§ 3. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 3. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Криміналістична характеристика вбивств на замовлення має певні особливості, які стосуються окремих її елементів та зв'язків між ними. При встановленні одного елемента може бути одержа­на інформація про ознаки іншого. Розглянемо основні елементи криміналістичної характеристики даного виду злочинів.

 

Спосіб вчинення. Способів позбавлення життя людини багато, але вбивствам на замовлення притаманний відкритий зухвалий напад на жертву. Спосіб вчинення вбивства може бути небезпеч­ним для життя інших людей: відкрита перестрілка в багатолюдних місцях, використання вибухівки, гранат, вогнепальної зброї, грана­тометів. Може застосовуватись й снайперський постріл у життєво важливі органи. Під час виконання замовлення має місце прагнен­ня знищити тільки замовленого (людину, яку оплатили).

Мафіозні структури віддають перевагу латентним злочинам. Цим можуть пояснюватися випадки втеплення трупів, уторування їх в асфальт, розчинення у кислоті. Професійні вбивства на замов­лення слід шукати у статистиці нещасних випадків: автокатастроф типу “п'яний за кермом”, побутових ушкоджень електрострумом, серцевих нападів тощо.

При реалізації способу вчинення злочину важливу роль відіг­рають дії з його підготовки. Вони забирають багато часу і охоплю­ють дії, пов'язані з пошуком кілера, вивченням жертви, вибором знаряддя злочину, розробкою сценарію вбивства. Ретельно хро­нометрується “життєвий графік” жертви, перевіряється, де і з ким вона проживає, чим займається, з ким зустрічається, її розпорядок дня, наявність охорони та ін.

Спосіб приховання. У більшості випадків злочинець залишає труп на місці вчинення злочину. Майже не буває випадків прихо­вання трупів керівників великих підприємств, фінансово-кредитних установ, “авторитетів” злочинного світу.

Однією з ознак вбивств на замовлення є факт залишення зброї на місці події або під час втечі: без зброї легше втікати. Деякі замов­ники позбавляються і самих кілерів (чи посередників).

Збільшення вбивств на замовлення породжує новий вид кримі­нального бізнесу: “шустовку” зброї. Вона дозволяє знищити на зброї ідентифікаційні ознаки.

Місце вчинення злочину. Більшість вбивств на замовлення вчи­няються за місцем проживання жертви. Злочинці для нападу оби­рають майданчики східців у під'їзді, кабіни ліфтів, територію біля будинку чи під'їзду. “Під'їздні” вбивства завдали тон першим вбив­ствам на замовлення на початку 90-х років.

Місцем вчинення злочину може бути узбіччя дороги. Це місце найбільш часто використовується при застосуванні вибухових при­строїв.

Місце вчинення вбивства на замовлення може не бути зазда­легідь визначеним у випадках, коли використовується валіза-пас-тка, наповнена вибухівкою.

Час злочину. Для нападу злочинці, як правило, обирають ранко­вий час, рідше вечірній. Це пов'язано з чіткою регламентацією ро­бочого дня жертви і системою часових інтервалів виходу з домівки.

Знаряддя злочину. Під час вчинення вбивств на замовлення використовуються вогнепальна зброя, радіокеровані чи контактні вибухові пристрої, гранати. Вогнепальна зброя забезпечується глу­шителями, оптичними і лазерними прицілами, пристроями нічного бачення. Речі господарсько-побутового призначення майже не

використовуються.

Особа жертви. Найчастіше жертвами вбивств на замовлення

стають:

особи, які займають керівні посади у бізнесі (президенти акціонерних товариств, керівники фінансово-кредитних уста­нов, директори великих торгових чи інших комплексів);

представники вищих органів державної влйди і управління; працівники правоохоронних органів (прокуратури, МВС, СБ, судів та ін.);

лідери і члени злочинних угруповань.

Людину вбивають, як правило, не за зроблене, а за те, що вона могла б зробити. Ця людина реально заважає здійсненню планів замовника вбивства. Це може стосуватися сфери політики, бізнесу, кримінального впливу чи особистих стосунків.

Особа злочинця. Вбивство на замовлення характеризується складним злочинним переплетінням: замовник — кілер, або замов­ник — посередник — кілер, або замовник — декілька посередників — кілер. Особливістю вбивства на замовлення є інститут замов­ника. Як замовники виступають комерційні партнери — бізнес­мени, корумповані посадові особи, “авторитети” злочинного світу. Посередник у вбивстві на замовлення здійснює пошук конкрет­ного виконавця, є зв'язуючою ланкою між замовником і кілером. Посередниками можуть бути особи з оточення організатора, під­леглі йому по службі, члени злочинних угруповань. Роль посеред­ника зводиться до того, що він виступає як додатковий засіб захи­сту замовника. Ні кілер, ні замовник не знають один одного. І для того, щоб обірвати сплетіння, іноді знищують посередника.

Хто такі кілери (або ліквідатори, курки)? Кілер — це ан­глійське слово, що означає “вбивця”. У нашій лексиці воно з'яви­лося наприкінці 80-х років. До недавнього часу професія “мок-рушник” — вбивця — не користувалася “повагою” у злочинному середовищі. Сьогодні кримінальний світ стає більш жорстоким, професія кілера перетворюється на одну з “престижних” і високооплачуваних.

 

Існують різні типи кілерів. Вони можуть бути поділені на кілерів-дилетантів і кілерів-професіоналів. Дилетанти характеризуються низькою вартістю послуг. Але їх використання не дає високих гарантій і не виключає помилок: дилетант може вбити не ту люди­ну, лише поранити жертву, залишити докази причетності.

Професіонал йде на справу, коли відчуває майже повну гарантію власної безпеки. Він володіє достатньо високими навиками у “мис­тецтві” вбивати людей, використовує найсучаснішу техніку спосте­реження і радіозв'язку, здійснює заходи щодо підготовки вбивства. Професіонал мусить мати надійну легенду. Ніхто і ніколи не повинен запідозрити у ньому ліквідатора. Він має бути неяскравим, непомітним, розчинюватися у натовпі. Професійного кілера нерідко запрошують з іншого регіону, далекого зарубіжжя чи з країн СНД.

Наймані вбивці-професіонали, в свою чергу, поділяються на кілерів-одиночок, які виконують замовлення від випадку до випад­ку, і кілерів, які перебувають на постійному утриманні того чи іншого злочинного угруповання. Останні одержують спеціальну підготовку, займаються спортом, стрільбою, постійно перебувають у формі. Вони здійснюють вбивства групою по два — три чоловіки.

Для виконання вбивств на замовлення можуть бути завербовані колишні військовослужбовці, які мають досвід інтернаціональних і міжнаціональних війн, працівники МВС, СБ, охоронних підрозділів, майстри спорту (снайпери, сапери, біатлоністи). Сьогодні злочинці роблять спробу змінити типовий зразок кілера. Останнім часом у вчиненні вбивств на замовлення намітилися нові тенденції: до таких вбивств стали залучати жінок.


<