§ 2. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 2. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Перш ніж проводити слідчий експеримент, до нього необхідно старанно підготуватися, а саме:

1) визначити мету експерименту. Для цього слід вивчити мате­ріали справи та всі обставини, виходячи з яких проводиться слідчий експеримент;

2) визначити умови, у яких повинен бути проведений слідчий експеримент (встановити, як, де, коли і у якій послідовності слід провести досліди; скільки їх необхілно провести, як за­безпечити освітлення при проведенні експерименту на пере­вірку видимості та ін.);

3) визначити учасників експерименту (свідків, обвинувачених, кількість понятих та ін.). Рекомендується запрошувати більше двох понятих, коли учасники експерименту поділяються на групи, якщо досліди проводяться у різних приміщеннях. Понятих слід підбирати завчасно. Необхідно пам'ятати, що роль понятих при проведенні слідчого експерименту полягає в тому, що вони посвідчують можливість якоїсь події або дії у певних умовах. Тому, підбираючи понятих, треба врахову­вати їх суб'єктивні якості — зір, слух;

4) передбачити, які матеріали, засоби, знаряддя слід використо­вувати.

Оскільки значення знарядь та предметів при проведенні слідчого експерименту є важливим, необхідно завчасно продумати й доставку цих предметів до місця експерименту та перевірити їх стан.

Речові докази, які згодом будуть об'єктами експертного дослід­ження, при експерименті використовувати не можна;

5) слідчий повинен підготувати слідчу валізу;

6) перед проведенням слідчого експерименту, як і перед про­веденням інших слідчих дій, рекомендується складати його план. У випадках, коли експеримент є складним, доцільно складати письмовий план його проведення. Спеціальної фор­ми плану експерименту не існує, вона може бути вільною. Однак у план доцільно внести такі обставини:

1) місце і час проведення експерименту;

2) кількість учасників та їх розташування;

3) сутність дослідів, їх послідовність і роль учасників експери­менту при проведенні кожного досліду. В разі необхідності при складанні плану, особливо щодо проведення дослідів, можна проконсультуватися з фахівцями: судово-медичним експертом, криміналістом та ін. Ці особи можуть дати цінні вказівки з відтворення обстановки експерименту і характеру проведення дослідів. Під час підготовки до експерименту слідчому доцільно побувати на місці майбутнього експери­менту, щоб краще орієнтуватися у навколишній обстановці при його проведенні.

У процесі підготовки до слідчого експерименту слідчому необ­хідно вирішити, роз'яснювати завдання експерименту та обстави­ни справи учасникам експерименту чи робити цього не слід. Як правило, мета експерименту і обставини справи повідомляються учасникам слідчого експерименту. Однак у деяких випадках такі роз'яснення є недоцільними, наприклад, якщо метою експеримен­ту є перевірка обсягу виконаних робіт за один день. Таке повідом­лення може вплинути на темп і якість робіт та дати по суті непра­вильні результати експерименту.

У процесі підготовки до експерименту треба вирішити питан­ня про засоби зв'язку між окремими групами його учасників. Засо­бами зв'язку, за допомогою яких встановлюють початок здійснен­ня досліду, його закінчення, можуть бути телефон, сигналізація прапорцями, свистками, руками.

Методика слідчого експерименту передбачає виконання та дот­римання правил його проведення. До процесуальних правил нале­жать такі:

1) при проведенні слідчого експерименту обов'язковою є участь понятих; як вже зазначалось, їх кількість визначається харак­тером дослідов та розташуванням учасників експерименту;

2) необхідною є участь фахівців у випадках, коли їх спеціальні знання можуть бути використані для відтворення обстанов­ки події або явища, а також для визначення місця розташу­вання учасників експерименту або їх поз — в разі визначен­ня пози потерпілого при пораненні та ін.;

3) доцільною є присутність при проведенні експерименту осіб, показання яких перевіряються; якщо слідчим експериментом перевіряється можливість певних осіб бачити або чути щось, їх участь в експерименті є обов'язковою;

4) про хід і результати проведення слідчого експерименту скла­дається протокол відповідно до ст. 195 КПК. До тактичних правил проведення слідчого експерименту нале­жать такі:

1) слідчий експеримент слід проводити в умовах і обстановці, максимально наближених до тих, в яких відбулася подія. З цією метою при відтворенні обстановки використовуються протокол місця події, фотознімки, креслення, показання свід­ків і обвинувачених;

2) слідчий експеримент бажано проводити на тому саме місці, де відбулась подія, яку перевіряють. Тут важливо відзначити, що коли факт, який перевіряють, тісно пов'язаний з місцем дійсної події або з умовами цього місця, то слідчий експери­мент, як правило, проводиться на цьому місці;

3) слідчий експеримент має проводитися у такий час, коли і від­булась подія, яку перевіряють, з метою створення аналогіч­них умов чутності (особливо у місті), видимості, що забезпе­чує об'єктивність результатів експерименту;

4) для проведення слідчого експерименту слід використовува­ти ті ж знаряддя і засоби, які застосовувалися при події зло­чину, або однорідні предмети і знаряддя;

5) після відтворення обстановки учасників треба розташувати саме так, як вони про це повідомили, а понятих поставити в місце проведення дослідів та у точки спостереження;

6) досліди необхідно повторювати кілька разів, змінюючи умо­ви експерименту. Повторення дослідів дозволить виключити випадкові результати та з'ясувати з достовірністю певний факт. Не рекомендується здійснювати досліди слідчому або понятим. Для цього повинні запрошуватися спеціальні осо­би. Слідчий та поняті мають спостерігати за проведенням дослідів. Слідчий регулює черговість проведення дослідів та визначає специфіку кожного з них.

Якщо обвинувачений, який бере участь у слідчому експеримен­ті, заявляє клопотання про проведення того або іншого досліду, як правило” таке клопотання задовольняється. Під час дослідів слід­чому доцільно робити помітки про їх результати, а у разі необхід­ності фотографувати окремі моменти досліду або проведення його у цілому.


<