§ 2. Криміналістична характеристика злочинів, : Криміналістична тактика и методика розслідування злочинів - Шепітько : Книги по праву, правоведение

§ 2. Криміналістична характеристика злочинів,

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 
85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 
102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 
119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 
136 137 138 139 140 141 142 143 
РЕКЛАМА
<

які вчиняються організованими злочинними групами

Організована злочинність розглядається у науках криміналь-но-правового циклу у цілому як найбільш небезпечне виявлення групової професійної злочинності з вираженою корисливою спря­мованістю, що досягається будь-якими кримінальними засобами і способами.

У період докорінного реформування економіки, легалізації і стимулювання підприємницької діяльності різних видів організо­вана злочинність зазнає змін, адаптуючись до нових умов. Вияв­ляється прагнення ОЗГ до зв'язків та співробітництва з нелегальним, тіньовим сектором економіки, на структуру і динаміку організова­ної злочинності впливають можливості використання криміналь­ного досвіду зарубіжних злочинних формувань, встановлення з ними зв'язків, можливості легалізації (відмивання) коштів шляхом відкриття рахунків на підставних осіб у зарубіжних банках, засну­вання фірм, придбання нерухомості та ін. Однак не можна прово­дити паралель між зарубіжною організованою злочинністю (яка має істотну структурну неоднаковість, наприклад італійська, аме­риканська, східноазіатська та ін.) та тією, що склалася у післяра-дянський період. Мафіозні асоціації ряду країн за рівнем органі­зації і діяльності (сімейно-кланові системи, структури пірамід та ін.) відрізняються особливостями кримінальної традиції і практики.

 

Структура злочинів, вчинених ОЗГ в Україні, починаючи з 1994 р., характеризується такими видами діянь, як крадіжки, роз­крадання, вимагательство, розбої, грабежі, хабарництво, операції з валютними цінностями, злочини, пов'язані з наркотиками, збері­ганням, виготовленням і збутом вогнепальної зброї і боєприпасів. До таких злочинів належать також вбивства.

Злочини, вчинені ОЗГ, відбивають тенденцію зростання ряду сфер і галузей економики: банківської, кредитно-фінансової, під­приємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, та ін.

Значення розробки криміналістичної характеристики злочинів, вчинених ОЗГ, обумовлюється складністю доведення факту участі у них членів даної ОЗГ поряд з встановленням обставин певного вчинку, частіше - вчинків, які кваліфікуються за сукупністю (еко­номічних та загальнокримінальних злочинів). У зв'язку з цим на початку розслідування того або іншого злочину не завжди оче­видні ознаки участі в ньому ОЗГ.

Криміналістична характеристика злочинів, вчинених ОЗГ, по­винна відобразити органічний зв'язок окремих характеристик і в цілому методик розслідування на основі особливостей криміналь­ної діяльності ОЗГ.

Криміналістична характеристика злочинів, які вчиняються ОЗГ, об'єднує дві взаємопов'язані системи даних: 1) криміналістич­ну характеристику певних видів злочинів, вчинених ОЗГ, з виділен­ням основного напряму злочинної діяльності такої групи і 2) кри­міналістичну характеристику ОЗГ як організованого злочинного формування. Перша з названих систем складає основу об'єднаної криміналістичної характеристики злочину; друга виступає її спе­цифічним елементом, що характеризує ОЗГ і окремих її членів - суб'єктів злочину (особа злочинця), злочинну співучасть.

Важливішим елементом криміналістичної характеристики зло­чинів, що вчиняються ОЗГ, є сама група, злочинна організація, її члени.

Залежно від спрямованості злочинної діяльності - корисливо-насильницька, загальнокримінальна або корислива (у сфері еконо­мічної діяльності), а також інших чинників ОЗГ можуть бути відне­сені до різних типів (видів). Серед них виділяються ОЗГ за видом кримінально-професійної діяльності - ті, що спеціалізуються на виготовленні (підробленні) грошових знаків, цінних паперів, доку­ментів, крадіжках автомобілів, рекеті та ін.; або на кримінальній діяльності у сфері економічних відносин (фінансово-кредитній, зовнішньоекономічній діяльності та ін.); за територіальною озна­кою злочинної діяльності (регіональні і міжрегіональні внутрішні і такі, що виходять за межі країни) та ін.

У характеристиці ОЗГ необхідно передусім виділити організа­ційну структуру, яка визначає саму сутність даної форми злочин­ності, без чого вона перетворюється у звичайну злочинну групу. Даний елемент характеристики знаходить прояв у внутрішньогру-повому розподілі функцій учасників злочинної групи, в організо­ваній системі, яка предбачає ієрархічність, кримінальне лідерство, дисципліну, норми поведінки, неформальну нормативність, систе­му санкцій та заохочень.

Структура ОЗГ (як основна ознака) будується на кримінально­му професіоналізмі, кримінальній кооперації, інформованості, си­стемі конспірації, організації внутрішньої та зовнішньої безпеки.

Тривалість функціонування ОЗГ виявляється у певних ознаках: згуртованості, стійкості, постійності злочинного спілкування, ней­тралізації соціального контролю, мінімізації ризику, приховуванні слідів злочину та ін.

Корислива спрямованість діяльності ОЗГ - одна з цільових і мотиваційних її ознак - виявляється у використанні для вчинен­ня злочинів легального (у вигляді кредиту та ін.) і кримінального капіталу; максималізації доходу; у виборі і монополізації найбільш доходних сфер підприємництва та кримінального бізнесу; легалі­зації (“відмиванні”) кримінальних доходів та ін.

Планування злочинів, які вчиняються ОЗГ, також належить до основних її ознак і характеризується: цілеспрямованістю та старан­ністю планування злочинної діяльності, кримінальною спеціаліза­цією і в той же час варіантністю та універсальністю; розповсюджен­ням дезінформації про злочинну діяльність; залученням фахівців для розроблення планів та ін.

Особиста типологія членів ОЗГ визначається соціально-демогра­фічними чинниками. За даними опублікованих досліджень у злочин­них організаціях загальнокримінального типу переважають особи (переважно чоловіки) віком від 20 до 35 років, непрацюючі, з різни­ми ступенями освіти. У групах, що вчиняють злочини у сфері еко­номіки, віковий ценз учасників вищий, більш високі спеціаль­на підготовка, трудовий і посадовий професіоналізм. Виділяються певні типи лідерів організованих злочинних формувань: натхнен­ник (виконуючий функції радника, консультанта з планування та реалізації кримінальних планів як психологічно сильний автори­тет), ініціатор, організатор, а також лідери змішаного типу. Серед виконавців виділяються активні члени групи, які входять до орган­ізованої мережі, та рядові виконавці.

Спрямованість (профіль) злочинної діяльності ОЗГ характери­зується загальною метою отримання великих кримінальних доходів і конкретизується сферами їх добування, виявленням кримі-* нальних інтересів, які можуть розмежовуватись на: внутрішні (ре­гіональні і міжрегіональні), зовнішні (зарубіжні), змішані (на базі створення спільних виробництв, комерційних, посередницьких фірм тощо); найбільш доходні і перспективні галузі виробництва, торгівлі, сфери побутового, технічного обслуговування; різні види кримінальної діяльності (наркобізнес, торгівля зброєю, крадіжки автомобілів та ін.).

Вибір напрямку злочинної діяльності, з одного боку, зале­жить від обстановки і умов, у яких ОЗГ планує здійснювати свою діяльність в наміченому регіоні, обраній галузі, сфері, а з іншого - визначає конкретний предмет замаху та способи дії ОЗГ.

Обстановка і умови, які обирає ОЗГ для вчинення злочину, охоплює: місце (регіон, галузь, сфера діяльності); час (сезон, звітні періоди, час року тощо); ситуацію на ринку виробництва і спожи­вання; неефективність діяльності контролюючих, правоохорон­них органів.

Предметом злочинного замаху ОЗГ є майново-грошові кошти та матеріальні цінності. Останні становлять інтерес не тільки як великі товарні маси споживчих виробів, котрі реалізуються з ухи­ленням від сплати податків, але й предмети, які мають попит на світовому ринку: коштовності, цінна сировина, антикваріат тощо. У коло кримінальних інтересів входять також об'єкти права інте­лектуальної власності: комп'ютерні програми, книжкова продук­ція, аудіо-, відеотвори та ін.

Предметом злочинних спрямувань стають також встановлення корумпованих стосунків з певними посадовими особами, просування їх по службі з метою розширення необхідних для ОЗГ сфер впливу.

Потерпілими по таких справах стають особи, які займаються підприємницькою (звичайно середнього та великого обсягу) діяль­ністю, мають значні кошти, а також особи, дії яких по службі або економічній діяльності стають перешкодою для досягнення крим­інальної мети ОЗГ.

Способи дії ОЗГ характеризуються плануванням підготовки до вчинення злочинів і заходів щодо їх приховуванню, особливо у сфері економіки. У цих випадках застосовуються старанно і ква­ліфіковано розроблені схеми проведення господарчих і фінансо­вих операцій, розподілу ролей учасників ОЗГ, використання нор­мативно-правових, організаційних недоліків функціонування еконо­мічних систем. В той же час при вчиненні насильницьких злочинів ОЗГ діє нерідко шляхом зухвалих нападів з застосуванням найно­віших засобів.

Сліди злочину звичайно відображають особливості як видово­го діяння (розкрадання у певній галузі, розбою, вимагательства та ін.), так і специфіку дій ОЗГ. Такі ознаки виступають не тільки у вигляді сполучення слідів, що вказують на кількість учасників злочину, характер їх дій, але і як основа для аналізу їх логічного співвідношення, встановлення закономірних зв'язків між ними. Що стосується слідів-відображень (трасологічних та балістичних слідів), то вони, як і взагалі, є неминуючими наслідками насиль­ницьких, корисливо-насильницьких злочинів та інших діянь. Особ­ливе значення мають сліди, утворені в результаті дії ОЗГ при захоп­ленні заложників, актах тероризму, бандитському нападі.

Окремі групи залишають сліди фальсифікації документів різних видів, а також сліди у вигляді речовин, матеріалів і виробів (різних предметів). До перших належать сліди в оперативно-облікових, бухгалтерських, технологічних та інших видах документів. Другу групу складають наркотичні, фармацевтичні, вибухові та інші ре­човини і матеріали.


<