§ 5. Система тактичних прийомів: поняття і ознаки. : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 5. Система тактичних прийомів: поняття і ознаки.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Сутність тактичних комбінацій і тактичних операцій

У криміналістичній теорії тактичні прийоми традиційно розг­лядаються ізольовано, а не у певних комплексах чи системах. Разом з тим саме комплексне використання тактичних прийомів слід здій­снювати у процесі тієї чи іншої слідчої (судової) дії. Використання типових систем набагато ефективніше, ніж застосування окремо взятих неузгоджених прийомів.

Система тактичних прийомів — це упорядкована сукупність (комплекс) взаємопов'язаних і взаємообумовлених прийомів, яким притаманні цільова спрямованість і вибірковість у про­цесі їх реалізації.

Вона повинна становити не просту сукупність прийомів, не будь-який їх перелік, а лише таку побудову, що припускає організацію їх у вигляді цілісного утворення, в якому взаємопов'язані компо­ненти посідають відповідне місце у певній послідовності і викону­ють необхідні функції.

Системі тактичних прийомів властиві такі найбільш загальні ознаки:

1) цілісність. Елементи системи повинні бути безпосередньо чи опосередковано взаємопов'язані і вибірково взаємодіяти, тоб­то система має функціонувати як певний цілісний ансамбль. Кожний тактичний прийом повинен посідати своє місце в си­стемі і виконувати необхідні функції. Системі мають бути при­таманні нові інтегральні властивості, які не входять порізно як складові до системи елементів;

2) наявність певної структури, яка передбачає існування відпо­відних підсистем і окремих тактичних прийомів, що залежать від мети і ситуацій. Розташування тактичних прийомів у си­стемі пов'язано з їх тактичною доцільністю і ефективністю використання у певній послідовності;

3) ієрархічність системи тактичних прийомів, яка виступає як компонент більш широкої системи — криміналістичної так­тики. У свою чергу кожний компонент системи тактичних прийомів (огляду, обшуку, допиту, пред'явлення для впізнан­ня та ін.) може розглядатися як система (чи підсистема), ди­ференційована відповідно до мети і ситуаційної зумовленості;

4) множинність опису кожної системи. Система тактичних прийо­мів може співпадати за формою прийомів, але відрізнятися за їх конкретним змістом і особливостями використання.

Існують і специфічні ознаки (властивості) системи тактичних прийомів:

а) цільова спрямованість — відповідність меті процесуальної дії;

б) вибірковість — можливість ефективної роботи тільки у певній ситуації;

в) динамічність і гнучкість — наявність широкого діапазо­ну проявів у своєму конкретному змісті і особливостях викори­стання. Гнучкість системи полягає у зміні лідерства застосуван­ня тактичних прийомів;

г) варіантність — множинність слідчих (судових) дій, а та­кож різноманітних ситуацій, які зумовлюють і варіантність си­стем тактичних прийомів;

ґ) алгоритмічність — своєрідність алгоритмів для слідчої о чи судді у процесі використання тактичних прийомів системи. Вона полягає в тому, що системи припускають певний поря­док використання тактичних прийомів — їх форму, зміст, по­слідовність застосування тощо.

У сучасній криміналістичній тактиці використовуються понят­тя тактичної комбінації і тактичної операції'. Визначення цих по­нять має дискусійний характер.

Тактична комбінація — це певне поєднання тактичних прийо­мів чи слідчих дій та інших заходів, яке переслідує мету вир­ішити конкретне завдання розслідування і зумовлене цією метою і слідчою ситуацією. Тактична операція передбачає поєднання однойменних і різнойменних слідчих дій, а іноді й організаційно-технічних заходів, спрямованих на виконання завдань розслідування в даній слідчій ситуації.

У криміналістичній теорії історія виникнення тактичних комб­інацій пов'язана з концепцією правомірності “слідчих хитрощів” і “психологічних пасток”, що розглядаються як різновиди тактич­них комбінацій. Визначення поняття тактичної комбінації викли­кає заперечення з таких міркувань:

1) має місце гіперболізація “слідчих хитрощів” (“психологічних пасток”); фактично виходить, що “слідчі хитрощі” — це комп­лекси (поєднання) тактичних прийомів. Цим поняттям охоплю­ють і допустимі, правомірні тактичні прийоми, і засоби, дії, які порушують вимоги етичності, і навіть комплекси, групи, сукуп­ності прийомів;

2) недоцільно об'єднувати в одному понятті дві самостійні ка­тегорії — “поєднання тактичних прийомів” (система прийомів) і “поєднання слідчих (або інших) дій” (тактична операція). “По­єднання тактичних прийомів” і “поєднання слідчих (або інших) дій” переслідують різну мету і є нерівнозначними;

3) в етимологічному плані термін “комбінація” тотожній терміну “система прийомів” для досягнення чого-небудь. Тактична комбі­нація можлива лише в рамках однієї слідчої (судової) дії і не допус­кає поєднання з тактичними прийомами іншої процесуальної дії.


<