§ 1. Поняття та сутність обшуку : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 1. Поняття та сутність обшуку

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Відшукання прихованих об'єктів (знарядь злочину, речових до­казів, трупів, осіб, які переховуються від суду і слідства) може бути здійснено у ході проведення обшуку, процесуальний режим якого визначений кримінально-процесуальним законодавством (ст.ст. 177, 179-186, 188,189 КПК). Обшук є одним із способів отримання доказової інформації у кримінальному процесі.

Головна мета обшуку як пошукової дії полягає у виявленні дже­рел доказової і орієнтуючої інформації. Обшук має мету виявити знаряддя злочину, речі та цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встанов­лення істини у справі. Метою обшуку може бути також виявлення трупів, осіб, які переховуються від слідства і суду. Додатковою ме­тою обшуку є виявлення і вилучення речей і предметів, вилучених з цивільного обігу і заборонених для використання, а також пошук майна для забезпечення відшкодування заподіяних збитків або можливої конфіскації.

У криміналістичній літературі немає єдності у визначенні по­няття обшуку. Його пошуковий характер дозволив окремим ав­торам визначати цю дію як слідчо-оперативну. Таке трактування містить у собі змішання процесуальних дій і оперативних заходів, різних за своєю природою і завданнями, прийомами і формами проведення. Обшук — це слідча дія, яка здійснюється з метою от­римання судових доказів. Оперативно-розшукові заходи не мають процесуального значення, відіграють допоміжну роль і до змісту обшуку не входять.

Обшук необхідно відрізняти від близьких до нього адмініст­ративно-процесуальних та інших дій. Так, у відповідності зі ст.ст. ЗО, 32 Митного кодексу України передбачено проведення митного огляду.

Митниця має право провести огляд, а також переогляд речей громадян з розпакуванням багажу. Якщо є достатні підстави вва­жати, що громадянин приховує при собі предмети контрабанди чи предмети, які є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, може бути проведено особистий огляд. Огляд не є слідчою іією і здійснюється без санкції прокурора.

Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” регламентує отримання розвідувальної інформації шляхом негласного проникнення оперативного працівника у жиле або інше приміщення громадянина. Такий оперативно-розшуковий захід повинен здійснюватися з санкції Генерального прокурора України або його заступників. Таємне обстеження жилого приміщення передбачає приховане і безперешкодне проникнення до житла, недопустимість вилучення будь-яких пред­метів, можливість тимчасової заміни їх муляжами, використання аудіо-, кіно- і фотозйомок тощо. Результати даної дії носять конфіден­ційний характер і не мають доказового значення.

Обшук відрізняється від інших слідчих дій перш за все своїм пошуковим характером. За своїм характером обшук схожий з виїмкою. Виїмка — це слідча дія, яка передбачає вилучення або вит-зебування у якої-небудь особи чи установи (підприємства) певних предметів і документів, що мають значення для справи. Згідно зі ст. 178 КПК, “виїмка проводиться у тих випадках, коли слідчий має точні дані, що предмети чи документи, які мають значення для справи, знаходяться у певної особи чи у певному місці”. Різниця між виїмкою і обшуком полягає у тому, що, по-перше, виїмка проводиться тільки у відношенні певних предметів, тоді як предмети, до підлягають вилученню при обшуку, можуть бути відомі орієн­товно, а іноді навіть невідомі взагалі; по-друге, під час виїмки повинно бути відомо місце знаходження тих чи інших предметів, а при обшуку передбачається їх відшукати. Якщо неможливо точно зизначити, що саме необхідно відшукати або де і у кого знаходиться потрібна річ, проводять не виїмку, а обшук.

Обшук — це слідча дія, змістом якої є примусове обстеження приміщень і споруд, ділянок місцевості, окремих громадян з      -І метою відшукання і вилучення предметів, що мають значен­ня для справи, а також виявлення розшукуваних осіб.

Обшук для підозрюваних, обвинувачених, членів їх сімей означає хоча й санкціоноване законом, але небажане втручання чужих людей в їх дім, ознайомлення з матеріальними, особистими, інтимними сторонами життя. Проведення обшуку пов'язано з певними       порушеннями прав громадян на недоторканність особи, житла      ^ гощо і вимагає дотримання встановлених законом гарантій. Згідно з ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. При цьому відпо­відно до п. 13 розд. XV Конституції протягом п'яти років після набут­тя чинності Конституцією зберігається існуючий порядок обшуку — за постановою органів розслідування з санкції прокурора.

Обшук є невідкладною слідчою дією і у випадках, що не припус­кають зволікання, він може бути проведений без санкції прокуро­ра, але з повідомленням його у добовий строк про зроблений об­шук (ст. 177КПК).

Елемент примусу під час обшуку передбачає, що обстеження приміщень чи інших об'єктів може бути здійснено без згоди особи, у розпорядженні якої ці об'єкти перебувають. Слідчий має право розкривати зачинені приміщення і сховища, якщо власник відмов­ляється їх відчинити.

Обшук має схожість зі слідчим оглядом. При провадженні цих слідчих дій здійснюється обстеження місцевості, приміщень та інших об'єктів з метою виявлення, фіксації та вилучення різних матеріаль­них джерел криміналістичної інформації. Разом з тим обшук і огляд — це різні слідчі дії.

На відміну від слідчого огляду, обшук має такі особливості:

1) конкретизованість об'єктів пошуку;

2) належність об'єктів пошуку певним особам;

3) примусовий характер обстеження.