§ 3. Особливості розслідування деяких видів вбивств : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 3. Особливості розслідування деяких видів вбивств

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

У загальній методиці розслідування вбивств виділяють кілька особливих методик, що відрізняються специфікою, яка визначається ситуацією. До них належать: методика розслідування вбивств, що маскуються під нещасний випадок; методика розслідування вбивств за відсутності трупа потерпілого; методика розслідування вбивств, пов'язаних із розчленуванням трупа; методика розсліду­вання вбивств на замовлення.

Кожна з названих методик має особливості в організації про­вадження первісних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів.

Вбивства, що маскуються під нещасний випадок чи самогубство. Найважливішою слідчою дією при розслідуванні таких вбивств є огляд місця події і трупа. При огляді особливу увагу звертають на обставини виявлення трупа, його положення, стан одягу, сліди боротьби чи опору. В ході огляду можуть бути виявлені певні не­відповідності (негативні обставини), характер яких дозволяє вису­нути версію про те, що мало місце інсценування події. До таких належать сліди, що суперечать загальній картині події або явно вказують на те, що подія відбувалася в іншому місці чи мала інший характер. Так, при огляді місця автотранспортної події наявність різаних ран на тілі постраждалого внаслідок наїзду є обставиною, що вказує на вбивство, інсценоване як нещасний випадок. Виявлен­ня посмертної странгуляційної борозни на трупі як наслідок наїзду поїзду також є результатом інсценування і вказує на інший харак­тер події, ніж той, що передбачався. Вбивства, що маскуються під нещасний випадок на виробництві, також вимагають ретельного аналізу слідів при огляді місця події, їх розміщення, співвідношення з частинами механізмів, що рухаються, співвідношення з часом вмикання чи вимикання механізмів. У цих випадках дуже важли­вим є зіставлення показань свідків з результатами огляду і даними судово-медичної експертизи, що можуть виявити невідповідність, яка вказує на вбивство.

При розслідуванні вбивств, які інсценуються під самогубство, дійсна картина того, що сталося, може бути з'ясована внаслідок проведення як невідкладних, так і наступних слідчих дій. Так, при огляді місця події важливо встановити, чи міг загиблий сам собі нанести поранення, зав'язати зашморг (останнє може вказати на фахові навики), чи мають місце сліди боротьби або опору, що знайшли відображення як на трупі, так і в обстановці події (роз­биті меблі, сліди крові на предметах обстановки). У разі застосу­вання вогнепальної зброї важливо встановити дистанцію, з якої був зроблений постріл, виявити на пістолеті сліди пальців руки, що на­лежать потерпілому або іншій особі.

Судово-медичне дослідження трупа дозволяє встановити сліди прижиттєвого або посмертного ушкодження, головним чином странгуляційної борозни. У випадках самогубства шляхом по­вішення слідчим експериментом з використанням вантажу, рівного вазі тіла загиблого, необхідно встановити, чи витримує мотузка вагу тіла.

У практиці розслідування нерідкі випадки, коли особа, яка вчи­нила самогубство, залишає перед смертю листи, записки. Якщо факт написання листа загиблим викликає сумнів, необхідно призначити почеркознавчу експертизу. При розслідуванні самогубства важливо зібрати дані про спосіб життя загиблого, встановити його психоло­гічний стан, з'ясувати, чи не було заяв про прагнення піти із життя. У необхідних випадках можна призначити судово-психіатричну або судово-психологічну експертизу за матеріалами справи.

Вбивства за відсутності трупа потерпілого. У випадках зникнен­ня особи, коли обставини вказують на можливість вбивства, при­водом для порушення кримінальної справи і розслідування є зая­ви чи інші дані про її зникнення. Первісною слідчою дією в цій ситуації є допит заявника і свідків у справі. В процесі допиту з'ясо­вуються час уходу (від'їзду) особи, яка зникла (години і хвилини), можливий шлях її слідування, прикмети зовнішності, одягу, мета уходу (від'їзду), місце, куди особа мала прибути, дані про стан здо­ров'я, психічний стан, настрій. Слід з'ясувати також наявність у зниклого цінностей, грошей, документів, що засвідчують особу, дрібних речей — брелоків, запальничок, ключів та ін.

Оперативним шляхом необхідно перевірити місця можливого перебування особи — місце роботи, проживання, місця проживан­ня родичів і знайомих; лікарняні заклади, морги, місця затриман­ня органами міліції та ін.

Допит свідків має на меті з'ясувати певні дані про зниклу осо­бу, зокрема, її стосунки у сім'ї, наміри виїхати в певному напрям­ку, стосунки із знайомими, друзями, інтимні зв'язки, що прихову­ються. За показаннями свідків можна скласти приблизний марш­рут руху особи до її зникнення і в місцях можливого її перебування провести огляд з метою виявлення трупа. Рекомендується напра­вити окремі запити до місць проживання родичів та друзів зник­лої особи з метою з'ясувати її перебування.

В процесі розслідування слідчий повинен скласти план розшуку трупа відповідно до місця його можливого приховання. Разом із цим, складаючи реєстраційну карту особи, яка безвісти зникла, слідчий ро­бить запити в органи міліції інших областей про можливе виявлення невпізнаного трупа, прикмети якого схожі з прикметами особи, яка зникла. Отже, необхідно вилучити якомога більшу кількість фото­знімків особи, яка зникла, здебільшого близьких до часу зникнення.

 

По злочинах цієї категорії заявники нерідко є особами, які вчи­нили вбивство. З метою встановлення їх можливої причетності слід­чий після порушення кримінальної справи повинен зробити огляд можливого місця події.-Це може бути квартира, надвірні будівлі, підвали, присадибна ділянка. Підставами для огляду можуть бути показання свідків про неприязнені стосунки, погрози, майнові дома­гання тощо. При огляді слід виявляти негативні обставини (пішла взимку до крамниці — шапка і пальто на місці; поїхала до родичів — не взяла носильних речей і взуття), а також на сліди крові, роз­копування в надвірних будівлях і на присадибній ділянці. Так, у справі про зникнення громадянина Б., який начебто поїхав до своєї дочки, слідчий при огляді звернув увагу на свіжопофарбовані панелі кухні в квартирі зниклого. За словами свідків, ремонт був зроблений за тиждень до зникнення особи, при цьому панелі він фарбував сам блакитною фарбою, що різко відрізнялася від ново­го — коричневого — покриття. Проведені соскоби та їх досліджен­ня підтвердили наявність слідів крові. За свідченням свідків, жінка зниклого пересаджувала смородину на ділянці під час її цвітіння, що викликало подив сусідів. При проведенні розкопок було вияв­лено труп.

Вбивства, пов'язані з розчленуванням трупа. При порушенні кримінальної справи, пов'язаної із виявленням частини чи частин трупа, огляд місця події має своєю метою виявлення всіх частин трупа, огляд прилеглої місцевості, пакувальних матеріалів, а також засобів доставки частин трупа до місця їх виявлення. Для виявлен­ня інших частин трупа необхідно надіслати запити до сусідніх об­ластей, вказавши приблизно час і спосіб розчленування. Виявлені частини трупа повинні зберігатися в моргу в період можливого виявлення інших частин. Треба зазначити, що пакувальні матеріа­ли мусять бути не тільки ретельно оглянуті (мали місце випадки, коли на газетах були виявлені адреси причетних осіб), а й сфото­графовані і залучені до справи як речові докази, що можуть бути пред'явлені для впізнання.

Однією з невідкладних слідчих дій при виявленні частин трупа є призначення судово-медичної експертизи, в процесі якої можуть бути поставлені і вирішені наступні питання: 1) чи є виявлене час­тинами тіла людини; 2) чи належать усі виявлені частини одному трупу; 3) стать, вік, зріст потерпшого, чи є ознаки (шрами, татуюван­ня), що можуть сприяти встановленню особи; 4) причина смерті, час настання смерті, прижиттєве або посмертно було зроблено роз­членування трупа; 5) яким предметом завдана смерть, яким знаряд­дям (припустимо) зроблено розчленування трупа, чи залишилися

на кістках І хрящах трупа сліди знаряддя розчленування, що мають індивідуальні ознаки; 6) чи не має особливостей спосіб розчлену­вання трупа, який вказує на фахові навики злочинця; 7) чи не був потерпілий хворим, ознаки захворювання.

Разом з призначенням судово-медичної експертизи мають вико­нуватися дії, пов'язані з ідентифікацією особи загиблого, зокрема, демонстрація фотографії по телевізору, дактилоскопіювання з ме­тою перевірки за криміналістичними облікам попередньої суди­мості, заповнення карти невпізнанного трупа з метою її зіставлен­ня з картами осіб, які зникли безвісти, пред'явлення частин тіла для впізнання особам, які заявили про зникнення їх рідних чи близьких. При встановленні особи вбитого подальші слідчі дії спрямовані на з'ясування його родинних, дружніх, інтимних зв'язків для встанов­лення осіб, причетних до злочину, і місця його вчинення.

В процесі проведення обшуків слід зосереджувати увагу на по­шуку слідів крові, знарядь розчленування, пакувальних матеріалів (їх частин), які в подальшому можуть бути використані для вста­новлення причетності особи до вчиненого злочину. При затри­манні і освіду'вапні підозрюваного необхідно фіксувати увагу на слідах крові, а також слідах боротьби чи опору.


<