§ 2. Види та форми взаємодії в процесі розслідування злочинів : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 2. Види та форми взаємодії в процесі розслідування злочинів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Дослідження практики взаємодії правоохоронних органів У процесі розкриття та розслідування злочинів здійснюється в криміналістиці за різними напрямками. При розробці видів та форм взаємодії необхідно враховувати особливості різних злочинів, у тому числі тих, що вчиняються організованими групами.

На практиці склалися та застосовуються певні види взаємодії правоохоронних, контролюючих та інших державних органів у боротьбі зі злочинністю.

Найбільш загальним видом взаємодії є координація діяльності правоохоронних органів. Цей вид взаємодії має широкий характер та спрямований на узгодження у вирішенні загальних питань боротьби зі злочинністю, в тому числі розробки стратегії, тактики та практич­них рекомендацій по боротьбі зі злочинністю, а також її профілакти­ки. Форми взаємодії в цьому випадку специфічні і мають в основно­му організаційний характер. До них належать: міжвідомчі оперативні наради, обмін інформацією, розробка спільних доповідей про стан злочинності, основні напрямки та результати боротьби з нею.

Взаємодія слідчого та оперативних підрозділів у процесі роз­криття та розслідування злочинів є найбільш поширеним та важливим видом взаємодії, необхідною умовою успіху в розкритті зло­чинів. Форми взаємодії слідчого, органу дізнання та оперативно-розшукових органів поділяються на: 1) нормативно-правові, що випливають з положень КПК, законів, які регулюють діяльність органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, прокуратури, та 2) організаційно-тактичні.

1. Перша форма взаємодії стосується питань:

а) передачі слідчому матеріалів про виявлені шляхом опера­тивно-розшукових заходів ознаки злочину для вирішення пи­тання про порушення кримінальної справи;

б) проведення слідчим процесуальних дій одночасно із здійс­ненням органом дізнання узгоджених оперативних заходів;

в) проведення оперативно-розшукових заходів по справі, в якій не встановлена особа, яка вчинила злочин, після передачі цієї справи слідчому;

г) виконання доручень слідчого щодо проведення розшуко-вих дій;

ґ) здійснення заходів щодо встановлення особи, яка підлягає притягненню як обвинувачений після припинення попередньо­го слідства;

д) отримання інформації та документів про операції, рахун­ки, внески, внутрішні та зовнішні економічні угоди фізичних і юридичних осіб.

Особливе значення має взаємодія правоохоронних та контро­люючих органів при розслідуванні злочинів, що вчиняються органі­зованими злочинними групами. В цих випадках здійснюється один з найважливіших видів взаємодії, який полягає в обміні оператив­ною інформацією між спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ та Службою безпеки України.

2. Друга форма взаємодії стосується питань:

а) спільної розробки версій і узгодженого планування слід­чих дій та оперативно-розшукових заходів;

б) організації слідчо-оперативних груп (СОГ), до складу яких входять слідчі та оперативні працівники. Дана форма взаємодії отримала поширення як одна з найбільш ефективних, особливо, коли йдеться про розслідування складних тяжких злочинів, вчинених організованою злочинною групою, багатоепізодної злочинної діяльності.

Поряд з такими нормативно-правовими формами взаємодії, як виконання органом дізнання доручень слідчого щодо проведення слідчих дій, сприяння слідчому при проведенні окремих слідчих дій, передача відповідним спеціальним підрозділам оперативної інфор­мації, документів та інших матеріалів, пов'язаних з організованою злочинністю, слід виділити організаційно-тактичні форми взаємодії, а саме: спільний виїзд слідчого та працівників органів дізнання на місце події, проведення слідчими та працівниками органів дізнання криміналістичних операцій, спільні виїзди слідчих та працівників органів дізнання в інші міста, райони для виконання комплексу слідчих дій, оперативно-розшукових та інших заходів. Розслідуван­ня злочинів, вчинених організованими злочинними угрупованнями, може викликати необхідність виїздів до зарубіжних держав. Взаємодія прокурора із слідчим має місце, коли:

а) прокурор дає доручення та вказівки слідчому щодо кон­кретних справ;

б) слідчий передає кримінальні справи за підслідністю та приймає до свого провадження кримінальні справи;

в) прокурор сам бере участь у розслідуванні та проводить слідчі дії;

г) прокурор бере участь у проведенні окремих слідчих дій. Необхідність наукового забезпечення розслідування визначає види взаємодії слідчого з експертом, фахівцем у відповідних галу­зях знань. Така взаємодія здійснюється в процесі:

а) виконання доручень правоохоронних органів при прове­денні ревізій, перевірок та інших дій щодо контролю за дотри­манням законодавства України;

б) підготовки та проведення огляду місця події; 

в) проведення інших слідчих дій (слідчого експерименту, пе­ревірки показань на місці, обшуку тощо);

г) підготовки та збирання матеріалів для експертного дос­лідження;

ґ) складних експертних досліджень, коли їх попередні ре­зультати потребують уточнення питань, поставлених слідчим, або виникає необхідність у додаткових матеріалах. При розслідуванні злочинів, що вчиняються у сфері економіки, великого значення набуває взаємодія слідчого з установами Націо­нального банку, Антимонопольного комітету, Фонду державного майна, Державної податкової адміністрації, Державної контрольно-ревізійної служби та інших державних органів України, що мають право контролю за дотриманням організаціями та громадянами зако­нодавства. Даний вид взаємодії може здійснюватися в таких формах: а) передачі отриманої при здійсненні контрольних функцій та аналізі інформації, відомостей, що можуть містити ознаки злочинної діяльності;

б) отримання відомостей з автоматизованих інформаційних та довідкових систем і банків даних, що створюються Антимо-нопольним комітетом, Фондом державного майна, Державною митною службою, Державним комітетом статистики, іншими міністерствами, відомствами, банківськими, фінансовими ор­ганами та організаціями, в тому числі інформації про реальні прояви злочинної діяльності;

в) спільної розробки пропозицій, спрямованих на з'ясування

та усунення умов, що сприяли вчиненню злочинів даного виду.

У справах про економічні злочини слідчі податкової міліції здійснюють взаємодію з іншими державними органами стосовно перевірки своєчасності подання документів, пов'язаних з підприєм­ницькою, зовнішньоекономічною діяльністю та ін. Органи Дер­жавної митної служби сприяють проведенню оперативно-розшуко­вих заходів (у зоні митного контролю), проводять перевірку закон­ності дій організацій та громадян, пов'язаних з переміщенням предметів через митний кордон.

При розслідуванні різних видів злочинів залежно від специфі­ки сфери їх вчинення, предмету посягання, злочинних способів, що застосовуються, винних осіб слідчий, орган дізнання взаємодіють з різними державними органами. При розслідуванні злочинів про­ти життя та здоров'я, діянь, пов'язаних із незаконним обігом нар­котичних засобів, психотропних речовин тощо, виникає необхід­ність у взаємодії з медичними закладами, використанні допомоги фахівців-фармацевтів, хіміків, ботаніків, банку даних з цих питань.

Аналогічна ситуація виникає при розслідуванні екологічних злочинів.


<