§1. Поняття, мета та об'єкти пред'явлення для впізнання : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§1. Поняття, мета та об'єкти пред'явлення для впізнання

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Пред'явлення для впізнання — слідча дія, що полягає в пред'яв­ленні свідкові чи іншій особі об'єктів, які вони спостерігали раніше, з метою встановлення їх тотожності або групової на­лежності.

Одночасно ця дія передбачає показ певних об'єктів в умовах, що дозволяють сприйняти загальні та окремі ознаки.

Тотожність при впізнанні встановлюють за ознаками об'єктів, сприйнятих особою і збережених в її пам'яті. Це окрема форма іден­тифікації, яка істотно відрізняється від випадків ідентифікації за матеріальними слідами. В процесі впізнання свідок спостерігає ознаки пред'явленого об'єкта, порівнює і співставляє їх із збере­женими в пам'яті і доходить певного висновку (про наявність чи відсутність тотожності або групової належності).

Пред'явлення для впізнання як процес встановлення чи запере­чення тотожності або групової належності має елементи психо­логічної діяльності. В його основі лежить здатність людської психіки не тільки фіксувати, а й зберігати в пам'яті особливий комплекс ознак, які дозволяють виділяти певні об'єкти з групи їм подібних. З цього боку пред'явлення для впізнання характеризується двома процесами — фіксуючим і впізнавальним. До фіксуючого належать засвоєння відмітних ознак і формування образу певного об'єкта, до впізнавального — використання цих ознак у вирішенні питань тотожності чи групової належності. Свідчення про тотожність або групову належність є по суті висновком, який грунтується на уяв­ному аналізі, синтезі й порівнянні ознак. З криміналістичного боку організація пред'явлення для впізнання повинна забезпечувати правильність і обґрунтованість висновків за умов точного дотри­мання процесуального порядку пред'явлення для впізнання.

Цю слідчу дію необхідно відрізняти від непроцесуальних спо­собів встановлення тотожності об'єктів (наприклад у ході опера-тивно-розшукової діяльності). Здійснення розшуку, особливо зло-

чинців, за зовнішніми ознаками передбачає ототожнення суб'єкта якого спостерігають, з розшукуваним. Фотографії злочинця, яко­го розшукують, чи інших суб'єктів можуть бути показані окремим громадянам. Однак таке пред'явлення переслідує тільки оператив­ну мету. Його результати не є доказами в справі і виконують роль орієнтуючих відомостей.

Регламентація пред'явлення для впізнання в ст.ст. 174-176 КПК дає змогу вірного вирішення питань про відокремлення цієї слідчої дії від інших. Цьому ж слугують розроблені криміналістикою так­тичні правила проведення впізнання.

Об'єктами пред'явлення для впізнання с:

й) особи (живі люди і трупи);

б) предмети;

в)тварини.