§ 4. Системи тактичних прийомів обшуку : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 4. Системи тактичних прийомів обшуку

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Системи тактичних прийомів обшуку — це своєрідні алгорит­ми (типові програми) для слідчого в процесі їх використання. Зас­тосування таких систем полегшує прийняття правильних рішень у різних ситуаціях. Між системами тактичних прийомів і ситуаціями їх реалізації існують нерозривні зв'язки, які мають науково обґрун­тований характер.

Системи тактичних прийомів обшуку виконують різноманітні функції (діагностичні, пізнавальні, психологічного впливу), дозво­ляють визначити необхідність пошуків, вплинути на обшукувану особу, одержати від неї певну інформацію, обрати напрямок пошу­ків та виявити об'єкти пошуку. Системи прийомів передбачають їх певний зміст і структуру, доцільність елементів, логічну послідов­ність способів дії. Розглянемо окремі системи тактичних прийомів.

Система тактичних прийомів, спрямована па подолання відмови обшукуваного від спілкування, включає:

1) роз'яснення мети і необхідності обшуку;

2) постановку нейтральних запитань;

3) залучення обшукуваного до діяльності слідчого;

4) словесну розвідку.

Тактичний прийом системи, який стосується роз'яснення мети і необхідності обшуку, передбачає розкриття причин візиту слідчого, важливості виявлення об'єктів пошуку, зв'язку обшукуваної особи з розшукуваним предметом. Цей прийом впливає на обшукуваного, спонукає його до аргументації відсутності у нього певних речей.

Подоланню відмови від спілкування сприяє постановка нейт­ральних запитань, які не пов'язані з предметом обшуку. Відповіді на такі запитання ні до чого не зобов'язують респондента і разом з тим сприяють його залученню до спілкування. У психології такий прийом іноді називають методом “зачіпки”, який дає змогу увійти в контакт із співрозмовником. Важливим тут є те, що співрозмов­ника необхідно “спіймати на гачок” зацікавленості, використову­ючи для цього незначну подію, порівняння, особисте враження, анекдотичний випадок чи незвичне запитання.

Ефективним способом усунення конфліктних стосунків є залу­чення обшукуваного до діяльності слідчого. Такий прийом вклю­чає пропозиції слідчого надати йому технічну допомогу (відкрити шухляду або шафу, перенести білизну тощо). Процес “спільної” діяльності спонукає обшукуваного до спілкування зі слідчим.

Функцію подолання відмови обшукуваного від спілкування в процесі обшуку виконує також тактичний прийом словесної розвід­ки. Цей прийом має силу побічного навіювання. Слідчий звертається     ^ не до обшукуваного, а до інших учасників обшуку (працівників мі-     ^ ліції, фахівців, понятих) з певними вказівками і пропозиціями: про необхідність перейти до наступної стадії обшуку, доцільність пошуків у тому чи іншому місці, можливість застосування технічних засобів.      ^ Використання прийому словесної розвідки дозволяє слідчому не тіль­ки діагностувати ставлення обшукуваного до того, що відбувається, а й спонукати його до спілкування, змінювати поведінку і обрану позицію. Обшукуваний може відмовитись від зайнятої ним нейтраль­ної позиції і зробити спроби вербальної взаємодії зі слідчим.

Особливий інтерес становлять системи тактичних прийомів обшуку, пов'язані із взаємодією з матеріальними об'єктами. Харак­тер їх спрямованості грунтується на ймовірносному судженні слід­чого про спосіб зберігання предмета пошуку.

Так, система тактичних прийомів, спрямована па пошук об'єк­тів, що зберігаються без спеціального маскування, включає:

1) аналіз обстановки місця обшуку з метою визначення місць природного зберігання предмета пошуку;

2) аналіз об'єктів, виявлених у місцях їх природного зберігання;

3)зіставлення виявленого об'єкта з ознаками того, що шукають.

 Важливе значення має пошук об'єктів, схованих у спеціальних тайниках (створених чи пристосованих сховищах, прихованих від інших, відомих не всім) або в інших суб'єктивно недоступних міс­цях (важкодоступних, незручних, непридатних для зберігання). Слід мати на увазі, що злочинці часто звертаються до витончених способів переховування предметів, прагнуть їх замаскувати, пере­шкодити доступ до них. Але повністю усунути демаскуючі ознаки практично неможливо.

Система тактичних прийомів, спрямована на пошук об'єктів, схованих у спеціальних тайниках або інших суб'єктивно недоступ­них місцях, може включати:

1) аналіз ознак предмета пошуку;

2) зіставлення предмета пошуку з різними об'єктами місця об­шуку;

3) орієнтацію на професійні (чи інші) навики обшукуваного під час визначення місця приховання;

4) використання можливостей типових аналогів;

5) аналіз окремих ділянок приміщення, меблів, інших об'єктів з метою встановлення демаскуючих ознак;

6) зіставлення однакових предметів між собою.

Запропоновані прийоми вимагають їх стислої інтерпретації. Так, аналіз ознак предмета пошуку полягає в тому, щоб визначи­ти (чи припустити) можливі його властивості та інші особливості (розмір, вагу, обсяг, специфіку умов зберігання тощо.) Важливо­го значення набуває також з'ясування такої особливості предме­та пошуку, як його ділимість (можливість розчленування) або неділимість на окремі самостійні частини (вузли), які можуть бути сховані в різних місцях. Аналіз предмета пошуку здійснюється з метою встановлення місць можливого його схову і тому виконує певну функцію.

Наступним прийомом системи є зіставлення предмета пошуку з різними об'єктами місця обшуку. Такий прийом дозволяє встано­вити найбільш ймовірні місця можливого зберігання і виключити ті з них, в яких не може бути сховано предмет пошуку (за своїми розмірами, особливостями будови, можливістю руйнування та ін.). Характер тайників залежить від особливостей об'єктів, схильнос­тей особи, яка переховує їх, її здатності до фантазування.

Як тактичний прийом може бути розглянута орієнтація на про­фесійні (чи інші) навики обшукуваного в ході визначення місця приховання. Злочинець вдається до тих способів, якими він краще володіє, використовує звичні виробничі методи. Це неминуче від­бивається на обранні місця приховання, конструкції тайника, спо­собі маскування. Професія людини визначає можливість наявності у неї тих чи інших інструментів, знарядь, сировини, матеріалів, що можуть бути використані для створення тайників, приховування слідів та знарядь злочину.

Тактичним прийомом системи є використання можливостей аналогів. Аналоги — це типові випадки виявлення тих чи інших об'єктів у певних місцях. Документи виявляють у книжках, музич­них інструментах, предметах одягу; зброю — у м'яких частинах меблів, книгах, тайниках, що зроблені в стінах чи підлозі, підсоб­них приміщеннях або санвузлах.

Важливе значення має і такий тактичний прийом системи, як аналіз окремих ділянок приміщення, меблів та інших об'єктів з метою встановлення демаскуючих ознак. Характер демаскуючих ознак залежить від конкретних умов, в яких діє особа, особливос­тей місць приховування предметів, дій обшукуваного. У приміщен­нях місце схову виказують різниця у фарбуванні предметів, сліди на підлозі, відсутність сполучення шпалер та ін. Демаскуючі ознаки є своєрідними негативними обставинами, які сигналізують про необ­хідність пошуків у певному місці.

Тактичним прийомом є також зіставлення однакових предметів між собою. Зіставлення дозволяє виявити різницю між однорід­ними предметами, що може бути пов'язано з переховуванням в них предметів пошуку.


<