§ 1. Поняття судової експертизи, її види та значення : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

Популярное за неделю

adhdportal.com

§ 1. Поняття судової експертизи, її види та значення

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

В криштально-процесуальній діяльності спеціальні пізнання використовуються у двох формах: при залученні фахівців у ході окремих слідчих (судових) дій та в межах проведення експертизи. Під час здійснення правосуддя велику допомогу слідству та суду надає судова експертиза.

Судова експертиза — це процесуальна дія, яка полягає в дос­лідженні експертом за завданням слідчого або судді речових доказів та інших матеріалів з метою встановлення фактичних даних та обставин, які мають значення для правильного вирі­шення справи.

Проведення судової експертизи регламентовано Законом Ук­раїни від 25 лютого 1994 р. “Про судову експертизу”, КПК (ст.ст. 75-77; 196-205; 310-312) і Цивільно-процесуальним кодексом Украї­ни — (далі ЦПК) (ст.ст. 57-61). Згідно з чинним законодавством України експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні у справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання (ч. 1 ст. 75 КПК). До спеціальних знань відносяться будь-які знання та уміння об'єктивного характеру, отримані внаслідок вищої професійної підготовки, наукової діяль­ності, досвіду практичної роботи, що відповідають сучасному на­уковому і практичному рівню.

У теорії кримінального процесу та криміналістики

судова експертиза визначається як дослідження, що проводить­ся у відповідності з кримінально-процесуальним або цивільно-процесуальним законом особою, яка володіє спеціальними знаннями у науці, техніці, ремеслі з метою встановлення обста­вин (фактичних даних), що мають значення для справи.

Закон України “Про судову експертизу” визначає поняття судо­вої експертизи як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інфор­мацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.

У ході експертизи на відміну від інших процесуальних дій істот­ні для справи факти можуть встановлюватися при відсутності слід­чого (або суду). Ця особливість дозволяє пояснити, чому законо­давець встановив систему додаткових процесуальних гарантій, дотримання яких покликано сприяти достовірному, повному й об'єктивному встановленню фактів експертом та всебічній пере­вірці його висновків слідчим і судом. Експертизу слід призначати тільки тоді, коли в цьому є дійсна необхідність, коли без відповіді експерта на деякі питання неможливо встановити істину у справі. Недопустимо призначати експертизу для вирішення питань, що потребують таких спеціальних знань, які не виходять за межі про­фесійної підготовки слідчого, прокурора або судді, тобто на вирі­шення експерта не можна ставити питання правового характеру.

Судові експертизи класифікуються за різними підставами. За своєрідністю предмета спеціальних пізнань їх можна розділити на кілька класів: криміналістичні, судово-медичні, судово-психіатричні, судово-психологічні, судово-фармацевтичні та фармакологічні, фізико-технічні, хімічні, товарознавчі, екологічні та деякі інші.

Кожний названий клас можна розділити на роди, види та під­види. Так, всі криміналістичні експертизи поділяються на два роди:

традиційні та нетрадиційні. Традиційні охоплюють такі види екс­пертиз: дактилоскопічну, судово-почеркознавчу, авторознавчу, судово-балістичну, техніко-криміналістичну експертизу документів та ін. Нетрадиційні включають експертизу матеріалів, речовин та виробів (нафтопродукти, пально-мастильні матеріали, лакофар­бові матеріали та покриття тощо), експертизу Грунту, фоноскопіч-ну та фонетичну експертизи та ін.

Найбільш поширеним видом судової експертизи є криміналіс­тична. Криміналістична експертиза — це лабораторне дослідження об'єктів з метою встановлення їх фактичного стану; можливості про­ведення певних дій; обставин, при яких були проведенні дії; невиди­мих слідів зашифрованого змісту; групової належності об'єктів або їх тотожності. Така експертиза вимагає застосування спеціальних криміналістичних знань. Її об'єктами можуть бути тексти та підписи документів, відбитки печаток і штампів, сліди рук, ніг, знарядь зло­му та інструментів, транспортних засобів, зброї, боєприпасів та ін. В залежності від об'єктів дослідження криміналістичні експертизи поді­ляються на почеркознавчу, техніко-криміналістичну експертизу доку­ментів, трасологічну, судово-балістичну та ін.

Судово-медичні експертизи можна розділити на експертизи тру­па, живих осіб, речових доказів. Їх завдання полягають у встанов­ленні причини смерті, характеру та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, визначення групової належності і походження різних виділень організму людини та вирішенні інших питань, що вима­гають застосування судово-медичних знань.

За характером завдань, які вирішуються, та методів дослід­ження судові експертизи можуть бути поділені на ідентифікаційні, класифікаційні та діагностичні. Ідентифікаційні експертизи вста­новлюють індивідуальну тотожність; класифікаційні — визначають групову належність різного роду об'єктів; діагностичні — показу­ють стан різних об'єктів та їх динаміку.

Судові експертизи поділяються на

1) первинні та повторні. Повторні призначаються у разі необґрун­тованості висновку експерта у первинній експертизі або у разі сумніву в правильності його висновку. Вона доручається іншо­му експертові або іншим експертам (ст.ст. 75, 203 КПК);

2) основні та додаткові. Додаткова експертиза призначається, якщо експертиза визнана неповною або не досить ясною, і доручаєть­ся тому самому або іншому експертові (ст.ст. 75, 203 КПК);

3) одноособові та комісійні. Перші проводяться одним експер­том, другі — групою експертів, спеціалістів з однієї галузі знань. Комісійна експертиза може призначатися для вирішен­ня достатньо складних питань або коли мають місце різні точ­ки зору з будь-якого питання;

4) однорідні та комплексні. Однорідною є експертиза, при прове­денні якої використовуються знання з галузі однієї науки. При виконанні комплексної експертизи використовуються спе­ціальні знання різних наук. Це можуть бути медико-криміна-лістичні, психолого-психіатричні, автотехнічні та криміна­лістичні, зоотехнічні та ветеринарні й інші комплексні дослід­ження. Фахівці, які беруть участь у комплексній судовій експертизі і дійшли єдиної думки, складають та підписують спільний висновок. При цьому в акті визначається, у чому кон­кретно полягала роль кожного фахівця. У разі, коли експерти не дійшли згоди, кожний з них складає свій висновок окремо.


<