3. Джерела і функції тактичних прийомів : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

 3. Джерела і функції тактичних прийомів

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

При формуванні тактичних прийомів криміналістична тактика виходить з галузей наукових знань, що стоять біля джерел їх утво­рення і визначають їх ефективність і раціональність. Дослідження джерел тактичних прийомів дозволить виявити їх наукову спро­можність, природу, оцінити їх можливості.

У генезисі криміналістичної тактики до її джерел традиційно відносять дані таких наук, як логіка, психологія, лінгвістика, соці­ологія, наука управління та ін. Разом з тим розвиток окремих наук, їх інтеграція і диференціація дозволяють виявити нові джерела, що сприяють розвитку і становленню криміналістичної тактики та її ядра — тактичних прийомів (до таких джерел можуть бути відне­сені дані теорії прогнозу, теорії ігор, теорії систем та ін.).

Наукові положення логіки повинні посісти особливе місце при формуванні та використанні тактичних прийомів огляду місця події, допиту в усіх його різновидах, обшуку та інших процесуальних дій. Такі тактичні прийоми, як аналіз слідів та інших речових доказів, їх зіставлення з іншими даними, постановка різноманітних за своєю природою запитань допитуваному чи пред'явлення йому тих чи інших доказів несуть у собі елементи логіки. Закони логіки визна­чають не тільки форму і зміст тактичних прийомів, а й певну по­слідовність їх використання, те чи інше їх поєднання в рамках ок­ремої процесуальної дії.

Важливим теоретичним джерелом тактичних прийомів виступає психологія, її особлива роль визначається тим, що тактичні прийо­ми безпосередньо або опосередковано спрямовані на специфічний об'єкт — психіку людини; їх розробка і побудова ґрунтуються на психологічних особливостях процесів сприйняття, пам'яті, мислен­ня, тих чи інших властивостях і станах; їх зміст і механізм реалізації зумовлені необхідністю здійснення психологічного впливу з метою встановлення психологічного контакту, актуалізації забутого, вик­риття неправди у свідченнях тощо.

Особливий інтерес для розвитку криміналістичної тактики ста­новить соціальна психологія, яка дає відомості про вікові, соціаль­но-психологічні особливості особи, її конформність, схильність до референтної групи (референту), соціальної ролі та ін. Використання даних цієї науки дозволяє більш диференційовано формувати до­статні і необхідні засоби впливу на осіб різних категорій.

Розробка і застосування тактичних прийомів пов'язані з окреми­ми напрямками математичної науки, і зокрема теорією ігор. Вплив теорії ігор на розвиток криміналістичної тактики намітився по­рівняно недавно. Використовуючи математичний апарат, теорія ігор винаходить такі правила поводження у конфліктних ситуаці­ях, які були б найкращими. Ці завдання можуть бути найбільш ефективно вирішені на рівні рефлексивного мислення і управління як ядра теорії ігор. Елементи рефлексивного мислення необхідно більш широко використовувати в процесі обрання і побудови ок­ремих тактичних прийомів, їх систем, прогнозування можливостей їх ефективної реалізації.

Криміналістична тактика пов'язана з наукою управління, її роз­ділом наукової організації праці (НОП). Вона використовує такі по­ложення НОП, як планування діяльності, розподіл сил і засобів, економія часу.

Розгляд НОП як джерела тактичних прийомів уявляється спір­ним. Віднесення окремими авторами НОП до джерел тактичних прийомів пов'язане з тим, що вони ототожнюють організаційні і тактичні способи дії, ставлять між ними знак рівності. НОП може лише сприяти ефективному використанню тактичних прийомів, але не породжувати їх.

Необхідно відзначити, що ізольований розгляд окремих теоре­тичних джерел є умовним. В усіх випадках тактичний прийом має де­кілька джерел. Так, постановка тих чи інших запитань допитувано­му заснована на даних логіки (логічна природа запитання, його вид, форма); психології (запитання є носієм психологічного впливу); лін­гвістики (запитання повинно бути правильно сформульовано з точ­ки зору мовознавства). Пред'явлення доказів базується на даних пси­хології (актуалізувати забуте, викрити неправду тощо); логіки (визначеність і послідовність їх пред'явлення); теорії ігор (обран­ня моменту пред'явлення доказів за допомогою імітації міркувань респондента; прогнозування результату реалізації прийому та ін.).

Джерелом тактичних прийомів можуть стати результати кри­міналістичних наукових пошуків. Як не дивно, але про це джерело забувають самі криміналісти. Сьогодні криміналістична тактика переростає свій традиційний потенціал, а це вимагає не тільки його оновлення, а й побудови систем тактичних прийомів, розробки но­вих способів дії. Криміналістика на основі вивчення і узагальнен­ня слідчої практики розробляє і пропонує найбільш ефективні так­тичні прийоми і засоби.

Джерелом тактичних прийомів може бути і безпосередньо слід­ча чи судова практика. Судово-слідча практика дозволяє нагро­мадити необхідний емпіричний матеріал, узагальнити особливості застосування способів дії, одержати уявлення щодо прогалин і по­милок, апробувати рекомендації криміналістичної теорії.

Тактичні прийоми виконують різноманітні функції і можуть бути підрозділені на загальні (що виходять за рамки ізольованої дії і характерні для низки процесуальних дій) та окремі (притаманні внутрішньому змістові окремої такої дії). Дослідження функціональ­ного призначення тактичних прийомів вимагає розгляду специфіки загальних і окремих функцій.

Загальними функціями тактичних прийомів можуть бути:

пізнавальна;

2)прогностична;

3)комунікативна;

4)регулятивна.

Розглянемо кожну з цих функцій.

Пізнавальна функція тактичних прийомів пов'язана з одержан­ням доказової інформації при виконанні окремих процесуальних дій. Тактичні прийоми за своєю сутністю повинні сприяти пізнан­ню, переслідувати мету ефективного проведення слідчих і судових дій. Пізнавальна функція складається із застосування таких прий­омів, які відповідно до мети дії сприяють виявленню інформацій­ного матеріалу та встановленню істини.

Прогностична функція тактичних прийомів дозволяє слідчому (судді) правильно обрати ті чи інші способи дії, добитися реалізації мети процесуальної дії. Ця функція охоплює три основних напрям­ки передбачення:

власних дій слідчим (суддею);

дій інших учас­ників процесу розслідування (судового розгляду);

3) можливості управління здійснюваною діяльністю.

Комунікативна функція проявляється в процесі спілкування слід­чого (судді) з іншими учасниками в рамках процесуальної дії (допи­ту, очної ставки, пред'явлення для впізнання та ін.). Ця функція так­тичних прийомів включає такі напрямки:

встановлення психоло­гічного контакту;

2) управління спілкуванням з боку слідчого (судді);

3)здійснення психологічного впливу на підозрюваного, обвинува­ченого, свідка чи іншу особу в процесі спілкування;

4) одержання слідчим (суддею) необхідної інформації в процесі спілкування.

Регулятивна функція тактичних прийомів припускає можливість виявляти їх вплив на слідчу ситуацію і ситуацію процесуальної дії, змінювати їх. Правильно обраний тактичний прийом дозволяє регулювати ситуацію в потрібному напрямку (змінювати позицію учасників процесуальної дії, одержувати дані про можливе місце­перебування слідів злочину, засоби їх приховування тощо). В про­цесі використання тактичних прийомів відбувається зміна ситуації, яку вони регулюють.

Тактичні прийоми обираються вільно, застосовуються на роз­суд слідчого чи судді. Разом з тим необхідно враховувати можли­вості саме регулятивної функції тактичних прийомів, пов'язаної з відносною жорсткістю їх застосування.

Тактичні прийоми виконують також окремі функції, зумовлені специфікою процесуальної дії, її цільовою і ситуативною спря­мованістю. Окремі функції являють собою диференціацію тих чи інших загальних функцій, пов'язану зі специфікою слідчої чи су­дової дії (огляду місця події, обшуку, пред'явлення для впізнання, допиту тощо).

Так, у процесі допиту загальні функції тактичних прийомів (пізнавальна і комунікативна) знаходять свій прояв у таких окре­мих функціях, як функція викриття (викриття неправдивої заяви про алібі, встановлення обмови, самообмови тощо); функція спо­нукання (актуалізація в пам'яті забутого, стимулювання до дачі по­казань); функція корекції (усунення перекручень при добросовісній помилці, уточнення показань і усунення суперечностей у них). У ході обшуку як окремі функції можуть бути розглянуті:

діагностич­на (пов'язана з визначенням добровільності видачі об'єктів обшуку);

пошукова (дозволить обрати напрямок пошуку і виявити те, що шукають);

усунення протидії особи, яку обшукують, стимулювання її до спілкування; одержання від особи пошукової інформації тощо.

Тактичні прийоми провадження окремих процесуальних дій мають багатофункціональне призначення. В процесі використан­ня вони можуть виконувати різноманітні функції. Зокрема, пред'яв­лення того чи іншого доказу може бути використано для актуалі­зації в пам'яті допитуваного забутих обставин, викриття неправ­ди, усунення суперечностей в його показаннях та ін. Тактичний прийом, що стосується аналізу слідів на місці події, дозволяє вста­новити більш широкий їх діапазон, причинні зв'язки між ними, відтворити подію, що сталася. Зіставлення окремих предметів може бути ефективним при обшуку як у разі відшукання видозмінених (знищенних) об'єктів пошуку, так і при пошуку об'єктів, прихова­них у спеціальних тайниках.

Окремі тактичні прийоми можуть виконувати свої функції в різних процесуальних діях. Так, постановка тих чи інших питань (нагадуючих, доповнюючих, уточнюючих, контрольних та ін.) використовується в таких діях, як допит, обшук, пред'явлення для впізнання. Роз'яснення необхідності надання допомоги органам розслідування застосовується при допиті, обшуку, слідчому експери­менті. Використання можливостей типових аналогів може бути за­стосовано не тільки у процесі огляду місця події, а й при обшуку.

Видимість функціональної уніфікованості тактичних прийомів створюється схожістю окремих цілей процесуальних дій. Разом з тим та чи інша слідча (судова) дія завжди накладає свій відбиток на функції тактичних прийомів.


<