§ 2. Об'єкти та види обшуку : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 2. Об'єкти та види обшуку

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

В теорії криміналістики використовуються два різні терміни при характеристиці обшуку: “об'єкти пошуку” і “об'єкти обшуку”.

Об'єкт пошуку — це те, що необхідно відшукати, виявити, знай­ти. У ході обшуку такими об'єктами є: люди, трупи, знаряддя зло­чину, предмети злочинного посягання, документи, сліди тощо.

Обшук передбачає відшукання предметів, які можуть бути ре­човими доказами. Згідно з ст. 78 КПК можна сформувати певні типові групи таких предметів.

1. Знаряддя і засоби вчинення злочину:

а) вогнепальна і холодна зброя;

б) предмети, які спеціально виготовлені для вчинення зло­чинів (знаряддя злому і злодійський інвентар — відмички, “фомки”, “гусячі лапи” та ін.; знаряддя вбивства чи нанесення тілес­них ушкоджень — кастети, надолонники, кістені тощо);

в) предмети, зберігання чи використання яких заборонено або потребує спеціального дозволу (ліцензії) (газова зброя, радіоактивні речовини, наркотики та ін.);

г) предмети, які застосовуються у побуті, виробничій або іншій легальній діяльності (кухонний ніж, сокира, молоток та ін.);

д) транспортні засоби (якщо вони використовувались для досягнення злочинного результату).

2. Предмети, що зберегли на собі сліди злочину (одяг чи взут­тя обшукуваного, яке має сліди крові, частки ґрунту, жирові пля­ми тощо).

3. Предмети, отримані як наслідок злочину (гроші чи цінності, які є предметом хабара; майно, що належить потерпілому, та ін.).

4. Інші предмети, що виступають засобом для встановлення істини по справі (фотознімки, записні книжки, дискети ЕОМ тощо).

Окрему групу об'єктів складають документи. Розрізняють до­кументи рукописні, поліграфічні, машинописні, фонодокументи, фото-, кіно-, відеодокументи та ін. У ході обшуку підлягають вияв­ленню документи:

а) зміст яких є предметом злочинного посягання;

б) які є засобом вчинення злочину;

в) які є засобом приховання злочину;

г) що характеризують особу злочинця;

д) що містять у собі зразки почерку;

ж) що містять у собі іншу інформацію, яка цікавить органи розслідування.

Об'єкт обшуку — це те, відносно чого (чи кого) здійснюється обстеження.

Найбільш поширеними об'єктами обшуку є:

1) жилі приміщення (квартира, будинок, дача, номер готелю тощо);

2) службові, торговельні, виробничі та інші нежилі приміщення (кабінети посадових осіб і державних службовців, офіси, скла­ди, виробничі дільниці, підсобні приміщення магазинів тощо);

3) ділянки місцевості (садиба, сад, город та ін.);

4) автотранспортні засоби (автомобілі, причепи, мотоцикли та ін.);

5)жива людина (її тіло, одяг, взуття та інші носильні речі).

Таким чином, об'єктом обшуку може бути практично будь-яке місце, що знаходиться у кого-небудь в розпорядженні (власності), або особа, якщо є достатні підстави вважати, що у цьому місці чи уданої особи можуть бути знаряддя злочину, предмети та цінності, які мають значення для справи.

У криміналістичній теорії прийнято розрізняти кілька видів обшуку залежно від тих чи інших підстав їх диференціації. Так, за характером об'єктів обшуку розрізняють обшук: приміщень, місцевості, транспортних засобів, особи. За характером об'єктів пошу­ку виділяють обшуки, спрямовані на виявлення: людей, трупів (чи їх частин), знарядь та засобів вчинення злочину, предметів злочин­ного посягання, слідів, документів та інших об'єктів. Обшуки мож­на розрізняти за їх повторюваністю (первинний і повторний) та за їх одночасністю (груповий і одиночний). Названі види обшуку мають певну специфіку. Розглянемо особливості проведення окре­мих видів обшуку.

Обшук у приміщенні передбачає примусове обстеження всіх приміщень, які є у володінні фізичних чи юридичних осіб, якщо там можуть знаходитися об'єкти пошуку. Обшук приміщень полягає у вивченні чи аналізі конструктивних вузлів будинку (споруди), жи­лих і підсобних приміщень, предметів домашньої обстановки. Об­шук рекомендується розпочинати з найбільш “важких” ділянок приміщення, проводити пошук спочатку у нежилих, а потім у жи­лих приміщеннях, здійснювати обшук від входу до приміщення.

Під час обшуку приміщень необхідне обстеження окремих вуз­лів будівлі або споруди. До останніх належать: підвальна частина будівлі, горище, сходи, міжповерхові перекриття, стіни і перегород­ки, санітарно-технічні вузли і комунікації.

При обстеженні конструктивних вузлів будівлі слід звертати увагу на елементи, що не передбачені проектом, відсутність окре­мих деталей, неоднорідність пофарбування, відмінність у штука­турці, пошкодження павутини. Предмети пошуку можуть бути за карнизами, балками, замурованими у стінах тощо.

У ході обшуку у жилих приміщеннях необхідно обстежувати предмети обстановки. Перевіряючи меблі, слід спочатку дослідити предмети чи документи, які знаходяться в (на) них, а потім самі предмети обстановки. Треба оглядати усі пази, щілини, вимірити і порівняти усі внутрішні і зовнішні габарити.

Пошукові дії в службових приміщеннях слід розпочинати з ро­бочого місця обшукуваного. У першу чергу оглядають робочий стіл, сейфи і шафи. Тайників у службових приміщеннях, як прави­ло, не роблять, але предмети маскують, ховають за книжки, пап­ки, папір. Таке маскування створює труднощі у доступі до пред­мета пошуку.

Обшук ділянки місцевості полягає у примусовому обстеженні! присадибних та інших ділянок, які є у володінні обшукуваної особи.

Обшукам на відкритій місцевості притаманна трудомісткість пошуків. Обстеження необхідно здійснювати планомірно і у пев­ній послідовності. Ділянку території розподіляють на сектори чи квадрати.

У більшості випадків тайники обладнують у землі, кущах, купах сміття, ямах. Ознаками тайника на місцевості може бути: пошкод­ження Грунту, неоднаковість його кольору, мітки на деревах та ін.

Обшук особи полягає у примусовому обстеженні людини, її одягу, взуття та інших речей. Обшук особи, як правило, проводить­ся за постановою слідчого. Але існують два випадки, коли обшук можна здійснювати без винесення постанови:

1) коли особа затримується або береться під варту;

2) за наявності достатніх підстав вважати, що особа, яка пере­буває в приміщенні чи іншому місці, де проводиться обшук або виїмка, переховує на собі предмети чи документи, що мають значення для справи.

У процесі обшуку необхідно передбачити можливість вчинен­ня опору обшукуваним. Тому слідчий повинен дотримуватися пев­них правил, що забезпечують безпеку. Зокрема, обшукуваного необхідно поставити обличчям до стіни чи автомобілю під кутом 45° з широко розсунутими ногами і розведеними руками. Таке по­ложення зменшує стійкість обшукуваного.

Обшук особи рекомендується проводити у певній послідовності — “зверху донизу”. Спочатку обстежують головний убір, потім одяг (пальто, сукню, піджак, брюки тощо), взуття. Окремі предме­ти одягу знімають з метою обстеження білизни та інших речей. Особливу увагу слід приділяти кишеням, швам одягу, підкладці пальто чи піджака, закаблукам взуття.

Такий обшук виконує особа однієї статі з обшукуваним. В разі необхідності для цього запрошують медичного працівника.

До обшуку особи належать і обстеження речей, що є у обшу­куваного: портфелів, дипломатів, валіз, сумок, гаманців. Ці речі ретельно досліджують з метою виявлення тайників та предметів, які шукають.

Обшук транспортних засобів передбачає примусове обстежен­ня будь-якого транспортного засобу, який є у приватному володінні громадянина (мотоцикл, автомобіль, яхта, особистий літак). Такий обшук має певну специфіку в залежності від виду обшуку і особли­востей транспортного засобу. Обшук транспортних засобів — це відносно новий вид обшуку у практиці органів розслідування.

Обстеження транспортних засобів повинно мати свою черговість і послідовність. Так, обшук легкового автомобіля доцільно розпочинати з багажника і закінчувати мотором. У багажнику перевіряються сумка з інструментом, запасне колесо, інші предмети. У салоні знімаються килими, настили, чохли. Перевіряються місця між сидінням і спинками, досліджується торпеда, знімається автомагнітола.

Механізми і деталі автомобіля, розташовані під днищем, бажа­но дослідити на “ямі”. Оглядається автомобіль і під капотом. Об­шук автотранспортних засобів доцільно проводити за участю фахівця-автотехніка.

Повторний обшук має місце у тих випадках, коли первісний обшук був проведений у несприятливих умовах або коли залиши­лися необстеженими (недостатньо ретельно обстеженими) окремі ділянки приміщення, відкритої місцевості, предмети.

Груповий обшук — це кілька одночасних обшуків, що здійсню­ються по одній справі у різних осіб, в різних місцях. Проведення групового обшуку має певну специфіку:

1) одночасно працюють кілька слідчо-оперативних груп;

2) реально існує кілька об'єктів обшуку;

3) має місце єдине керівництво у проведенні обшуку кількох об'єктів;

4) існує єдність часу початку обшуку на всіх об'єктах;

5) запропоновано єдиний план проведення обшуку;

6) визначені засоби зв'язку між учасниками обшуку і порядок обміну інформацією між ними.

У процесі групового обшуку можуть бути складені різні схеми, зокрема схеми злочинних зв'язків, службової взаємодії, родинних зв'язків підозрюваних осіб.


<