§ 4. Криміналістичні операції з розкриття та розслідування злочинів : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 4. Криміналістичні операції з розкриття та розслідування злочинів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

КПК визначає види і зміст різних процесуальних дій, що засто­совуються особою, яка проводить попереднє слідство, і називають­ся слідчими діями. Такі дії разом з оперативно-розшуковими захо­дами складають криміналістичні операції, які мають вирішальне значення для розкриття злочинів та їх повного розслідування.

У розслідуванні злочинів виділяють систему слідчих дій, спря­мованих передусім на встановлення фактичних даних криміналі­стичними методами, прийомами та засобами: слідчий огляд, виїм­ка, обшук, допит, очна ставка, пред'явлення для впізнання, відтво­рення обстановки і обставин події (у двох його формах — слідчого експерименту і перевірки показань на місці), призначення експер­тиз, отримання зразків для експертного дослідження та ін.

Дана система пов'язана з процесуальними діями, що відбива­ють стадіі (етапи) руху кримінальної справи: порушення справи, притягнення особи як обвинуваченого, обрання запобіжного захо­ду (накладення арешту, виїмка поштово-телеграфної кореспон­денції), припинення слідства, закінчення слідства та ін. Крім того, проводяться дії, до яких належать: дача окремих доручень, вине­сення постанови про привід свідка або обвинуваченого, винесення постанови про відсторонення від посади та ін. При цьому виді­ляється група процесуальних дій, що закріплює статус учасників процесу, їх права та обов'язки.

Поняття “слідча дія” характеризується обов'язковими умова­ми: законодавчою кримінально-процесуальною регламентацією;

здійсненням її тільки слідчим, дізнавачем або прокурором у ме­жах їх компетенції; проведенням під час розслідування; спрямова­ністю на виконання завдань кримінального судочинства; обов'яз­ковістю процесуального відображення в постановах, протоколах, дорученнях, вказівках, поданнях та вимогах. Зазначені умови складають основу для наповнення слідчих дій криміналістичним змістом, необхідним для розробки і удосконалення методики роз­слідування злочинів.

Для досягнення мети розслідування разом зі слідчими діями зас­тосовуються дії організаційного характеру і оперативно-розшукові заходи, що складають у різних сполученнях (комбінаціях) криміна­лістичні операції. До організаційних дій належать: витребування документів (ст. 97 КПК), відібрання пояснень (ст. 97 КПК), вимо­га про проведення ревізії (інвентаризації) (ст. 66 КПК), залучення понятих (ст. 127 КПК) та інших учасників слідчих дій: переклада­ча (ст. 128 КПК), фахівця (ст. 128' КПК), опечатування описаних об'єктів, предметів, речових доказів, зберігання речових доказів і вилучених цінностей (ст. 79 КПК) та ін.

Оперативно-розшукові заходи органів внутрішніх справ вжива­ються як до порушення кримінальної справи, так і після її порушен­ня. Під час розслідування ці заходи регламентуються відповідни­ми нормами КПК і законів “Про міліцію”, “Про оперативно-роз-шукову діяльність”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”.

Закон “Про оперативно-розшукову діяльність” визначає зав­дання, поняття цієї діяльності, підрозділи, які її здійснюють, їх обов'язки і права, інші повноваження.

Завданнями оперативно-розшукової діяльності є пошук і фікса­ція фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб і груп з метою припинення правопорушень і в інтересах криміналь­ного судочинства, а також отримання інформації в інтересах без­пеки суспільства і держави.

Оперативио-розшукова діяльність являє собою систему гласних і негласних пошукових, розвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних і оперативно-технічних засобів.

Даний закон наділяє підрозділи, що здійснюють таку діяль­ність, певними правами за наявності передбачених законом під­став, зокрема:

      опитувати осіб, використовувати їх добровільну допомогу;

проводити контрольні закупки товарів з метою виявлення фактів протиправної діяльності;

брати участь у перевірці фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій і окремих осіб;

      витребувати і вивчати документальні дані, що характеризу­ють діяльність підприємств, установ, організацій, а також спо­сіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці та вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів;

відвідувати житло та інші приміщення за згодою їх влас­ників або мешканців для з'ясування обставин вчиненого або такого, що готується, злочину, а також збирати відомості про

протиправну діяльність підозрюваних або осіб, щодо яких про­водиться перевірка;

негласно виявляти і фіксувати сліди тяжкого злочину, доку­менти та інші предмети, які можуть бути доказами приготуван­ня або вчинення такого злочину, або отримувати розвідуваль­ну інформацію;

здійснювати візуальне спостереження в публічних місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних і радіопри­ладів, інших технічних засобів тощо. Відповідно до Закону “Про організаційно-правові основи бо­ротьби з організованою злочинністю” спеціальні підрозділи по бо­ротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, Служби безпеки України та їх співробітники мають зокрема право:

заводити оперативно-розшукові справи;

отримувати на письмову вимогу керівників відповідних спеціальних підрозділів від банків, кредитних, митних, фінан­сових та інших установ, підприємств, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи про операції, ра­хунки, вклади, внутрішні та зовнішні економічні угоди фізич­них і юридичних осіб;

проводити перевірки, ревізії і експертизи;

отримувати інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем і банків даних судових, правоохоронних, контролюючих та інших державних органів;

витребувати і отримувати від державних органів, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи;

за письмовим розпорядженням керівника відповідного спеці­ального підрозділу входити на територію, у приміщення, скла­ди і сховища підприємств, організацій, установ (крім інозем­них дипломатичних представництв), незалежно від їх відомчої належності та форми власності, на контрольно-перепускні пункти прикордонних військ і митниць, а також у виробничі приміщення громадян, які займаються підприємницькою діяльністю;

за постановою або з санкції відповідного прокурора (а у не­відкладних випадках — з наступним повідомленням прокуро­ра протягом доби) на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком житла) чи інші сховища, брати їх під охорону, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фізичних і юридичних осіб, вилучати предмети і документи із складанням відповідного акта.


<