§ 3. Особливості перевірки показань на місці : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 3. Особливості перевірки показань на місці

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Перевірка показань на місці — це слідча дія, що полягає у зіставленні показань про пов'язані з певним місцем обстави­ни злочину з фактичною обстановкою на цьому місці, пока­заною слідчому в присутності понятих особою, яка дала по­казання, з метою їх достовірності.

Перевірка показань на місці має за мету отримання нових фак­тів і перевірку, уточнення вже встановлених під час розслідування.

Необхідність у застосуванні цієї дії виникає у випадках, коли іншим шляхом, крім зіставлення показань з тим, що є в дійсності на місці події, неможливо переконатися в достовірності таких пока­зань. Зміст перевірки показань на місці полягає в тому, що слідчий пропонує особі, яка була допитана (свідку, потерпілому, підозрю­ваному, обвинуваченому), вказати місце вчинення злочину (чи інше місце), розповісти про цю подію, супроводжуючи у певних випадках свою розповідь демонстрацією своїх дій чи дій інших осіб, і зістав­ляє відомості, одержані в ході перевірки, з реальною обстановкою на місці, з одного боку, і з раніш одержаними показаннями та іншими доказами по справі — з другого. Особа, показання якої перевіряють­ся, дає їх в присутності понятих, показує, де і що відбувалося.

Слідчий у процесі перевірки показань на місці вирішує кілька завдань:

1) переконується в існуванні місця, про яке йшлося в показаннях;

2) перевіряє відповідність опису ознак обстановки в показаннях конкретної особи дійсній обстановці на місці;

3) встановлює наявність слідів чи предметів, які підтверджують зміст показань;

4) визначає напрямок руху учасників досліджуваної події, їх взаємне розташування в той чи інший момент розвитку події злочину;

5) зіставляє опис обстановки на місці і в показаннях підозрюва­них, обвинувачених, потерпілих чи свідків.

Проведення перевірки показань на місці передбачає стадії під­готовки, проведення та фіксації результатів.

Підготовка до перевірки показань на місці включає підготовчі дії, пов'язані із вивченням показань допитуваного, та підготовку, по­в'язану із забезпеченням цієї дії на місці її проведення.

Підготовка до перевірки показань на місці полягає в тому, що слідчий:

1) пропонує особі, показання якої перевіряються, взяти участь у слідчій дії і показати на місці те, про що вона повідомила на допиті; роз'яснює, в чому полягає сутність перевірки пока­зань на місці і яким буде порядок її проведення. Необхідною умовою перевірки показань на місці є добровільна згода на це допитуваного;

2) перевіряє достатність і ступінь конкретності даних про місце, на якому буде проведена перевірка. Якщо цих даних недо­статньо, проводиться додатковий допит певної особи;

3) визначає склад учасників слідчої дії, запрошує до участі у перевірці понятих, роз'яснює їм їх права і обов'язки;

4) готує необхідні науково-технічні і допоміжні засоби, транс­порт;

5) визначає найбільш доцільний час проведення перевірки по­казань на місці;

6) складає план проведення слідчої дії. В плані зазначається: де, коли і з якою метою проводитиметься перевірка, порядок і послідовність дій її учасників.

Складність структури перевірки показань на місці робить її схо­жою на інші слідчі дії—допит, огляд, експеримент, пред'явлення для впізнання, обшук. Перевірка показань на місці включає окремі еле­менти цих дій, у зв'язку з чим її тактика в деякій мірі схожа з такти­кою проведення названих слідчих дій. Однак тактика перевірки по­казань на місці в цілому має свою, притаманну тільки їй специфіку.

Проведення перевірки показань на місці характеризується на­ступними тактичними особливостями:

1) показання повинні перевірятися лише на тому місці, де відбу­валася подія злочину, де йшов (їхав) підозрюваний, обвину­вачений чи свідок до місця події, де він залишив сліди чи зна­ряддя злочину;

2) особа, показання якої перевіряються, повинна сама показу­вати, де і що відбувалося. Така особа дає згоду на перевірку показань на місці;

3) якщо перевіряються показання кількох осіб, кожна з них ви­водиться на місце окремо. Групова перевірка суперечить сут­ності слідчої дії і втрачає своє доказове значення;

4) при перевірці показань на місці неприпустимо відтворювати цинічні дії чи дії, що загрожують безпеці оточуючих осіб, принижують їх честь і гідність. Про такі дії обвинувачений може тільки розповісти на місці;

5) слідчий не повинен допускати в своїх діях чи запитаннях на­відних вказівок чи слів.

Тактика перевірки показань на місці передбачає використання різних тактичних прийомів: постановку уточнюючих, доповнюю­чих чи контрольних запитань; аналіз відповідей особи, показання якої перевіряються; зіставлення показань, що були одержані на до­питі, з реальною картиною місця події; надання свідку (обвинува­ченому) можливості пояснити розбіжності між показаннями і дани­ми місця події та ін.


<