язкові, їх на­явність не впливає на визнання наявності повного складу відповідного посягання.

Конкретність від-                Не можна вести мову про відсут-

сутності складу зло- ність складу злочину взагалі. Ос-

чину       кільки поняття складу злочину зав-

жди стосується певного виду пося­гання, то й відсутність складу злочину визначається щодо злочину, передбаченого тією чи іншою кримінально-пра­вовою нормою. Звідси випливає, що відсутність складу одного злочину (наприклад, посягання на життя праців­ника правоохоронного органу) зовсім не означає, що скоє­не не є злочином. Адже діяння може містити ознаки яко­гось іншого складу злочину (наприклад, умисного вбив­ства).

Тому, констатувавши відсутність ознак складу зло­чину, потрібно визначити, чи не наявні ознаки іншого злочину чи адміністративного правопорушення, дисцип­лінарного проступку, цивільного делікту.

Відсутність складу              Матеріально-правове значення

злочину як обстави- відсутності складу злочину полягає

на, що виключає про- у тому, що при встановленні такої

вадження в кримі- обставини констатується відсут-

нальній справі     ність підстави кримінальної відпо-

відальності. Звідси випливають і процесуальні наслідки.

Відсутність складу злочину відповідно до п. 2 ст. 6 КПК України є однією з обставин, що виключає провадження у кримінальній справі. Це означає, що у зв'язку з відсутні­стю складу злочину кримінальна справа не може бути по­рушена. Отже, відсутність складу злочину є підставою для відмови у порушенні кримінальної справи. Якщо ж кримі­нальна справа вже була порушена, то вона у зв'язку з

 

Кваліфікація діянь, вчинених за відсутності ознак складу злочину        577

відсутністю складу злочину повинна бути закрита. А це означає, що скоєне не може кваліфікуватися як певний злочин (склад якого відсутній), а повинно бути оцінене як злочин, передбачений іншою кримінально-правовою нор­мою; як діяння, вчинене за обставин, що усувають їх зло­чинність; незлочинне (адміністративне, дисциплінарне, цивільне) правопорушення; правомірна поведінка.

Аналізована обставина має місце, принаймні, у таких випадках:

коли взагалі не встановлена наявність певної обов'яз­

кової ознаки конкретного складу злочину;

має місце малозначність посягання;

діяння вчинене за обставин, які виключають зло­

чинність.