§ 6. Актуалізація забутого в пам'яті допитуваного : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 6. Актуалізація забутого в пам'яті допитуваного

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Важливим завданням слідчого при допиті свідків або обвину­вачених є надання допомоги у пригадуванні подій минулого. По­новлення (актуалізація) сприйнятого матеріалу може характеризуватися різним ступенем труднощів: від “автоматичного” впізнан­ня предметів до важкого пригадування їх.

Можливість актуалізації забутого у пам'яті допитуваного ба­зується на збудженні відповідних нервових зв'язків або асоціацій (за схожістю, суміжністю або контрастом), а тому тактичні прийо­ми, які сприяють актуалізації, повинні ґрунтуватися саме на цьому.

Допитуваний може зробити заяву типу “я вже нічого не пам'я­таю”, “був п'яний і не пам'ятаю, що відбувалося” тощо. При “по­бічній відмові” від показань допитуваний звичайно вказує на повне випадіння з його пам'яті подій, що становлять інтерес, і не докла­дає зусиль для пригадування “забутого”. Встановити, чи має міс­це “побічна відмова” від показань або допитуваний дійсно забув обставини, які цікавлять органи розслідування, слідчому допома­гає аналіз таких даних, як час, що пройшов з моменту сприйняття окремих фактів, характер події, наступна діяльність допитуваного, його стан у момент сприйняття, індивідуальні особливості пам'яті.

Система тактичних прийомів, спрямована на актуалізацію забу­тих матеріалів в нам 'яті свідків (потерпілих) або обвинувачених (підозрюваних) може включати:

постановку нагадуючих запи­тань;

показ доказів;

демонстрацію іншої матеріалізованої інформації;

допит на місці події;

5)оголошення показань інших осіб.

Запропонована система є найбільш типовою. В процесі її ви­користання ефективним може стати кожен із зазначених прийомів або їх комплекс залежно від психологічних особливостей допиту­ваного і своєрідності забутого матеріалу. Можливість реалізації окремих тактичних прийомів системи обумовлена ситуацією роз­слідування, яка складається до проведення допиту.

Важливим прийомом, спрямованим на актуалізацію забутих обставин, є постановка допитуваному нагадуючих запитань, мета яких полягає у нагадуванні обставин, що сприяють збудженню асо­ціативних зв'язків. Дані для нагадуючих запитань слідчий одержує з матеріалів кримінальної справи, показань інших осіб, оперативно-розшукових відомостей.

Позитивний ефект у пригадуванні забутого має постановка за­питань у хронологічній або логічній послідовності про попередні, супровідні та наступні за подією злочину обставини. Так, в одно­му з будинків була вчинена квартирна крадіжка. Припускалося, що злочинці могли проникнути до квартири або шляхом підбирання ключів, або використовуючи ключі від даної квартири, які були загублені господаркою рік тому. По підозрі у вчиненні злочину були затримані Г., Л., М., які заперечували свою причетність до крадіжки. У ході розслідування була допитана молодша сестра одного з підозрюваних В. При її допиті слідчий спробував з'ясувати, чи не знаходив хто-небудь з їх сім'ї ключі. У своїх показаннях В. по­відомила, що одного разу вона знайшла два ключа, які потім відда­ла своєму братові. Однак час, коли вона знайшла ключі, і день, коли віддала їх братові, не пам'ятала. Слідчий вирішив поставити їй такі дві групи нагадуючих запитань: а) запитання, які сприяли пригаду­ванню часу знаходження ключів: В якому місці були знайдені ключі? Чому В. була у цьому місці? Куди вона вирушала і з ким?; б) запитан­ня, які сприяли пригадуванню дня, коли ключі були переданні бра­тові: Де вона їх віддала і за яких обставин? Чим займалася у той час? Постановка цих запитань дозволила В. пригадати обставини, які мали важливе значення для подальшого розслідування.

Система тактичних прийомів, спрямована на актуалізацію сприйнятого, включає і такий прийом, як показ свідку або обвину­ваченому речових або письмових доказів. Тут процес пригадуван­ня ґрунтується не тільки на розумових асоціаціях, а й на безпосе­редніх зорових відчуттях. У процесі показу тих чи інших доказів допитуваний впізнає предмет, сприйнятий раніше, і пригадує обста­вини, пов'язані з ним.

Тактичним прийомом, який сприяє актуалізації забутого, є де­монстрація допитуваному іншої матеріалізованої інформації з ме­тою оживити у його пам'яті обставини баченої ним події. Так, для актуалізації забутого можуть бути успішно використані різні фото­знімки, схеми, малюнки, макети, а також такі системи, як “фоторобот”, рисований портрет, альбом з типовими малюнками елементів зовнішності людини, альбоми зразків різних фасонів одягу, кольо­рові репродукції вантажних і легкових автомобілів та ін. Якщо допитуваний забув будь-яке прізвище, можна запропонувати йому ту чи іншу довідкову книгу (наприклад телефонну), з тим щоб він знайшов це або схоже прізвище (асоціації за схожістю або контра­стом). Отже, суть цього тактичного прийому полягає в демонст­рації (показі) допитуваному аналога раніше сприйнятого предме­та або окремих його ознак.

Актуалізації забутого може допомогти й такий тактичний прийом, як допит на місці події. Психологічною підставою його є повторне сприйняття допитуваним обстановки, в якій відбувався злочин. Таке сприйняття збуджує асоціативні зв'язки і стимулює більш повне відтворення обставин, які цікавлять слідчого. Слідча практика свідчить про ефективність використання допиту на місці події. Так, Л. була зґвалтована групою юнаків за таких обставин. Біля кінотеатру до неї підійшли хлопці, які попросили її виклика­ти з сусіднього будинку їх знайому. Л. погодилася їм допомогти. Коли вони підійшли до вказаного будинку, хлопці схопили Л. за руки і завели до під'їзду, а потім на горище будинку, де зґвалтува­ли її. На допиті Л. повідомила, що вона не пам'ятає, де цей буди­нок розташований, в якій бік від кінотеатру вони пішли, до якого під'їзду заходили. Слідчий вирішив провести допит на місці події. Прибувши до кінотеатру, Л. згадала, якою дорогою вони йшли, впізнала будинок та під'їзд, до якого вони заходили, і навіть при­гадала, як у розмові ґвалтівники одного з своєї компанії називали “Рудий”. Показання потерпілої сприяли визначенню місця події, встановленню злочинців і розкриттю злочину.

До системи тактичних прийомів, яка сприяє актуалізації забу­того, належить оголошення показань інших осіб. У процесі оголо­шення показань необхідно пред'являти не протокол у цілому, а за­читувати фрагменти, що стосуються тільки обставин, за яких певний факт мав місце. Так, якщо слідчого цікавить якась розмова  конкретної особи, то свідку оголошується витяг з показань не про розмову, а про місце зустрічі і час, коли ця розмова відбулася.


<