§ 2. Підготовка до пред'явлення для впізнання : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 2. Підготовка до пред'явлення для впізнання

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Пред'явленню для впізнання мусить передувати виконання про­цесуальних та деяких допоміжних дій:

а) попередній допит особи, яка впізнає;

б) підбір об'єктів, серед яких необхідно провести впізнання;

в) визначення місця і умов пред'явлення для впізнання;

г) визначення необхідного комплексу науково-технічних засобів. У ході допиту перед пред'явленням для впізнання з'ясовують:

а) місце, час, спосіб та інші обставини злочину;

б) прикмети особи, яку впізнають (найчастіше злочинця),

ознаки його одягу, а також ознаки речей чи інших об'єктів.

В статтях 174, 175 КПК встановлено, що слідчий до проведен­ня впізнання повинен допитати свідка, потерпілого, підозрюва­ного, обвинуваченого про зовнішній вигляд і прикмети чи ознаки об'єкта, а також про обставини, за яких вони бачили цей об'єкт. За­лежно від об'єктів, що підлягають впізнанню, допит, який передує впізнанню, має деякі особливості.

Допит, який передує впізнанню живих осіб, повинен бути спря­мований на з'ясування: а) обставин, за яких впізнаючий бачив осо­бу в зв'язку зі злочином; б) зовнішності і прикмет цієї особи; в) пси­хологічного стану впізнаючого; г) його фізіологічного і психічного стану (зір, слух, особливості пам'яті тощо).

При з'ясуванні обставин, за яких свідок бачив ту чи іншу осо­бу в зв'язку зі злочинною подією, слідчий повинен допитати його і про місце спостереження (точне місцезнаходження, розташування відносно інших об'єктів, де саме це відбувалося — у приміщенні, на вулиці, в лісі тощо). Слід встановити, на якій відстані і протягом якого часу свідок спостерігав об'єкт, яка була погода, освітлення;

в якому стані перебував злочинець (стояв, сидів, рухався чи пере­бував у стані спокою). Ці обставини потрібно з'ясувати в першу чергу, оскільки може статися, що свідок у міру певних об'єктивних чи суб'єктивних чинників не міг правильно і повністю сприймати ті чи інші зовнішні прикмети.

При з'ясуванні зовнішності і прикмет особи, яка підлягає впіз­нанню, слідчий повинен детально допитати свідка про загальні й характерні її риси. При цьому необхідно користуватись даними словесного портрету, але в загальновживаних виразах. Слід деталь­но дізнаватися щодо зросту, будови тіла, віку, типу обличчя, кольору волосся, шкіри і особливих прикмет (шрами, родимки, бородавки тощо). Під час допиту, який проводиться з метою з'ясування зовнішніх прикмет злочинця, можливе використання науково-технічних засобів і способів, що полегшують складання словесно­го портрета. До них належать виготовлені рисовані портрети, різноманітні фотороботи (у тому числі з використанням комп'ю­терної техніки).

Необхідно також детально з'ясувати у свідка, як був одягнений злочинець (форма, фасон, колір одягу, його загальний вигляд), чи не був свідок у стані переляку, душевного хвилювання в момент спостереження, що могло спричинити перекручення ним дійсності, перебільшення баченого. Крім цього, слідчий має визначити тип і особливості пам'яті впізнаючого, а у випадках пред'явлення для впізнання за голосом — його можливості визначити особливості голосу злочинця: тембр, висоту, силу та хрипкість, шепелявість, місцеву говірку тощо.

Під час допиту, що передує пред'явленню для впізнання трупа (коли допитуються особи, у яких зникли родичі чи близькі), необ­хідно з'ясувати: ім'я, прізвище, по батькові, вік, фах, зовнішні прик­мети (зріст, стан і колір волосяного покриву на голові, колір очей, шкіри тощо), коли особу бачили востаннє, як вона була одягнена, які речі були при ній, а також інші особливості зовнішності (тату­ювання, стан зубів — наявність пломб, коронок, протезів, відсут­ність окремих зубів тощо, післяопераційні шрами).

Допит, що передує пред'явленню для впізнання предметів, необ­хідно розпочинати з встановлення обставин, за яких впізнаючий бачив предмет, а далі з'ясувати ознаки предмета (найменування, матеріал, форма, розміри, колір тощо) і його особливості, що відріз­няють його від інших. .

Якщо пред'явленню для впізнання підлягає тварина, то крім її загальних ознак (масть, порода, колір шерсті) з'ясовуються особ­ливі прикмети.

Відповідно до ст.ст. 174, 175 КПК особу, яка підлягає впізнан­ню, пред'являють впізнаючому разом з іншими особами -ієї ж статі (не менше трьох), які не мають різких відмінностей у зовнішності і одязі, а предмети — серед інших однорідних предметів.

Підбір об'єктів для проведення впізнання викликає ряд труд­нощів, коли треба підібрати схожих за зовнішніми прикметами осіб чи унікальні предмети. Той, кого впізнають, і пред'явлені особи повинні бути приблизно одного віку і схожими в загальних рисах (зріст, будова тіла, волосяний покрив голови, його колір, тип об­личчя тощо). Об'єкт впізнання має бути в одязі, який не відріз­няється від того, що був на ньому в момент спостереження його впізнаючим. Інші особи, серед яких його пред'являють для впізнан­ня, також повинні не мати різких відмін в одязі (ст. 174 КПК).

Предмети пред'являють разом з іншими однорідними. При цьо­му важливо враховувати загальні родові ознаки. Наприклад, якщо впізнанню підлягає годинник марки “Сейко”, то підбирають не менше 3-4 годинників однакової марки, форми, кольору, розміру та інших родових ознак.

У більшості випадків місцем пред'явлення для впізнання є кабі­нет слідчого, в інших випадках слідчий вирішує це питання, вихо­дячи з конкретних умов, але ці умови мають бути найсприятли­вішими для спостереження і порівняння ознак об'єктів.

Застосування у пред'явленні для впізнання науково-технічних засобів — кіно-, відеотехніки, фотоапаратів, магнітбфона тощо — є однією з важливих умов, що забезпечують ефективність його прове­дення, фіксації ходу і результатів. Використання їх залежить від виду впізнання, ознак об'єкта, що підлягає впізнанню, та інших даних.