§ 4. Питання латентності і виявлення економічних злочинів : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 4. Питання латентності і виявлення економічних злочинів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Одним із істотних недоліків у боротьбі з економічними злочи­нами є те, що частина їх залишається прихованими (латентними), невиявленими і, таким чином, не розкритими правоохоронними органами. Дана обставина ставить перед криміналістикою важливе завдання, яке полягає у розробці методик не тільки розслідування, а й виявлення латентних злочинів. <

Боротьба з латентними злочинами набуває особливої актуаль­ності у сучасних умовах розвитку економічних відносин, захисту майна від злочинних посягань.

Криміналістичний аспект дослідження латентних діянь міститься у розробленні і вдосконаленні засобів і методів виявлення і наступ­ного розкриття вказаних злочинів. Дослідження даної проблеми ви­магає міжнаукової взаємодії, участі криміналістів, кримінологів, фахівців інших юридичних галузей знань разом з економістами, математиками, кібернетиками тощо.

Розроблені в результаті комплексних досліджень методики раннього виявлення прихованих розкрадань можуть застосовува­тися у діяльності не тільки органів боротьби з економічною зло­чинністю, а й прокурора, що здійснює нагляд за виконанням за­конів про охорону власності, контрольно-ревізійних та інших контролюючих органів.

Криміналістичній практиці відомий так званий економічний аналіз, основна ідея якого полягає у виявленні серед групи одно­рідних підприємств (учасників економічної діяльності) таких гос­подарських об'єктів, функціонування яких за деякими показника­ми відрізняється від більшості учасників даної групи, що відби­вається у системі техніко-економічних показників, за якою можуть простежуватися певні ознаки вчинення злочинів.

 

Поряд з цим розроблена методика економіко-криміналістично-го аналізу, заснованого на ретельному вивченні даних з метою виявлення можливих суперечностей у наявних масивах техніко-економічних показників, які дають достатньо детальну картину даного явища. У зв'язку з цим перспективним є розроблення експрес-методик, які б не вимагали спеціальної кваліфікації користувачів і дозволяли дати загальну оцінку стану об'єкта, що контролюється, наприклад в обстановці опсративно-пошукових чи перевірочних дій слідчого, а також таких, що здійснюються державними органами, наділеними наглядовими та контрольними повноваженнями.

Такий підхід можна назвати математико-криміналістичним, оскільки його основою є достатньо формалізований комплекс ал­горитмів та процедур. Роботи у цьому напрямку вже були апробо­вані, деякі з них дали практичні результати з виявлення ознак ла­тентних розкрадань за допомогою методів теорії розпізнавання образів. Відзначаючи позитивні результати, пов'язані з викорис­танням зазначених підходів, слід вказати на притаманні їм недо­ліки. В основу всіх зазначених підходів покладені ідеї статистично­го аналізу, надійність висновків якого значною мірою залежить від вихідних даних. Оскільки у реальних умовах практичної діяльності такі дані фактично часто не мають повної інформації, то виника­ють проблеми з інтерпретацією отриманих результатів. Вихід з по­дібної ситуації можна відшукати, спираючись на ідеї структурно-лінгвістичного аналізу емпіричних даних і методи теорії штучного інтелекту. У цьому напрямку вже проводяться наукові дослідження. Такі методи добре зарекомендували себе в соціології, психології, медичній і технічній діагностиці, що підтверджує можливості вико­ристання їх у криміналістичних дослідженнях економічних об'єктів.


<