§ 1. Сутність криміналістичної характеристики злочинів : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 1. Сутність криміналістичної характеристики злочинів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Проблема криміналістичної характеристики злочинів набуває все більшого значення для розвитку криміналістичної теорії, вирі­шення практичних завдань розслідування злочинів.

Криміналістична характеристика визначається як система відомостей про певні види злочинів, ознаки суб'єкта злочи­ну, його мотиви, предмет посягання, обстановку, злочинні способи, які мають значення для виявлення і розкриття таких діянь криміналістичними засобами, прийомами та методами.

Для розуміння сутності криміналістичної характеристики необ­хідно виходити з того, що в ній відбиваються особливості певно­го виду злочинів, які мають значення для їх виявлення і розкриття. Такі особливості називають криміналістичне значущими.

Для розробки наукових рекомендацій щодо виявлення і роз­криття злочинів, всебічного, повного і об'єктивного дослідження пов'язаних з ними обставин необхідно не тільки узагальнення опе-ративно-розшукового і слідчого досвіду, практики судового розг­ляду (слідчо-судової' практики), а й глибоке комплексне досліджен­ня самих злочинів певного виду, фактологічних та статистичних даних про них. З цією метою з середини 60-х років у процесі науко­вих кримінологічних і криміналістичних досліджень злочинності, окремих видів злочинів почали застосовуватися соціологічні мето­ди. Поряд з вивченням кримінальних справ за спеціально розробле­ними програмами вченими-криміналістами, кримінологами, проце­суалістами, психологами проводилися опитування суб'єктів кримі­нального процесу, а також осіб, засуджених за вчинення злочинів. Таким розробкам сприяли розвиток криміналістичних методів дос­лідження, міжнаукові зв'язки дисциплін кримінально-правової галузі.

Це закономірно привело до необхідності розробки галузевих видів юридичних характеристик відповідних видів злочинів: кри­мінально-правової, кримінально-процесуальної, кримінологічної та криміналістичної. Практичне використання криміналістичної характеристики окремих видів злочинів потребує комплексного підходу, пов'язаного із залученням даних інших видів характери­стик злочинів (табл. 1).

Структурну основу цієї системи складають кримінально-право­ва та кримінально-процесуальна характеристики: система елемен­тів складу злочину і обставин, що підлягають доказуванню, визна­чають тією чи іншою мірою структуру кримінологічної та кримі­налістичної характеристик злочину. Залежно від особливостей того чи іншого виду злочинів структура елементів кримінально-правової характеристики конкретизується включенням відповід­них факультативних елементів, наприклад, предмет безпосереднь­ого злочинного посягання, потерпілий.

У системі, що розглядається, кримінально-правова характери­стика охоплює звичайно тільки сферу виникнення фактичних да­них внаслідок вчинення злочину, допроцесуальний період і саме тому може визначатися як доказова характеристика. В науках кри­мінального права і кримінального процесу проблема характерис­тики тих чи інших видів злочинів знаходить відбиття відповідно у теорії кваліфікації злочинів і теорії судових доказів, вченні про предмет доказування. Тут кримінальне право і кримінальний про­цес виступають як науки, які складають теоретико-правову осно­ву для розробки кримінологічної та криміналістичної характери­стик певного виду злочинів. У свою чергу ці дві характеристики конкретизують кримінально-правову та кримінально-процесуаль­ну характеристики злочинів. Наприклад, кримінологічна характери­стика містить відомості про чинники криміногенності, стан, струк­туру і динаміку певних видів злочинів, криміналістична характери­стика — дані, пов'язані з механізмом слідоутворення у широкому розумінні, його проявом у формуванні певних ознак тощо.

Сутність криміналістичної характеристики полягає в тому, що вона розглядається як система, що містить ознаки і дані про зако­номірні зв'язки слідів, виражені відповідним ступенем вірогідності, встановленої на підставі узагальнення даних матеріалів криміналь­них справ, апробованих слідчою практикою. Такі дані складають основу для побудови систем типових версій, які використовують­ся при вирішенні конкретних слідчих завдань, висуненні робочих версій. У криміналістиці вживались заходи щодо розробки систем визначення характерних особливостей особи, яка вчинила злочин, на підставі аналізу типових слідів, особливостей обстановки в ана­логічних випадках. Розроблено табличні види таких систем, запро­поновані і кібернетичні варіанти на підставі уведення в пам'ять ЕОМ картотеки “доказових прецедентів” та ін. Цей напрямок е перспективним і вимагає подальшого розроблення.

У широкому, загальнотеоретичному плані можна говорити про криміналістичну характеристику злочинів як про систему, що міс­тить сукупність криміналістична значущих ознак. Такий висновок будується на аналізі вже розроблених криміналістичних характери­стик злочинів окремих видів, їх науковому узагальненні, що скла­дає основу для розвитку загального вчення про криміналістичну характеристику злочинів.

Практичне значення криміналістичної характеристики злочинів розкривається в рекомендаціях з встановлення і застосування кри­міналістичне значущих множинностей ознак злочинів різного сту­пеня спільності, які характеризують: найширші множинності зло­чинів, наприклад, злочини проти життя і здоров'я людини, злочи­ни проти власності тощо; групи злочинів, наприклад, вбивства, розкрадання тощо; види злочинів, наприклад, вбивства (при вияв­ленні трупа); розкрадання шляхом присвоєння, розтрати чи зло­вживання службовим становищем тощо', різновиди злочинів, наприк­лад, вбивство (коли особа потерпілого не встановлена); розкрадан­ня на підприємствах того чи іншого виробництва тощо, а іноді з конкретизацією, наприклад, виду продукції, що виробляється і відрізняється технологією (ковбасної, консервної тощо).

Викладене дає підстави для висновку про тс, що криміналістич­на характеристика може розглядатися і застосовуватися: 1) у кон­цептуальному плані усвідомлення і розвитку самої ідеї криміналі­стичного дослідження відповідних видів злочинів з метою побудо­ви описової моделі цих злочинів для розробки відповідних методик їх розслідування; 2) з метою розробки і застосування методик роз­слідування на підставі програм “безмашинної кібернетики” (схеми, таблиці показників статистичних даних); 3) при наявності спеціаль­но розроблених програм слідчих версій із застосуванням комп'ю­терної техніки.


<