§ 1. Сутність і поняття економічних злочинів : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 1. Сутність і поняття економічних злочинів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Економіка держави являє собою комплекс суспільного вироб­ництва (народного господарства), який містить відповідні галузі (види виробництва, послуг, обміну і споживання). Економіка роз­глядається як сукупність економічних відносин, що склалися пев­ним чином, основу яких складають відносини власності.

Економіка більш-менш підвладна кримінальним проявам під впливом недоліків у системі її регулювання, захисту правовими, кримінологічними та криміналістичними засобами.

До поняття економіки близькі такі поняття, як “сфера еконо­міки”, “сфера економіки та фінансів”, “господарсько-фінансова сфера”, “сфера господарювання” тощо, причому кожне з них має свою специфіку.

Методика розслідування економічних злочинів останнім ча­сом почала висвітлюватись в навчальній літературі. У підручни­ках криміналістики цьому питанню присвячуються глави про розслідування корисливих злочинів у сфері економіки. Так, в одному з них криміналістична характеристика і класифікація розкрадань розглядається у традиційній системі: особливості порушення кримінальної справи; проведення ревізії за вимогою слідчого; планування і організація початкового етапу розсліду­вання; проведення слідчих дій; розслідування деяких видів роз­крадань, що вчиняються службовими особами (розкрадань гро­шей, призначених для видачі заробітної платні; розкрадань, що вчиняються шляхом створення лишків матеріальних цінностей). Приділяється увага виявленню і розслідуванню корисливих зло­чинів в окремих сферах ринкової економіки: 1) у зовнішньоеко­номічній діяльності (незаконні трансфертні угоди, переплата грошових коштів зарубіжним партнерам); 2) у внутрішньоеко-номічній діяльності (розкрадання грошових коштів шляхом їх переведення з безготівки у готівку, незаконне отримання креди-

ту та використання його з корисливою метою, розкрадання гро­шових коштів з використанням підроблених кредитних авізо)'.

Підручник криміналістики, спеціально присвячений розсліду­ванню злочинів у сфері економіки, містить глави про розслідування фальшивомонетництва, хабарництва і корупції, розкрадань у дер­жавному секторі економіки, розкрадань, які вчинено з застосуван­ням авізо, податкових злочинів, шахрайства, вимагательства та ін. Цей підручник є профільним виданням для підготовки працівників служби боротьби з економічними злочинами2.

В роботі навчально-довідкового характеру йдеться про те, що у зв'язку зі зміною форм власності всі злочини, що здійснюються про­ти будь-якого виду власності, належать до економічних злочинів3.

Як бачимо, різні підходи до сутності економічних злочинів і критеріїв їх класифікації вимагають вирішення основоположних проблем розвитку даної галузі криміналістичної методики.

У цьому зв'язку необхідно розрізняти поняття “економічні зло­чини” та “злочини у сфері економіки”.

Стосовно першого з них (економічні злочини) треба враховува­ти процес зміни структури економічної злочинності під впливом докорінних перетворень у сфері економіки, внаслідок чого з'явили­ся злочини, які раніше були властиві країнам з розвинутими рин­ковими відносинами. До таких діянь належать зловживання у сфері приватизації, оподаткування і сплати податків, інвестицій, кредиту­вання, валютного регулювання, зовнішньоекономічної діяльності тощо. Суб'єкти таких злочинів поповнилися “елітним” прошарком криміналітету, тіньового підприємництва, корумпованих служ­бовців. З'являється власна білокоміркова злочинність.

Криміналістичне поняття “економічні злочини” зводиться до того, що під ним слід розуміти корисливі умисні діяння, що вчиня­ються особами, які виконують певні функції у сфері економічної діяльності (виробництво, обслуговування), а також особами, пов'я­заними з регулюванням такої діяльності та контролем за нею.

Розробка і удосконалення методик розслідування економічних злочинів передбачає перш за все чітке визначення даного поняття. Методика розслідування мас враховувати:

сферу економічних відносин державного або приватного

сектора, відносин власності всіх форм, відносин господарюван-

1 Див.: Криминалистика: Учеб. для вузов / Под. ред. Й. Ф. Герасимова, Л. Я. Драп-кина. М.: Вьісш. шк.,1994. С. 378-406.

2 Див.: Криминалистика: Расслєдование преступлений в сфере зкономики / Под ред. В. Д. Грабовского, А. Ф. Лубина. Н/Новгород, 1995.

3 Див.: Салтєвський М. В., Лукашевич В. Г., Глібко В. М. Навчально-довідковий посібник з криміналістики. К., 1994. С. 165.

 

ня (підприємництва) всіх видів діяльності;

предмет посягання (майно різних видів — грошові кошти, валютні кошти, цінні папери, матеріальні цінності);

ненасильницькі дії, а також дії насильницького характеру, що вчиняються з метою задоволення злочинного економічно­го інтересу (протидія законній підприємницькій діяльності, примушування до штучної маніпуляції цінами);

суспільно небезпечні наслідки (матеріальні збитки, мораль­на шкода, підрив ділової репутації підприємців і законних інте­ресів споживачів);

суб'єкта: а) безпосереднього учасника економічних відносин (всіх форм власності і видів діяльності); б) суб'єкта недобросо­вісної конкуренції; в) суб'єкта регулятивної сфери економічної діяльності, наділеного дозвільними і контролюючими повнова­женнями. Такими суб'єктами можуть виступати посадові осо­би, матеріально відповідальні особи і працівники державного і приватного секторів, приватні особи;

потерпілих фізичних та юридичних осіб, яким заподіяна ма­теріальна та моральна шкода;

мотив — в основному корисливий, а в окремих випадках та­кий, що може проявлятися в некорисливих спонуканнях (забез­печити, підтримати ділову репутацію того чи іншого суб'єкта в економічній діяльності або створити її видимість), а також у кон­курентній протидії (розголошення комерційної таємниці) тощо; мету, що розрізняється залежно від особливостей економі­чної сфери, виду діяльності (законній, протизаконній), станови­ща суб'єкта на ринку, тощо.

Що стосується поняття “злочини у сфері економіки”, то його слід розглядати у більш широкому розумінні, як таке, що охоплює не тільки власне економічні злочини, а й ті, які посягають на відношення власності з боку осіб, не наділених функціями службового управлін­ня і розпорядження ввіреним їм майном, “осіб сторонніх”, які вчиня­ють такі корисливі злочини, як крадіжка та інші, а також корисливо насильницькі діяння, що посягають на чуже майно, яке перебуває у момент нападу у тієї чи іншої особи (розбій, грабіж, вимагательство).


<