§ 5. Встановлення психологічного контакту : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 5. Встановлення психологічного контакту

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Психологічний контакт — це найбільш сприятлива психо­логічна “атмосфера” допиту, яка допомагає взаємодії та вза­ємовідносинам між її учасниками, це певний “настрій” на спілкування.

Психологічний контакт у допиті передбачає можливість виник­нення двох його рівнів:

коли допитуваний бажає давати показан­ня;

коли його примушують до цього.

Такий контакт може йти з наростанням, а може гаснути, може раптово виникнути і також раптово зникнути.

Психологічний контакт завжди має двосторонній характер, його встановлення і підтримання залежить як від слідчого, так і від допитуваного, хоча ініціатива повинна належати слідчому. Існує двосторонній контакт, в якому допитуваний відчуває, що він ста­новить для слідчого певний інтерес.

Встановлення психологічного контакту вимагає від слідчого знань психології допитуваного. Він повинен враховувати його індивідуально-психологічні особливості, типологічні якості, пси­хічний стан на момент допиту, життєвий досвід та ін.

Тактичні прийоми, спрямовані на встановлення психологічно­го контакту з допитуваним, Грунтуються на використанні даних психології, логіки та інших наук. У цьому відношенні певний інте­рес становлять способи приваблювати до себе людей, запропоно­вані Дейлом Карнегі. Він рекомендує шість таких способів:

ви­являйте щирий інтерес до інших людей;

усміхайтесь;

пам'ятай­те, що для людини звук його імені — найбільш солодкий і найбільш важливий звук людської мови;

будьте добрим слухачем; заохо­чуйте інших розповідати вам про себе;

5) ведіть розмову у колі інте­ресів співрозмовника;

6)давайте людям відчути їх значимість і робіть це щиро.

Банальність деяких прийомів очевидна, однак це не позбавляє їх практичного значення при певній інтерпретації.

Побудова системи тактичних прийомів передбачає необхідність з'ясувати мету встановлення психологічного контакту. Відповідно до мети і процесуального стану допитуваного в системі тактичних прийомів можуть бути виділені наступні підсистеми.

1. Сприяюча адаптації до обстановки допиту і усунеш по небажа­них станів психіки допитуваного:

щодо обвинуваченого (підозрюваного) — уточнення анкетно-біографічних даних; бесіда на сторонню тему або на тему, що цікавить, але не відноситься до предмета допиту; демонстрація слідчим поінформованості про обстави­ни життя допитуваного, його потреби, інтереси;

щодо свідка (потерпілого) — повідомлення про мету допиту; бесіда на сторонню тему або на тему, що цікавить, але не відноситься до предмета допиту;

переконання у невідворотності покарання злочинців.

2. Стимулююча установку на необхідість спілкування:

щодо обвинуваченого (підозрюваного) — роз'яснення допитуваному суті його процесуального стано­вища; демонстрація перспектив ситуації, що склалася; роз'яс­нення значення щиросердості розкаяння, інших пом'якшуючих обставин; використання позитивної оцінки окремих якостей особи допитуваного;

щодо свідка (потерпілого) — переконання в необхідності надання допомоги органам розс­лідування; роз'яснення суті наслідків вчиненого злочину або мож­ливості їх виникнення у майбутньому; показ фотознімків (пред­метів), пов'язаних з вчиненим злочином та його наслідками; вико­ристання позитивної оцінки якостей особи допитуваного. Розглянемо зміст і роль окремих тактичних прийомів стосовно підсистеми, яка сприяє адаптації до обстановки допиту та усунен­ню небажаних станів психіки обвинуваченого (підозрюваного).

Так, у процесі з'ясування обставин анкетно-біографічного харак­теру слідчий може уточнювати окремі з них з метою визначення психологічного стану допитуваного, включення його в активне спілкування, визначення рівня інтелектуального розвитку допитува­ного і рівня володіння ним мовою, усунення емоційної напруженості. Уточнювати можна дані, які викликають позитивні емоції у допитуваного. Зокрема, коли заповнюється графа про місце народження, доцільно спитати обвинуваченого про те, як довго він жив у цьому місці, коли переїхав, чи подобаються йому місця, де він народився, які у цих місцях визначні пам'ятки. Розглянутий тактичний прийом пов'язаний зі вступом у спілкування і має орієнтуючий характер.

Наступний тактичний прийом — це бесіда з допитуваним на сторонню тему або на тему, що становить інтерес для слідчого. Важливе значення у цьому відношенні має уміння слідчого вірно обирати тему для бесіди, що визначається знанням інтересів допи­туваного, його захоплень, рівня загальної культури. Бесіди на такі теми дозволяють змінити психологічний стан допитуваного, пози­тивно впливають на обвинуваченого (підозрюваного) незалежно від того, перебуває він у збудженому чи пригніченому стані. Загальмованість, як і схвильованість, викликається напруженням, усунути яке допомагає спілкування. Змінюючи тему, необхідно знайти таку, яка викликає у допитуваного інтерес. Допитуваний не повинен відчути, що його “виводять” на заздалегідь заплановану тему розмови. Це можна зробити шляхом включення в поле зору допитуваного предметів, пов'язаних з його інтересами, які викли­кають у нього позитивний емоційний відгук.

У процесі такої бесіди проявляються комунікативні якості слід­чого, які впливають на встановлення психологічного контакту. Окремі криміналісти розглядають вплив на допитуваного позитив­ними якостями — ввічливістю, справедливістю, доброзичливістю, принциповістю — як тактичний прийом, що сприяє встановленню контакту. Дійсно, позитивні якості особи слідчого сприятливо впливають на встановлення і підтримання контакту, проте вони не можуть розглядатися як самостійні тактичні прийоми, а мають бути притаманні всьому спілкуванню слідчого і допитуваного.

Тактичний прийом, який полягає у демонстрації слідчим по­інформованості про обставини життя допитуваного, його потреби, інтереси, сприяє адаптації підозрюваного на допиті, усуненню не­бажаних станів його психіки. Використання цього прийому викли­кає у допитуваного інтерес до інформації, яку повідомляє слідчий, відвертає від чинників, що заважають зосередитись на головному, сприяє відвертості допитуваного.