§ 3. Пізнавальна сутність огляду місця події : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 3. Пізнавальна сутність огляду місця події

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

Огляд місця події передбачає обрання методів, які визначають його послідовність. До таких традиційно належить концентричний метод (від периферії до центра), який найбільш доцільно обирати у випадках, коли центр місця події не має чітко визначених меж і увагу слід зосередити на окремих слідах і речових доказах, що доз­воляють визначити центр і характер події. Метод ексцентричний — від центра до периферії — найбільш характерний для злочинів, де подія має центр (наприклад, труп або центр зіткнення автомашин). Огляд центра події є передумовою для цілеспрямованого виявлен­ня інших слідів, пов'язаних з діями злочинця на місці полії. Фрон­тальний (лінійний) метод застосовується під час огляду значних площ, де місце події пов'язане з великим числом і розосередженістю слідів і речових доказів. Для огляду місця події можуть бути обрані й інші методи, зокрема уявне розбиття місця на квадрати, сектори або інші частини, зручні для мети огляду приміщень чи ділянок місцевості. Методи огляду можуть бути і комбінованими, залежно від ситуації огляду, а також комплексу слідів і речових доказів, які виявлені у ході огляду.

Власне тактика огляду втілюється у кількох послідовно здій­снюваних стадіях. До них належать оглядова, статична і динаміч­на стадії. В оглядовій стадії слідчий здійснює такі дії: визначає межі огляду, його оптимальний метод відповідно до ситуації, проводить орієнтовну і оглядову фотозйомку. Статична стадія огляду перед­бачає огляд без порушення обстановки, окремих слідів і речових доказів. Слідчий пересувається по місцю події, фіксуючи свою ува­гу на розташуванні окремих об'єктів огляду з метою вибору тих з них, які, за його припущенням, можуть мати відношення до події злочину. Найбільш відповідальною є динамічна стадія, в ході якої детальному вивченню підлягають сліди і речові докази. Слідчий аналізує їх сутність, відношення до події злочину, отримує інфор­мацію, яка уточнює висунуті версії, або висуває інші, відповідно до характеру та інформаційної цінності виявленого. На цій стадії ак­тивно застосовуються науково-технічні засоби, серед яких пере­важне місце належить таким методам фіксації, як вузлова або де­тальна фотозйомка, а також методи виявлення слідів рук, знарядь злому, слідів ніг і транспортних засобів. Важливе значення мають фіксація і вилучення слідів шляхом виготовлення зліпків, перене­сення їх на слідові і дактилоскопічні плівки. Детальний огляд слідів і речових доказів передбачає виявлення їх ознак, визначення мож­ливості їх використання для експертного дослідження. У процесі огляду слідчому необхідно звертати увагу на мікросліди і мікроча­стки, оскільки їх аналіз і наступне дослідження можуть дати важ­ливу інформацію для встановлення осіб, які можуть бути причет­ними до події злочину, а також для організації інших слідчих дій  (обшуку, виїмки), спрямованих на визначення інших доказів події злочину. У процесі огляду місця події можуть бути здійснені екс­прес-дослідження окремих слідів або речових доказів, які вимага­ють застосування спеціальних засобів. До їх числа належать можливі проби на наявність крові у плямах, що нагадують кров'яні; прочи­тання документів із забрудненими, замитими текстами за допомо­гою світлофільтрів або електронно-оптичних перетворювачів та ін.

У процесі огляду місця події слідчим можуть бути з'ясовані пи­тання, які мають значення для визначення шляхів розслідування, а саме:

характер події, що мала місце;

чи на місці огляду відбувся злочин;

шляхи проникнення злочинців на місце і шляхи їх вихо­ду (особливо це важливо для розшуку злочинців і слідів);

скільки було злочинців на місці злочину і чи знайома їм обстановка;

5) час вчинення злочину;

6)який час злочинці перебували на місці;

7) як пересувались злочинці на місці події, яких предметів вони торкали­ся;

8) якими знаряддями або засобами діяли злочинці;

9) яку мету переслідували злочинці, чи досягли вони її;

10) які сліди залишені злочинцями на місці події, які сліди залишились на них та їх одязі;

11) хто і звідки міг бачити те, що відбувалося на місці події.

Аналіз обставин події, слідів і речових доказів, визначення їх причинно-наслідкових зв'язків дозволяють виявити так звані нега­тивні обставини, тобто такі, що суперечать уявленням про законо­мірний розвиток подій. Так, наявність значного числа ран на трупі і відсутність крові є негативною обставиною, яка свідчить про те, що злочин було вчинено в іншому місці, а труп перенесено. Нега­тивні обставини за своїм характером можуть бути поділені на дві групи: 1) пов'язані з відсутністю слідів, які у зв'язку з аналізом об­ставин мають бути, і 2) пов'язані з наявністю слідів у разі, коли природний перебіг подій не передбачає їх. Так, під час огляду трупа людини, яка заподіяла собі смерть шляхом повішання, на думку експерта, странгуляційна борозна мала посмертний характер. На­явність таких слідів є свідченням того, що настання смерті не є нас­лідком самогубства. Подібні обставини є негативними і свідчать про інсценування події. Наявність слідів лещат на замку, дужку якого перепиляно за заявою потерпілого під час проникнення у приміщення, також є негативною обставиною — наявністю слідів, яких за природним розвитком події не повинно бути. Порушення логіки розвитку подій в першому і другому випадках є показником інсценування події (в першому випадку — відсутність належних слідів, в другому — наявність їх там, де вони не мають бути). На такі суперечності слід звертати увагу при зіставленні характеру по­дії і тих версій, які виникають у процесі огляду місця події, окремих слідів і речових доказів. До числа негативних обставин можуть бу­ти віднесені й такі, як невиправдано ускладнена картина події — безліч розкиданих речей, що не викликано метою події; надмірне пошкодження тих чи інших предметів обстановки; вивезення знач­ної кількості викраденого майна за час, протягом якого це немож­ливо зробити.

Тактика огляду у своїй основі має пізнавальну діяльність. Ця діяльність нерідко розглядається як своєрідна логіка огляду. До структури пізнавальної діяльності входять такі елементи:

ре­чові ознаки злочину, що потрапляють у поле зору слідчого;

версії про механізм розслідуваної події;

3) уявна модель цієї події;

4)виведення наслідків із даної моделі, тобто суджень про обста­вини і сліди, які повинні мати місце, якщо відтворена модель є правильною.

В реалізації цього механізму одну з основних ролей відіграє аналіз обстановки місця події і слідів, які виявлені у зв'язку з подією злочину.

Виявлений у процесі огляду об'єкт спочатку аналізується з точ­ки зору його звичайної у людському розумінні субстанції і призна­чення. Після цього аналіз спрямовано на встановлення у знайдено­му об'єкті (сліді, речовому доказі) таких ознак, які свідчать про його використання в події злочину. Цей етап аналізу дозволяє ви­явити зв'язки певного об'єкта з подією злочину і тим самим вста­новити коло обставин, що мають значення для здійснення пізнан­ня у розслідуванні. При уявному аналізі об'єктів, що проводиться під час огляду місця події, використовуються елементи фактично­го аналізу, зокрема таких його методів, як вимірювання, спостере­ження за допомогою науково-технічних засобів, порівняння. За­стосування лупи, світлофільтрів, ультрафіолетових освітлювачів, запилюючих порошків до результатів уявного аналізу у багатьох випадках додає деяку кількість виявлених ознак, правильна оцін­ка котрих багато в чому визначає можливість розгляду знайдено­го як речового доказу.

Інструментом, що здійснює логічний зв'язок знайденого з дія­ми осіб, які брали участь у злочині, та іншими доказами, виступає причинно-наслідковий зв'язок, який відновлює, немов з мозаїч­них фрагментів, картину події. Якщо у цьому напрямку розгляда­ти обставини події і складові об'єкти, пов'язані з подією злочину, можна побачити, що всі вони є наслідками певних причин. Аналіз таких наслідків і є підставою для уявного сходження до причини, що їх породила, а отже, й до встановлення шуканого.

У процесі огляду узагальнення результатів аналізу дає змогу нагромаджувати інформацію, синтезувати її за допомогою встановлення причинних зв'язків і служить основою для формування уявної моделі події. Характер і обсяг доказової інформації обумов­люють повноту і обґрунтованість уявної моделі. Кожна модель по­дії має більший або менший ступінь правдоподібності, що обумов­лено, з одного боку, наявною інформацією, а з другого — числом обставин, які необхідно з'ясувати для встановлення об'єктивної істини щодо справи. У тих випадках, коли обставини першої гру­пи є більш чітко вираженими, обґрунтованість версії, що висуваєть­ся відносно події злочину, буде вагомішою, а її уявна модель — більш повною. Складність висунення версій як побудови моделей картини події полягає у тому, що подібні побудови не є довільни­ми процесами творчої уяви. Аналіз і оцінка доказового матеріалу обмежують діяльність моделювання, засереджуючи мислення слід­чого на колі встановлених обставин і визначенні їх можливого при­чинного відношення.

Найбільше значення з точки зору пізнавальної ролі моделей, що конструюються в процесі огляду місця події, має те, що їх виник­нення і згасання (розпад) відбуваються у міру виявлення і оцінки доказової інформації. Тому вони є не тільки динамічними (рухоми­ми), а й такими, що знову виникають і розпадаються залежно від обґрунтованості компонентів моделі, які визначають у кінцевому підсумку її надійність. Окремі автори (В. І. Попов) відносять про­цеси, пов'язані зі створенням моделей, до поняття психологічного пошуку — “силует, що пливе”, як свого роду уявне усвідомлення слідчим (кінофільмування) цих подій, яке створює перманентну модель події злочину.

Місце події, як правило, є відображенням певної події злочину. Саме в цьому плані місце події являє собою фрагмент об'єктивно існуючої події, де зафіксовані її окремі сторони. У більшій чи мен­шій мірі воно містить інформацію про подію злочину, виражену у зміні обстановки, слідах перебування злочинців, слідах їх дій, на­мірів та інших даних.

Велике значення мають вилучені у процесі огляду місця події мікрооб'єкти —дрібні частки скла, обривки волосся, волокна орга­нічного і неорганічного походження та ін. Такі об'єкти можуть бути виявлені на одязі жертв, що контактували зі злочинцями, або на інших контактних поверхнях. Мікрооб'єкти мають вилучатися і пакуватися з дотриманням особливих правил у спеціальні пакети, дуже обережно, можливо, за участю спеціаліста-експерта.

У процесі огляду досить широко використовуються науково-технічні засоби із слідчої валізи. В необхідних випадках можуть застосовуватися інші науково-технічні засоби, необхідні для попереднього дослідження плям, що нагадують кров, прочитання за допомогою світлофільтрів текстів, що погано розрізняються або малопомітні, та ін.

Поряд з технічними засобами із слідчої валізи можуть бути за­лучені спеціальні машини — пересувні лабораторії, обладнані ком­плектами криміналістичних засобів більш широкого профілю.

Речові докази вилучаються з місця події різними способами, відповідно до їх специфіки, із застосуванням різних технічних за­собів. Так, для вилучення твердих об'єктів використовуються скло­різи, викрутки, стамески; для вилучення рідких речовин — шприци, піпетки, пробірки; газоподібні речовини (запахові сліди) вилуча­ються за допомогою шприців, скляних сосудів з герметичними кришками тощо.

У випадках, коли окремі сліди (рук, взуття, знарядь злому) не­можливо вилучити, вони копіюються. Для виготовлення копій ви­користовуються дактилоскопічні плівки, полімерні пасти, гіпс, пластилін та інші матеріали.

При застосуванні науково-технічних засобів у процесі огляду місця події, а також при вивченні слідів або речових доказів слідчий може залучити як консультанта фахівця-криміналіста, який на­дасть допомогу у вирішенні питань, пов'язаних з аналізом слідів (визначення розміру взуття, якою рукою залишено слід, у якій га­лузі виробництва використовуються знайдені під час огляду інстру­менти та ін.). Такі відомості є вихідними для висунення окремих і загальних версій, що визначають напрямок розслідування, пошук осіб, які вчинили злочин, можливості проведення різних експерт­них досліджень. Припущення і висновки, зроблені фахівцем, не вносяться до протоколу, вони є орієнтуючими для формування слідчих версій і роботи слідчого на місці події.


<